Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №508/155/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/155/26

Номер провадження 2/508/193/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Банташ Д.С.,

при секретарі с/з Мазарак Н.А.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Миколаївка Одеської області в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану їй кримінальним правопорушенням в розмірі 2693,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 17.12.2025 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначено їй покарання у виді одного року позбавлення волі. Після скоєння відповідачем зазначеного злочину, позивач проходила обстеження та амбулаторне лікування в медичних закладах, у зв`язку з чим понесла матеріальні витрати (проїзд до іншого населеного пункту автобусом, придбання ліків) на загальну суму 2693,00 грн. Окрім того, позивач пережила неймовірний стрес та фізичні страждання, до цього часу перебуває у стані постійного напруження та стресу, порушено її звичайний уклад життя, має наслідки психотравмуючої події у вигляді негативних переживань, тривоги, порушення сну, жахливих сновидінь, емоційної напруги, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 03.03.2026 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено підготовче судове засідання. (а.с.24)

20.03.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач згодна з позовними вимогами частково, а саме вважає не підтвердженими витрати позивача на придбання вітамінів вартістю 730,00 грн. та вітаміна С жув.табл. апельсин вартістю 25,00 грн., адже в переліку призначених лікарем препаратів зазначені вітаміни відсутні. Таким чином вважає доведеним матеріальні збитки позивача на суму 678,00 грн. Окрім того, з наданих позивачем копій проїзних квитків визнає дійсними лише 4 квитки, а інші, на її думку, є множинними копіями зазначених квитків, так як їх номери повністю співпадають. Тому вважає підтвердженими витрати на проїзд на суму 720,00 грн. щодо моральної шкоди, завданої позивачу, вважає що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження такого розміру моральної шкоди та враховуючи характер правопорушення, стан здоров`я, глибину фізичних страждань позивача, ступеня вини відповідача та причини конфлікту сторін, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості вважає справедливим відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. Просила суд задовольнити позов частково, а саме стягнути з неї матеріальну шкоду в розмірі 1398,00 грн. та 5000,00 грн. моральної шкоди.

Згідно з ухвалою суду від 07.04.2026 року, яка постановлена судом без оформлення окремим документом та зафіксована у протоколі судового засідання, задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та копії Довідки від 30.03.2026 року, а також задоволено усне клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з необхідністю подання додаткових доказів.

21.04.2026 року відповідач надала до суду заяву про долучення до матеріалів справи диску (відеодоказу) та докази відправлення копії такого відповідачу.

Згідно з ухвалою суду від 21.04.2026 року, яка постановлена судом без оформлення окремим документом та зафіксована у протоколі судового засідання, задоволено клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи диску (відеодоказу) та докази відправлення копії такого відповідачу, а також клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії діагностичного звіту № 318886232 від 16.04.2026.

Ухвалою суду від 21.04.2026 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Призначено справу до судового розгляду. (а.с.58)

Згідно з ухвалою суду від 12.05.2026 року, яка постановлена судом без оформлення окремим документом та зафіксована у протоколі судового засідання, надано додатковий час для надання доказів позивачем (оригіналів проїзних квитків).

01.06.2026 року від позивача до суду надійшла заява про огляд оригіналів письмових доказів в судовому засіданні, згідно якого остання зазначила, що нею помилково було надано суду зайві копії цих квитків та для правильного вирішення спору просила суд дослідити оригінали квитків на автобус на загальну суму 1260,00 грн. (а.с.74-79)

Згідно з ухвалою суду від 02.06.2026 року, яка постановлена судом без оформлення окремим документом та зафіксована у протоколі судового засідання, задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи заяви та оригіналів квитків сполученням Миколаївка – Березівка. Перейдено до судових дебатів та надано час для підготовки до судових дебатів.

Позивач в судовому засіданні на позовних вимогах наполягала та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не заперечувала проти часткового задоволення позовних вимог у розмірі, зазначеному у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 17.12.2025 року у справі № 508/866/25 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначено їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України покладено на неї відповідні обов`язки. (а.с.8-9)

Вказаним вироком встановлено, що 16.08.2025 року о 21:00 годині у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , котрі являються сусідами, на вулиці, біля домоволодіння ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виникла сварка. У подальшому, під час сварки ОСОБА_2 , діючи з необережності, не маючи прямого умислу на спричинення тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, які вона повинна була та могла передбачати, наблизившись до ОСОБА_1 , рукою штовхнула останню, від чого потерпіла не втрималася на ногах та впала на землю, вдарившись лівою рукою. Своїми неправомірними діями, ОСОБА_2 спричинила ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки в нижній третині та перелому шилоподібного виростка та легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плеча.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що факт її заподіяння підтверджується вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 17.12.2025 року у справі № 508/866/25, яким відповідача визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, а також копією Виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, копіями фіскальних чеків на придбання ліків від 26.09.2025 року на суму 320,00 грн., від 26.09.2025 року на суму 25,00 грн. та від 28.10.2025 року на суму 1088,00 грн. , а також наданими позивачем оригіналами квитків на автобус: № 746628 від 17.08.2025 року сполученням Березівка-Миколаївка на суму 180,00 грн., № 746629 від 22.08.2025 року сполученням Миколаївка-Березівка на суму 180,00 грн., № 746630 від 22.08.2025 року сполученням Березівка-Миколаївка на суму 180,00 грн., № 746631 від 19.09.2025 року сполученням Миколаївка-Березівка на суму 180,00 грн., № 746632 від 19.09.2025 року сполученням Березівка-Миколаївка на суму 180,00 грн., № 746109 від 10.11.2025 року сполученням Миколаївка-Березівка на суму 180,00 грн., № 746491 від 10.11.2025 року сполученням Березівка-Миколаївка на суму 180,00 грн.

Зазначені витрати позивача відбувалися в період її обстеження та лікування, спричинені неправомірними діями відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2693,00 гривень підлягають задоволенню.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначено у статті 23 ЦК України.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснено судам у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат та урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, їх тривалості, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Моральна шкода завдана позивачу полягає, як зазначено у позові, у зв`язку з тим, що протиправними діями ОСОБА_2 було спричинено шкоду її моральному здоров`ю, а саме неймовірний стрес та фізичні страждання, перебування у стані постійного напруження та стресу, порушено її звичайний уклад життя, наслідки психотравмуючої події у вигляді негативних переживань, тривоги, порушення сну, жахливих сновидінь, емоційної напруги.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 у житті потерпілої відбулися певні вимушені зміни, вона отримала травму руки, через що вимушена була звертатися до закладів охорони здоров`я, витрачати час на обстеження, лікування та проїзд.

Разом з тим, відеофайл, наданий відповідачем в якості доказу на підтвердження нормального функціонування руки позивача, суд сприймає критично, оскільки вказаний відеозапис фіксує як позивач відвідує магазин. Жодних відомостей про дату та час запису наданий відеофайл не містить, з технічної характеристики (властивостей) відеозапису встановлено, що він був створений 20.04.2026 року, тобто через більш ніж 8 місяців після травмуючої для позивача події.

Таким чином, суд критично сприймає такий доказ, наданий відповідачем, адже останній ніяким чином не спростовує факт понесення позивачем матеріальної та моральної шкоди, завданої їй внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом із тим, враховуючи характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступеня вини ОСОБА_2 , причини конфлікту, глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_1 , їх незначної тривалості, а також зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, у розмірі 30000,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Даний розмір відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, на думку суду, враховує всі обставини, досліджені в судовому засіданні, та відповідає вимогам розумності і справедливості, а також є співмірним і доцільним у даній справі.

В порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 2693,00 грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто три гривні 00 коп.) та моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 10.06.2026.

Суддя Дмитро БАНТАШ