Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №507/187/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Суд: Любашівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 08 червня 2026 р.

Справа: №507/187/26

Суддя: Дюдюн О. В.

Справа № 507/187/26

Провадження № 2/507/238/2026

Номер рядка звіту 29

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.

при секретарі судового засідання - Сироти Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи: Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання договору купівлі продажу житлового будинку укладеним, -

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Жмурко С.Л. звернулася до Любашівського районного суду Одеської області із позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку укладеним та визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на наступні обставини.

29 вересня 2019 року між позивачем та ОСОБА_4 було досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Укладення договору відбулося у простій письмовій формі шляхом складання розписки про отримання грошових коштів та фактичної передачі коштів.

За умовами домовленості позивач сплатив, а ОСОБА_4 отримав грошові кошти у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень як оплату за вказаний житловий будинок.

Вказаний житловий будинок належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15.12.2011 року, виданого виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті він проживав разом із ОСОБА_3 . Після його смерті залишилася мати - ОСОБА_2 , яка відповідно до норм чинного законодавства є спадкоємцем першої черги. Водночас спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалася, заповіт не посвідчувався, а мати у спадкові права фактично не вступала.

Позивач зазначає, що на момент укладення домовленості сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, розрахунок проведено у повному обсязі, претензій у продавця не виникало, що підтверджується складеною розпискою.

Після укладення домовленості позивач фактично користується житловим будинком, відкрито та безперервно проживає у ньому, здійснює його поточний та капітальний ремонт, сплачує комунальні послуги та виконує інші дії, притаманні власнику майна.

Позивач зазначає, що у період укладення правочину сторони не мали можливості нотаріально посвідчити договір у зв`язку з відсутністю необхідних документів та фінансових можливостей, а також необхідністю підготовки правовстановлюючих документів на нерухоме майно. У подальшому нотаріальне посвідчення договору стало неможливим у зв`язку зі смертю продавця та відсутністю оформленого спадкового правонаступництва.

Позивач також зазначає, що правовстановлюючий документ у спадковій справі відсутній, що додатково унеможливлює нотаріальне оформлення правочину.

25 грудня 2025 року позивач звернувся до нотаріального органу з метою посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, однак отримав відмову у зв`язку з відсутністю однієї зі сторін правочину.

Іншого способу захисту свого права, окрім звернення до суду, позивач не має.

Позивач та її представник - адвокат Жмурко С.Л. будучи належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, представником раніше подана до суду заява, в якій остання просила провести розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, позов підтримала повністю і просила задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, оголошенням на офіційному веб-сайті Любашівського районного суду Одеської області. Згідно поштового повідомлення судову повістку отримала особисто, що підтверджується її апідписом. Проте на розгляд справи не з`явилася та причини неявки не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений по дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи - Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області Жосан І.В., надала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без участі представника, проти задовлення позовних вимог не заперечує.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального провадження (а.с.20).

Ухвалою від 27 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. (а.с.45).

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 29 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Договір укладено шляхом написання розписки про передачу коштів та фактичної передачі коштів. За умовами договору ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_4 отримав грошові кошти у сумі 6000 гривень, що підтверджується розпискою (а.с. 8).

Згідно технічного паспорта на житловий будинок, виготовленого Любашівським бюро технічної інвентаризації, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 87 кв.м., житлову площу 51 кв.м., збудований у 1988 році та складається з житлового будинку, позначеного літерою «А», сараю — літера «В», погребу — літера «Д», сараю — літера «Е», мощення №1 та огорожі №2 (а.с. 9-11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Згідно довідки Сергіївського старостинського округу Любашівської селищної ради від 21.01.2026 року № 7/02-20, станом на день смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_4 , залишилась його мати - ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги за законом. Разом з тим спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась, заповіт ним не посвідчувався, а спадкоємець у встановленому законом порядку спадщину не прийняв.

Позивач фактично користується вказаним житловим будинком відкрито та безперервно, проживає в ньому, здійснює поточний та капітальний ремонт, сплачує комунальні платежі та вчиняє інші дії як власник нерухомого майна.

На момент укладення договору сторони не мали можливості нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу у зв`язку з відсутністю достатніх коштів та необхідністю виготовлення правовстановлюючих і додаткових документів для його нотаріального посвідчення.

Позивачем у подальшому були виготовлені всі необхідні документи для нотаріального посвідчення договору, однак завершити його оформлення виявилось неможливим у зв`язку зі смертю продавця та відсутністю відкритої спадкової справи. Крім того, відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на житловий будинок унеможливлює нотаріальне посвідчення договору в позасудовому порядку.

Судом також встановлено, що продавець після укладення договору претензій до позивача не мав, розрахунок між сторонами був проведений у повному обсязі, а всі істотні умови договору були погоджені сторонами та фактично виконані.

Відповідно до листа нотаріуса від 25 грудня 2025 року, посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в нотаріальному порядку неможливо у зв`язку з відсутністю однієї зі сторін договору (а.с. 12).

Згідно висновку про технічний стан житлового будинку, житловий будинок АДРЕСА_1 має загальну площу 87 кв.м, житлову площу 51 кв.м та включає господарські будівлі і споруди: сараї, погріб, мощення та огорожу (а.с.15).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частина 1 ст.48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц,

від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його матір ОСОБА_2 .

Як зазначено в позовній заяві спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , не відкривалася, його матір ОСОБА_2 , в права на спадщину не вступала та інші спадкоємці після смерті спадкодавця відсутні, однак витягу з реєстру спадкового майна до матеріалів справи не надано.

Згідно статті 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

Таким чином, співвідповідачем у даній справі мала би бути Любашівська селищна рада, однак позивачем у справу вона залучена як третя особа, що фактично обмежує її права.

Проте, позивач у ході розгляду справи у суді не звертався до суду з клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача Любашівської селищної ради .

Отже, коло осіб - учасників справи позивач визначив з порушенням норм процесуального права.

При цьому, суд першої інстанції позбавлений права самостійно замінити неналежного відповідача на належного або залучити його в якості співвідповідача.

А тому, пред`явлення позову до неповного кола відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Оскільки, суб`єктний склад учасників справи визначає суд першої інстанції, а в даній справі не залучено всіх осіб, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин в якості відповідача, судом буде порушено не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі як відповідача, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні позовних вимог відмовлено, в зв`язку з чим підстави для стягнення судового збору з відповідачів відсутні.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.133, 141, 258—259, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи: Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання договору купівлі продажу житлового будинку укладеним - відмовити.

Рішення набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя: О.В. Дюдюн

Оригінал: reyestr.court.gov.ua