Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №591/3976/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/3976/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.

Номер провадження 33/816/265/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Опанасенко Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення № 591/3976/25 за апеляційною скаргою захисника ВЕРЕМ`ЮКА Д. А. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.04.2025, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:

особи, яка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Верем`юка Д. А.,

установив:

В поданій апеляційній скарзі захисник ВЕРЕМ`ЮК Д. А. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем, на момент зупинки т/з виконував поставлене завдання, відносно нього мав бути застосований порядок проведення огляду, передбачений ст. 266-1 КУпАП. Окрім цього вказує на безпідставність зупинки т/з, проведення огляду спеціальним технічним засобом, який не пройшов своєчасне градуювання, а також порушення суддею суду першої інстанції права ОСОБА_2 на захист і доступ до суду, справу було розглянуто у його відсутність, незважаючи не те, що він з`явився до суду.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.04.2025 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування т/з на строк 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_2 09.04.2025 о 03:45 по вул. Герасима Кондратьєва, 165 у м. Суми керував т/з Volkswagen Sharan, д. н. з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, тест № 340, результат 1,40 проміле, з яким був згоден, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.

Вислухавши доводи захисника Верем`юка Д. А., який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України), а правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, які здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечують кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та відповідно до визначених законом процедур судочинства (ст. 2, 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»)

Належна правова процедура – це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП).

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 1 ст. 55 Конституції України).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання суддею, правомочною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУпАП), а повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (ч. 1 ст. 277-2 КУпАП). При цьому суддя при підготовці до розгляду справи, крім іншого, вирішує такі питання: 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (ч. 1 ст. 278 КУпАП).

Як убачається з матеріалів справи, 09.04.2025 відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, де у відповідній графі 12 було вказано про дату, час, місце розгляду справи: «Зарічний райсуд м. Суми, 22.04.2026, 09 год. 00 хв.» (а. с. 1).

22.04.2025 суддя суду першої інстанції розглянула справу у відсутність ОСОБА_2 , хоч останній і перебував в цей день станом на 09:00 у приміщенні Зарічного районного суду м. Суми.

Згідно копії листа голови Зарічного районного суду м. Суми від 01.05.2025 № В-40/01-09/43/2025, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП була випадково зареєстрована на іншу особу – ОСОБА_3 , прізвище якого було помилково вказане працівниками УПП в Сумській області на титульному аркуші даної справи.

Вказані обставини призвели до того, що 22.04.2025 ОСОБА_2 був помилково повідомлений працівниками канцелярії Зарічного районного суду м. Суми про відсутність відносно нього у суді відповідного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП і йому треба чекати на судову повістку про час, день і місце судового розгляду.

Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП). При цьому розгляд справи здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу (ст. 248 КУпАП), внаслідок чого ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що потягло за собою істотне порушення його прав та законних інтересів, передбачених ст. 268, 279 і 280 КУпАП, внаслідок чого судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, тому постанова судді підлягає скасуванню з цих підстав.

Однак, під час апеляційного розгляду встановлено, що 09.04.2025 о 03:45 ОСОБА_2 по вул. Герасима Кондратьєва, 165 у м. Суми керував т/з Volkswagen Sharan, н. з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, тест № 340, результат 1,40 проміле, з яким був згоден, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294902 від 09.04.2025, об`єктивно підтверджується дослідженими у справі доказами, а саме:

- роздруківкою результату тестування ОСОБА_2 з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, тест № 340, результат огляду – 1,40 проміле (а. с. 3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння – 1,40 проміле, з цим результатом тестування згоден, про що поставив свій власноручний підпис;

- відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, якими зафіксовано зупинку т/з під керуванням ОСОБА_2 та процедуру проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння за згодою на місці зупинки т/з із використанням поліцейськими спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, результат огляду – 1,40 проміле, з результатом останній погодився.

Оцінюючи наведені вище докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також їх достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп`яніння, а сама процедура огляду на стан сп`яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

Так, у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає обов`язковому огляду на відповідний стан сп`яніння.

Згідно визначеної процедури огляд, зокрема на стан алкогольного сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється.

Відеозаписи події наведеного вище правопорушення є об`єктивними доказами у справі і не залежать від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певних обставин, а засвідчують, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських щодо забезпечення проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою Alcotest Drager на місці зупинки т/з, а із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , а той факт, що зафіксовані на них події за участю останнього мали місце у реальності та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.

Цей відеозапис розкриває повну картину події, яка відбулась 09.04.2025 о 03:45 по вул. Г. Кондратьєва, 165 у м. Суми за участю ОСОБА_2 , та містить усі суттєві обставини, що підлягають з`ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді (ст. 280 КУпАП), зокрема: 1) факт керування особою т/з; 2) вимога поліцейського до особи, яка керувала т/з, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння; 3) проходження особою, яка керувала т/з, огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку – на місці зупинки т/з за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager і згода водія з результатом такого огляду.

Необхідно зауважити, що виключно Правила дорожнього руху України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3), внаслідок чого керування т/з означає не тільки виконання водієм технічних дій для приведення т/з в рух та зміни його напрямку або швидкості, але й включає також усі дії, пов`язані з наданням, зупиненням та маневруванням автомобілем. Тобто, керуванням т/з є процес управління та експлуатації будь-якого т/з, який використовується для пересування людей або вантажів, із дотримання правил дорожнього руху та забезпечення безпеки, ураховуючи мету поїздки, її особливості, термін, маршрут руху, дорожні умови, швидкісний режим на різних ділянках, зупинки.

«Керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування, і не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись» (абз. 3 і 4 п. 27 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами).

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до ОСОБА_2 про зупинку т/з і проходження огляду на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).

Іншими словами, водієві забороняється керувати т/з в стані алкогольного сп`яніння у будь-якому випадку, тому доводи захисника в апеляційній скарзі про безпідставну зупинку т/з під керуванням ОСОБА_2 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно приписів ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та «Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух т/з. Під час дії комендантської години ЗСУ, Держспецтрансслужба, НГУ, ДПС, НП, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи НП для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, т/з, багажу та вантажів, які ними перевозяться. Уповноважена особа має право зупиняти т/з та вимагати пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи т/з або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, що також узгоджується і з положеннями ст. 32, 35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Є необґрунтованими і не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем і щодо нього діє спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, передбачений у ст. 266-1 КУпАП, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та положенням законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, приписи ст. 266 КУпАП регламентують відсторонення осіб від керування т/з, а також огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а положення ст. 266-1 цього Кодексу передбачають порядок проведення огляду виключно військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вказані норми КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння як за суб`єктом правопорушення, так і за об`єктивною стороною, внаслідок чого положення ст. 266-1 КУпАП на ОСОБА_2 не розповсюджуються і він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на загальних підставах як водій т/з в порядку ст. 266 КУпАП, оскільки останній не знаходився при виконання своїх службових обов`язків військовослужбовця, а саме не виконував у момент керування цивільним т/з Volkswagen Sharan, н. з. НОМЕР_1 безпосередньо обов`язків військової служби, передбачених ч. 4 ст. 24 ЗУ від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Таким чином, вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував т/з у стані сп`яніння, крім іншого, суди в кожному конкретному випадку мають встановити факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень Закону № 2232-ХІІ, що повинно бути підтверджено належними, достовірними, допустимими і достатніми доказами.

Що стосується тверджень апеляційної скарги захисника про те, що спеціальний технічний засіб, з використанням якого був проведений огляд на стан сп`яніння ОСОБА_2 , не пройшов своєчасно градуювання, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і задоволенню не підлягають. При цьому сам ОСОБА_2 при наявності у нього будь-яких сумнівів щодо справності приладу не вимагав від поліцейських надати йому відповідний сертифікат чи інший документ на спеціальний технічний засіб Drager Alcotest 7510, а також у разі незгоди із результатом його огляду (тестування) на місці зупинки т/з мав право ставити перед поліцейськими питання про проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, але цим не скористався.

Саме недотримання ОСОБА_2 вимог ПДР призвело до складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до його змісту (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) – керування т/з у стані сп`яніння, конкретний пункт ПДР – 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за невиконання водієм певного обов`язку – ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 як учасника дорожнього руху.

Вищенаведене підтверджує не лише факт керування ОСОБА_2 т/з у стані алкогольного сп`яніння, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає імперативним приписам законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов`язаний виконувати (п. 2.9а ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.

Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів) тощо, суддя повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин саме ОСОБА_2 керував т/з перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.

Таким чином, апеляційний суд в межах зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), і накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При цьому санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає фіксоване (безальтернативне) стягнення у виді 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування т/з на строк 1 рік.

Разом з тим, відповідно ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, крім іншого, за таких обставин: 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу (ст. 247 КУпАП).

У справі про адміністративне правопорушення, суддя виносить одну з таких постанов: 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП (ч. 1 ст. 284 КУпАП).

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_2 вчинив 09.04.2025, тому процесуальний строк, установлений ч. 6 ст. 38 КУпАП для цієї категорії правопорушень, сплинув 09.04.2025, внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю з наведених вище підстав.

З огляду на викладене, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню через порушення суддею суду першої інстанції норми процесуального права, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 248 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, задовольнивши таким чином апеляційну скаргу захисника.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ВЕРЕМ`ЮКА Д. А. задовольнити частково.

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.04.2025 відносно ОСОБА_4 скасувати через порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Рунов