Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №511/982/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/982/26

Номер провадження: 2/511/1038/26

02 червня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника органу опіки Прибилова О.О.,

представника служби у справах дітей Кравчука В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи орган опіки та піклування Роздільнянська міська рада Одеської області, Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

26.03.2026 року позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить:

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- призначити її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як опікуна над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обгрунтування позову посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 31 рік померла її донька ОСОБА_5 , яка за життя перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , і від спільного проживання з яким народила сина – ОСОБА_3 , батьком якого є відповідач. За жииття вони розлучилися і до дня смерті ОСОБА_5 дитина проживала з нею, батько дитини її життям не цікавився, участі у вихованні не приймав, не піклувався про дитину, між тим з відповідача ОСОБА_2 відповідно до судового наказу Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.12.2022 року на утримання дитини стягнуто аліменти, які він сплачує.

Після смерті ОСОБА_5 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_5 онука ОСОБА_6 проживає з нею та знаходиться на її вихованні. Вона має намір і в подальшому виховувати дитину та опікуватися нею. Відповідно до Наказу №19 від 09.03.2026 року начальника служби у справах дітей Роздільнянської міської ради малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишений без батьківського піклування та тимчасово влаштований до її сім`ї.

В свою чергу батько дитини ОСОБА_2 як за життя її доньки ОСОБА_5 , так і на даний час проживає окремо, та ухиляється від виконання батьківських прав в ситуації, коли дитина після смерті матері потребує батьківського піклування. Тобто на даний час батько ухиляється від виховання дитини, свідом нехтує своїми батьківськими обов"язками, що змушує її звернутися до суду з відповідним позовом про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, цією ж ухвалою витребувано від органу опіки та піклування висновок по справі щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 (а.с.31)

Позиції сторін в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила позов задовольнити. Суду показала, що після смерті доньки ОСОБА_7 її син та онук позивачки ОСОБА_6 проживає з нею і вона піклується про нього. Батько хлопчика ОСОБА_2 про сина не піклується і його життям не цікавиться, а тому не виконує свої батьківські обов`язки. Просила його позбавити батьківських прав, а дитину залишити проживати під її опікою.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні позов визнав та просив його задовольнити. Не заперечував проти позбавлення його батьківських прав і призначення опікуном хлопчика ОСОБА_1 його бабусі ОСОБА_1 , так як це відповідає інтересам дитини. Проти винесення рішення в підготовчому судовому засіданні не заперечував, наслідки визнання позову йому зрозумілі, про що подав також відповідну письмову заяву та в подальшому просив справу розглядати без його участі.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області Прибилов Олександр Олександрович просив позов задовольнити і при винесення рішення суду врахувати висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 . .

Представник третьої особи служби у справах дітей – Кравчук В.В. також просив позов задовольнити, при винесенні рішення врахувати висновок, підготовлений службою щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»,разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_2 визнав позов у підготовчому судовому засіданні, йому роз`яснено підстави визнання позову, то в даній справі можливо ухвалити рішення по справі в підготовчому судовому засіданні .

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 31 рік померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 25.02.2026 року Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №261.(а.с.5)

ОСОБА_5 в період з 06.03.2014 року по 13.09.2019 року перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який будо розірвано рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.09.2019 року по справі №511/1282/19.(а.с.7)

За період спільного проживання в них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20.07.2016 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №361.(а.с.9)

Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою місця проживання – АДРЕСА_1 . (а.с.11)

05.12.2022 року на підставі судового наказу , виданого Роздільнянським районним судом Одеської області у справі №511/2480/22 за заявою ОСОБА_8 на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 з ОСОБА_2 стягнено аліменти в розмірі частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову з 16.11.2022 року до досягнення сином повноліття , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.12)

05.01.2023 року на підставі даного судового наказу у Роздільнянському відділі ДВС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції(м.Одеса) відкрито виконавче провадження №70674734 по примусовому виконанню судового наказу (а.с.14)

ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 12.07.1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану Роздільнянської РДА Одеської області, актовий запис №128.(а.с.15)

Після смерті ОСОБА_5 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_5 дитина проживає з бабусею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 09.03.2026 року. складеного працівниками ССД Роздільнянської міської ради. В будинку створені необхідні умови для проживання дитини. (а.с.16)

Відповідно до наказу №19 від 09.03.2026 року начальника служби у справах дітей Роздільнянської міської ради малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишений без батьківського піклування тимчасово влаштований до сім`ї (сім`ї рідної бабусі) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.18)

Згідно довідки КЗ «Роздільнянський міський ліцей №3 Роздільнянської міської ради Одеської області» від 09.03.2026 року за №31 дитина ОСОБА_3 навчається у 6 класі даного закладу з 20.02.2026 року. Бабуся ОСОБА_1 займалась влаштуванням дитини до ліцею та бере участь у процесі навчання внука. (а.с.19)

Відповідно до висновку органу опіки та піклування , затвердженого рішенням Роздільнянської міської ради Одеської області від 06.05.2026 року доцільно позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як той тривалий час нехтує своїми батьківськими обов`язками тривалий час.

Також малолітній ОСОБА_3 в присутності законного представника на засіданні комісїї пояснив, що проживав з мамою в Одесі , приїздив в м. Роздільна , бачив батька, однак той не проявляв до нього інтересу. Після смерті матері він хоче проживати з бабусею, батько йому не пропонував жити разом. Про нього піклується бабуся, йому затишно в її домі, вона йому купує речі, одяг.

Нормативно-правове обгрунтування .

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Верховний Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. (Постанова ВС від 29.09.2026 року №459/3411/18)

Згідно з вимогами ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають… піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина.

Висновки суду .

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, давши оцінку обгрунтованості заявлених позовних вимог, дослідивши надані суду письмові докази, висновок органу опіки та піклування прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 у справі довела, що ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання батьківських прав відносно свого неповнолітнього сина, позивачка надала беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що ОСОБА_2 у порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконує обов`язки щодо виховання та розвитку його сина, не проявляє інтересу до дитини, не цікавиться його життям.

В свою чергу відповідач не заперечував проти позбавлення його батьківських прав, а відтак змінювати свою поведінку стосовно дитини не бажає, після смерті матері хлопчика не бажає піклуватися про нього і не заперечував, що дитиною опікувалася його бабуся ОСОБА_1 .

Тому суд, розглядаючи дану справу, на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Всі зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як винну поведінку батька, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов?язками та свідчить про те, що зміни в кращу сторону неможливі.

Тому суд прийшов до висновку, що на підставі наявних у матеріалах справи доказів відповідача ОСОБА_2 належить позбавити батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 .

Відтак в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини і в такому випадку судом на перше місце ставляться «як найкращі інтереси дитини».

Щодо вимог про стягнення аліментів .

Судом встановлено, що 05.12.2022 року на підставі судового наказу , виданого Роздільнянським районним судом Одеської області у справі №511/2480/22 за заявою ОСОБА_8 на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 з ОСОБА_2 стягнено аліменти в розмірі частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову з 16.11.2022 року до досягнення сином повноліття , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 05.01.2023 року на підставі даного судового наказу у Роздільнянському відділі ДВС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції(м.Одеса) відкрито виконавче провадження №70674734.

Суд встановив, що стягувач по судовому наказу ОСОБА_8 померла, між тим смерть стягувача не є підставою для ухвалення нового судового рішення на користь іншої особи, з якою проживатиме дитина ОСОБА_3 . Дані обставини є підставою для заміни сторони стягувача у вже наявному виконавчому провадженні №70674734 по примусовому виконанняю судового наказу, виданого виданого Роздільнянським районним судом Одеської області у справі №511/2480/22

Також суд вважає, що вимоги позивача про призначення її опікуном неповнолітнього ОСОБА_3 заявлені нею передчасно, так як лише після набрання даного рішення суду щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 законної сили позивачка ОСОБА_1 матиме право звернутися до органів опіки про призначення її опікуном дитини.

Тому в даній частині позову позивачу належить відмовити.

На підставі ст. 81, 89, 141, 200, 259, 263- 265, 268,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном та стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. В. Теренчук