Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №511/276/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/276/26

Номер провадження: 2-о/511/53/26

10 червня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

присяжних- Васильєвої В.О., Тимчика В.В.

секретаря судового засідання- Замковенко О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство Оборони України, Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління, про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

Короткий зміст заяви.

У січні 2026року представник заявника-адвокат Поліхранова Ю.В., яка діяла на підставі ордера серії ВН № 1595409 від 22.01.2026 року, звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою в якій просила:

- Оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Одеси, померлим, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії рф.

- Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті населений пункт, с. Костянтинівка Покровського району Донецької області.

Вимоги мотивовані наступним.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (надалі - заявник ОСОБА_1 ), оскільки мають спільну матір, ОСОБА_3 .

З 2022 року ОСОБА_2 проживав разом з сім`єю свого брата: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

17.07.2024 року ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 . зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення, а з 18.07.2024 року призначено на посаду стрільця - номера обслуги 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роги 2 десантно-штурмового батальйону, ВОС 100915Д-533, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.07.2024 р. №214.

З 27.08.2024 року ОСОБА_2 , стрільця - номера обслуги 2 десантно- штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно- штурмового батальйону наказано вважати таким, що прибув з відрядження з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 після проходження базової загальновійськової підготовки (ВОС-100) до складу у групування сил і а засобів, які беруть безпосередню участь у бойових діях за забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та приступив до виконання службових обов`язків, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.08.2024 року № 255.

На ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3 надійшло Сповіщення сім`ї № 383. вих. №6293 від 07.09.2024 року, яким було повідомлено, що брат заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець - номер обслуги 2 десантно-штурмового відділенн 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 . призваний на військову службу 17.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 04.09.2024 р. під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі села Костянтинівка Покровського району Донецької області. Приймав безпосередньо участь у заходах необхідних длязабезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією рф проти України.

Заявником у цій справі є ОСОБА_1 , рідний брат зниклого безвісти ОСОБА_2 .

Отже підставою для звернення до суду із даною заявою є та обставина, що судове рішення про оголошення ОСОБА_2 загиблим (померлим) необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть, можливості вступу у спадщину що відкриється після його смерті, оформлення соціальних гарантій, передбачених сім`ям загиблих військовослужбовців та отримання відповідної грошової компенсації, яка виплачується родинам загиблих військовослужбовців від Міністерства оборони України, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Отже, від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії РФ проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.02.2026 року відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження. ( а.с.56)

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 07.04.2026 року задоволено клопотання представника заявника – адвоката Поліхрановою Ю.В. про її участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с.87)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.04.2026 року у розгляді даної справи здійснено заміну заінтересованої особи - Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління ( а.с.93)

Заяви (клопотання) учасників справи.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Поліхранова Ю.В., яка діяла на підставі ордера серії ВН № 1595409 від 22.01.2026 року, в судове засідання не з`явились, надавши заяву в якій свої вимоги підтримають в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні з підстав викладених у заяві та наявних в матеріалах справи доказів, та просили справу розглядати у їх відсутність. ( а.с.102)

Представник заінтересованої особи -Міністерство оборони України, в судове засідання не прибув, сповіщені належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.100), заяв або клопотань, письмових пояснень не подавали.

Представник заінтересованої особи - Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання надав заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника відділу, відповідно до чинного законодавства (а.с.99)

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №1397 від 06.08.1983 року, який зареєстровано Київським відділом ЗАГС м Одеси, батьками заявника, ОСОБА_1 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с.22)

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 актовий запис №1175 від 18.07.1990 року, який зареєстровано Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.21).

Отже заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є рідними братами, оскільки мають спільну матір - ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.42)

17.07.2024 року ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 . зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення, а з 18.07.2024 року призначено на посаду стрільця - номера обслуги 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роги 2 десантно-штурмового батальйону, ВОС 100915Д-533, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.07.2024 р. №214 (а.с.29-30)

Відповідно до Указів Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та продовжує діяти до теперішнього часу.

Тобто, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 17.07.2024 року проходив військову службу в особливий період, у зв`язку із веденням в Україні воєнного стану.

З 27.08.2024 року ОСОБА_2 , стрільця - номера обслуги 2 десантно- штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно- штурмового батальйону наказано вважати таким, що прибув з відрядження з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 після проходження базової загальновійськової підготовки (ВОС-100) до складу угрупування сил та засобів, які беруть безпосередню участь у бойових діях та забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та приступив до виконання службових обов`язків, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.08.2024 року № 255. (а.с.31)

Відповідно до сповіщення сім`ї №383 від 07.09.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 за вих. №6293, сповіщено брата ОСОБА_1 про те, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стрілець - номер обслуги 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно- штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , призваний на військову службу 17.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 04 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі села Костянтинівка Покровського району Донецької області. Приймав безпосередньо участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією рф проти України (а.с.28).

Інформація щодо теперішнього місця знаходження ОСОБА_2 невідома, зв`язок з ним відсутній, за місцем проживання він не з`явився.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.09.2024 року, у Роздільнянському РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12024162390000640, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Згідно даних ЄРДР 12.09.2024 року до поліції звернулася ОСОБА_4 із заявою про те, що брат її чоловіка, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 перебував на посаді стрільця 2 десантно- штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону та зник безвісти біля села Костянтинівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання (а.с.40).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250226-4353 від 26.02.2025 р. встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце народження м. Одеса, УНЗР 19900620-08696. Відповідно до вищевказаного Витягу дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин: 27.11.2024 р.(а.с.26-27)

З фактів викладених в Наказі від 27.09.2024 р. № 6797 про зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , встановлено, що 04.09.2024 о 05:29 під час виконання бойового завдання, в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Костянтинівна Донецької області, противник наніс ураження скидом з дрону по групі евакуації 2 десантно- штурмового батальйону, в наслідок чого вважається безвісти зниклим стрілець-номер обслуги 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти НОМЕР_5 десантно-штурмового батальйону солдат ОСОБА_8 .

Військовослужбовців, які б могли підтвердити факт загибелі чи потрапляння в полон вищезазначеного військовослужбовця 5 десантно-штурмової роти немає.

Солдат ОСОБА_8 по списках загиблих, поранених та полонених не проходить, самостійно з поля бою не повертався. Оскільки місце в якому зазначений особовий склад, на момент розслідування знаходиться на підконтрольній ворогу території, подальшу перевірку наявності та евакуацію солдата ОСОБА_9 здійснити неможливо. Зазначений військовослужбовець знаходився під час виконання завдання у засобах захисту (бронежилет, шолом). (а.с.33).

З листа командувача угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_10 », бригадного генерала ОСОБА_10 від 23.11.2025 р., №УВСх/21/46 вбачаєтся, що бойові дії в населеному пункті Костянтинівка Маріїнської міської територіальної громади Покровського районну Донецької області тривали до 18.11.2024 року (а.с.46).

Згідно відповіді на адвокатський запит ГУ НПУ в Донецькій області Покровське районне управління поліції у листі від 02.12.2025 р. №18931/301-2025 зазначає, що на даний час місіте перебування безвісти зниклого військовослужбовця не встановлено, постійно здійснюється моніторинг електронно- інформаційних систем Національної поліції України (далі ННУ) щодо виявлення військовослужбовця в інших підрозділах ННУ або лікувальних закладах наданий час, останній по вказаних установах не проходив, у разі виявлення будь-якої інформації про це буде повідомлено невідкладно. Разом із цим повідомлено, що інформація про співпадіння ДНК-профілей наданий час відсутня та про перебування захисника ОСОБА_2 у полоні також (а.с.44).

Отже, компетентним органом офіційно підтверджено, що:

•місце перебування безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 не встановлено;

•його перебування у лікувальних закладах, підрозділах ННУ або інших державних установах не підтверджено;

•інформація про перебування в полоні відсутня;

•співпадінь ДНК-профілю на даний час не виявлено:

•розшук триває, однак будь-які відомості, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 є живим, відсутні.

Висновки суду за результатом судового розгляду та нормами права, що застосував суд.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь- якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (абзац перший частини першої статті 317 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23) вказано, що загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Статтею 317 ЦПК України з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях», передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені судом. При цьому, зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

При цьому слід враховувати, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом, як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Частина друга статті 46 ЦК України передбачає спеціальне правило для осіб, які пропали безвісти у зв`язку з воєнними діями чи збройним конфліктом. Такі особи можуть бути оголошені померлими після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

Проте законодавець додав гнучкості у вирішенні таких питань, встановивши в другому реченні частини другої статті 46 ЦК України, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.

Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого – потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 встановила, що шестимісячний строк має відраховуватися не від дня скасування воєнного стану чи завершення воєнних дій на всій території України, а від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи.

У своєму рішенні Суд підкреслив, що законодавець у частині другій статті 46 ЦК України використовує терміни “воєнні дії” та “збройний конфлікт”, а не “воєнний стан”, тому прив`язка до введення, припинення або скасування воєнного стану в Україні для обчислення строків є неправильною.

Для визначення територіальних та часових характеристик воєнних дій Велика Палата ВС посилається на Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Цей нормативний акт містить інформацію про:

- території можливих бойових дій;

- території активних бойових дій;

-території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;

- тимчасово окуповані росією території України.

Важливо, що цей документ також містить дані про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, що допомагає суду визначити початок перебігу шестимісячного строку для оголошення особи померлою.

Особливість справ про оголошення фізичної особи померлою полягає в тому, що висновок суду ґрунтується на юридичному припущенні про смерть особи, оскільки прямих доказів смерті зазвичай немає.

Проте відсутність прямих доказів не означає, що заява може бути необґрунтованою. Заявник повинен надати суду переконливі непрямі докази, які в сукупності дозволять зробити вірогідне припущення про смерть особи.

До таких доказів можуть належати:

- довідки та акти військових частин про загибель або зникнення безвісти військовослужбовця;

- показання свідків, які були очевидцями обставин, за яких особа зникла безвісти;

- документи про проведення пошукових операцій;

- висновки експертиз (якщо вони проводилися);

- матеріали кримінального провадження (якщо таке було відкрито);

- документи про відмову органів РАЦС у реєстрації смерті;

- інші документи, що підтверджують обставини зникнення особи.

Воєнний стан створює специфічні умови для збору доказів. Часто складно отримати документальні підтвердження обставин зникнення особи через руйнування інфраструктури, переміщення військових частин або тимчасову окупацію територій.

У таких випадках особливої ваги набувають показання свідків, які були разом із зниклою особою, та документи, складені безпосередньо після події (рапорти, акти, повідомлення).

Верховний Суд у своїй практиці підтверджує, що в умовах війни суд повинен оцінювати докази з урахуванням особливих обставин та надавати належну оцінку навіть обмеженому колу доказів, якщо вони дозволяють зробити вірогідне припущення про смерть особи.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 дійшла висновку: шестимісячний строк, зазначений у частині другій статті 46 ЦК України, має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи, а не від дня закінчення воєнного стану чи воєнних дій на всій території України.

Крім того, у випадках, коли подія, що призвела до загибелі, відбулася не на території активних бойових дій, але є наслідком воєнних дій (наприклад, ракетний обстріл у тилу), шестимісячний строк може обчислюватися від дня настання такої події.

Як вже зазначалось вище, зНаказу від 27.09.2024 р. № 6797 «про зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 », встановлено, що 04.09.2024 о 05:29 під час виконання бойового завдання, в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Костянтинівна Донецької області, противник наніс ураження скидом з дрону по групі евакуації 2 десантно- штурмового батальйону, в наслідок чого вважається безвісти зниклим стрілець-номер обслуги 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону солдат ОСОБА_8 . Військовослужбовців, які б могли підтвердити факт загибелі чи потрапляння в полон вищезазначеного військовослужбовця 5 десантно-штурмової роти немає.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі-Перелік).

Цей нормативний акт містить інформацію про:

- території можливих бойових дій;

- території активних бойових дій;

-території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;

-тимчасово окуповані росією території України.

Згідно з відомостями, які містяться у Переліку, територія, де зник безвісті солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стрілець 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону, в районі населеного пункту - село Костянтинівка Покровського району Донецької області.

Суд звертає увагу на те, що населений пункт Костянтинівка, який знаходиться у Покровському районі Донецької області, входить до складу Мар`їнської міської громади.

Зокрема, Мар`їнська міська територіальна громада за винятком с. Бажане Друге, с. Бажане Перше, с. Зоряне, м. Красногорівка, с. Новомихайлівка, с. Олександропіль, с. Парасковіївка, с. Славне - дата початку бойових дій 24.02.2022 року, дата завершення бойових дій 16.01.2025 року.

Мар`їнська міська територіальна громада за винятком с. Бажане Друге, с. Бажане Перше, с. Зоряне, м. Красногорівка, с. Новомихайлівка, с. Олександропіль, с. Парасковіївка, с. Славне окупована із17.01.2025 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 наголошує на тому, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Так, судом встановлено, що територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме населений пункт Костянтинівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області на момент такої події (зникнення безвісті 04 вересня 2024 року) була територією активних бойових дій до 16 січня 2025 року, а потім, з 17 січня 2025 року була окупована супротивником.

За таких обставин, суд вважає, що відлік строку, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 17 січня 2025 року.

Такий висновок суду не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (див. пункт 109 постанови).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області), від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 13 березня 2026 року в справі № 352/1828/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі с. Роботине Пологівського району Запорізької області).

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 29.04.2026 року по справі № 615/129/25 вказав на розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, суд вважає, що є правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , з урахуванням правових позицій Верховного Суду, які є обов`язковими при застосуванні норм права визначених ст.46 ЦК України та наявних у матеріалах справи доказах.

Зі змісту поданої до суду заяви про оголошення особи померлою вбачається, що підставою для звернення заявника з вказаною заявою є його намір реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28лютого 2022року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; отримання пільг, що призначаються родині та дітям загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: відсутність особи в місці її постійного проживання; відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Згідно ч.1ст. 306ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан було продовжено та триває по теперішній час.

Висновок суду.

Оцінивши зібрані в ході судового розгляду відомості про зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стрілець - номер обслуги 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно- штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , за обставин, що дають підстави припустити його загибель ІНФОРМАЦІЯ_11 під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі села Костянтинівка Покровського району Донецької області, який приймав безпосередньо участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією рф проти України, суд вважає за необхідне прийняти рішення про оголошення його померлим.

Суд приходить до висновку, що характер та обсяг зібраних у справі доказів є достатніми для прийняття судом рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.

Суд звертає увагу, що частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місце перебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 ЦК України, ст. ст. 89, 258, 259, 293,294, 305-308, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство Оборони України, Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління, про оголошення фізичної особи померлою, задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , померлим.

Дату смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вважати населений пункт Костянтинівка Покровського району Донецької області, Україна.

Вважати, що загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відбулась в населеному пункті Костянтинівка Покровського району Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_2 .

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати копію рішення до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення проголошено судом 10 червня 2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак

Присяжні: В.О. Васильєва

В.В. Тимчик