Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №947/18694/26 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/18694/26

провадження №1-кп/947/986/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

10 червня 2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026162480000378 від 13.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Виру Вирувського району, Естонська Республіка, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, що має на утриманні малолітню дитину 2020 року народження, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

1. У провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

2. Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 01.05.2026 року, яка була укладена в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України між прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026162480000378 від 13.03.2026 року та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю його захисника ОСОБА_5 .

3. Відповідно до сформульованого обвинувачення, зазначеного сторонами в угоді про визнання винуватості, 13.03.2026 року о 12:54 год., під час перевірки документів, що посвідчують особу за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_3 виник раптовий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень інспектору першого взводу першої роти другого батальйону УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_6 , який у відповідності до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є співробітником правоохоронного органу.

4. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 тримаючи у правій руці заздалегідь підготовлений ним балончик із засобом для захисту сльозоточивої та дратівливої дії, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, та бажаючи їх настання, порушуючи суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність правоохоронних органів, їх авторитет та життя і здоров`я правоохоронця, з мотивів явної неповаги до авторитету органів державної влади та правоохоронної діяльності в цілому, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є працівником патрульної поліції, а саме: інспектором УПП в Одеській області ДПП, який перебуває при виконанні службових обов`язків, перебуваючи у форменому одязі працівника підрозділу патрульної поліції Національної поліції України з нагрудним жетоном, біг та умисно розпиляв вміст балончика із засобом для захисту сльозоточивої та дратівливої дії в бік ОСОБА_6 , внаслідок чого заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку рогівки та кон`юнктиви обох очей 1-го ступеню.

5. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив, умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.

6. Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.345 КК України.

7. Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення.

8. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.345 КК України, а саме у виді одного (1) року обмеження волі, із звільненням на підставі ст.75 КК Україні, від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

9. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

10. Після з`ясування думки учасників судового провадження, які не заперечували проти судового провадження на підставі угоди про визнання винуватості, суд, розглядаючи в порядку глави 35 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди, виходить з наступного.

11. Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України, угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

12. Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

13. Обвинувачений та його захисник, у судовому засіданні, також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, в обсязі сформульованого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди.

14. Потерпілий, під час судового засідання, не заперечував проти укладання та затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

15. Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.345 КК України, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ч.4 ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.

16. Згідно ч.5 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

17. Суд, шляхом проведення опитування учасників кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

18. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

19. Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, а потерпілим надана згода на укладення угоди, суд, приймаючи до уваги позиції сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

20. За таких обставин, суд вважає доведеним під час судового розгляду, що ОСОБА_3 вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.

21. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та судовому розгляду, добровільне відшкодування потерпілому моральної шкоди та витрат на лікування, відсутність претензій зі сторони потерпілого.

22. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

23. З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання, одночасно звільнивши обвинуваченого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в межах строків, передбачених ч.4 ст.75 КК України, а також покласти на обвинуваченого додатково обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

24. Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні сторонами не заявлені, а відомості про заходи забезпечення суду не надані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 та 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Затвердити угоду від 01 травня 2026 року про визнання винуватості між прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026162480000378 від 13.03.2026 року та обвинуваченим ОСОБА_3 .

2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді одного (1) року обмеження волі.

3. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк – один (1) рік, який обчислюється з моменту проголошення цього вироку.

4. Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом іспитового строку виконання наступних обов`язків: 4.1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 4.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 4.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4.4. працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).

5. Цей вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя ОСОБА_1