Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №507/2624/25 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2624/25

Провадження № 2/507/359/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання Демовської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог позивач вказує, що 07 червня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1561-2207 - кредитний договір.

Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 16400 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту - 20,00% від суми кредиту, знижена % ставка - 0,90 % в день, стандартна % ставка – 1,00 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до укладеного кредитного договору, а відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та відсотків.

Станом на 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 59518 грн. 80 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 20000 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 26238 грн 80 коп., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 10000 грн., заборгованість по комісії - 3280 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, що становить 59518 грн. 80 коп., а також судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Представник позивача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - Гоц А.В. про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, надсиланням електронного листа на її електронну адресу, що підтверджується довідкою і вважається такою, що повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином. В судове засідання на розгляд справи не з`явилася, причини неявки не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі не надала.

Відповідач ОСОБА_1 19.02.2026 року подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, вказуючи на те що по-перше, вона зазначає, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не отримувала судових повісток і тому була позбавлена можливості брати участь у процесі, подавати докази, клопотання та заперечення, що, на її думку, призвело до ухвалення неправильного заочного рішення. По-друге, вона заперечує розмір стягнутої заборгованості. Вказує, що за кредитним договором від 07.06.2025 отримала 16 400 грн, тоді як позивач просить стягнути 59 518,80 грн, у тому числі значну суму процентів. Посилаючись на статті 1048, 1050, 1054 ЦК України, постанову Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та постанову Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, стверджує, що договірні проценти можуть нараховуватися лише в межах погодженого строку кредитування, а після його закінчення право кредитора нараховувати такі проценти припиняється. Також зазначає, що позивач не надав доказів пролонгації кредиту чи укладення додаткових угод про продовження строку кредитування, тому строк дії договору не змінювався. Крім того, посилається на норми ЦПК України щодо обов`язку доказування та судову практику Верховного Суду про необхідність перевірки правильності розрахунку заборгованості. Вказує, що нараховані суми є завищеними та включають проценти за період поза межами строку кредитування. Додатково посилається на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого під час воєнного стану боржник звільняється від відповідальності за статтею 625 ЦК України та від сплати штрафних санкцій, пені й інших платежів, нарахованих за прострочення виконання кредитних зобов`язань. На підставі наведеного Анікіна просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку, оскільки вважає, що її не було належним чином повідомлено про судовий розгляд, а сума заборгованості визначена позивачем неправильно і підлягає суттєвому зменшенню.

Відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлень на її електронну адресу та через мобільний додаток Viber, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, відповідач подала до суду клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою. Водночас жодних доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки до суду не надала. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 22 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с.60).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 07 червня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1561-2207 - кредитний договір.

Відповідно до п. 2.2 Договору позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.

Згідно з п. 4.1 Договору загальний розмір кредиту становить 16 400 грн, а датою його надання є 07.06.2025 року.

Відповідно до п. 4.6 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, а стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 4.7 Договору комісія за видачу кредиту становить 20 % від суми виданого кредиту та нараховується одноразово у день видачі кредиту.

Відповідно до п. 4.10 Договору строк кредитування становить 300 календарних днів, а датою повернення кредиту визначено 02.04.2026 року. Цим же пунктом передбачено, що продовження строку кредитування можливе виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Договір укладено в електронній формі та підписано електронним одноразовим ідентифікатором А0315. (а.с.11-21)

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором становить 59518 грн. 80 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 20000 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 26238 грн 80 коп., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 10000 грн., заборгованість по комісії - 3280 грн. (а.с. 44-45).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 07 червня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1561-2207 - кредитний договір.

Відповідно до п. 2.2 Договору про відкриття кредитної лінії № 1561-2207 від 07.06.2025 року відповідач зобов`язалася повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним. Згідно з п. 4.1 Договору розмір кредиту становив 16 400 грн, а датою його надання визначено 07.06.2025 року. Відповідно до п. 4.6 Договору проценти нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день, а згідно з п. 4.7 Договору комісія за видачу кредиту становить 20 % від суми кредиту та нараховується одноразово у день його видачі.

Відповідно до п. 4.10 Договору та п. 3.1 Правил відкриття кредитної лінії продукту «НА ВСЕ» строк кредитування становить 300 календарних днів. При цьому продовження строку кредитування та надання додаткових кредитних коштів можливе виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, що передбачено п. 4.10 Договору та п. 3.7 Правил.

Згідно з п. 1.4 Правил відкриття кредитної лінії продукту «НА ВСЕ» Правила є невід`ємною частиною договору. Відповідно до п.п. 2.1, 5.4, 5.7 Правил договір укладається в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора, який визнається сторонами електронним підписом та має юридичну силу власноручного підпису.

Відповідно до п. 3.10 Правил кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позичальника. Згідно з п.п. 5.1, 5.2 Договору та п. 6.6 Правил позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту, сплату процентів та комісії відповідно до графіка платежів, а також має право на дострокове погашення заборгованості.

20.06.2025 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до п. 1 якої сторони підтвердили наявність непогашеного кредиту в сумі 16 400 грн, несплачених процентів у сумі 2 066,40 грн та несплаченої комісії у сумі 3 280 грн.

Згідно з п.п. 2.1-2.3 Додаткової угоди кредитодавцем надано відповідачу додаткові кредитні кошти у розмірі 3 600 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту склала 20 000 грн. Відповідно до п.п. 2.4, 2.7 Додаткової угоди сторони продовжили строк кредитування на 13 календарних днів, встановивши загальний строк кредитування 313 днів та визначивши, що після укладення Додаткової угоди строк користування кредитом становить 300 календарних днів.

Відповідно до п.п. 2.9, 2.10 Додаткової угоди додаткові кредитні кошти підлягали перерахуванню на банківський рахунок позичальника, а сума кредиту, несплачені проценти та несплачена комісія були включені до нового графіка платежів. Згідно з п. 7 Додаткової угоди її умови мають пріоритет над умовами основного договору в частині визначення суми кредиту, строку кредитування та інших змінених умов, а відповідно до п. 8 Додаткової угоди вона є невід`ємною частиною договору. (а.с. 23-39).

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 1561-2207 від 07.06.2025 року позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту на ім`я ОСОБА_1 . Згідно з вказаною довідкою 07.06.2025 року через платіжну систему EasyPay за платіжною операцією № НОМЕР_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти у розмірі 16 400 грн. Крім того, відповідно до довідки 20.06.2025 року через платіжну систему EasyPay за платіжною операцією № НОМЕР_3 на ту ж платіжну картку було перераховано додаткові кредитні кошти у розмірі 3 600 грн. Таким чином, загальна сума кредитних коштів, перерахованих відповідачу за договором про відкриття кредитної лінії № 1561-2207 від 07.06.2025 року, склала 20 000 грн. (а.с. 43).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.28)).

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1561-2207 від 07.06.2025 року станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 становить 59 518 грн 80 коп., з яких 20 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 39 518 грн. 80 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.

При цьому, відповідно до п. 2.7 Додаткової угоди від 20.06.2025 року строк кредитування було продовжено на 13 календарних днів та встановлено загальний строк кредитування за договором 313 днів, а строк користування кредитом після укладення Додаткової угоди становив 300 календарних днів.

Матеріали справи містять Додаткову угоду від 20.06.2025 року, якою сторони погодили надання відповідачу додаткових кредитних коштів у сумі 3 600 грн, збільшення загальної суми кредиту до 20 000 грн та продовження строку кредитування. Відтак доводи відповідача про відсутність доказів продовження строку кредитування спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

Посилання відповідача на те, що строк кредитування становив лише два місяці та не продовжувався, спростовується наявною в матеріалах справи Додатковою угодою від 20.06.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1561-2207. Вказана Додаткова угода укладена в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора А3434 та підписана відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 1 Додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на 20.06.2025 року сума неповернутого кредиту становила 16 400 грн, сума несплачених процентів становила 2 066,40 грн, а сума несплаченої комісії становила 3 280 грн. Відповідно до п.п. 2.1-2.3 Додаткової угоди кредитодавцем було надано відповідачу додаткові кредитні кошти в сумі 3 600 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту склала 20 000 грн.

Пунктами 2.4 та 2.7 Додаткової угоди сторони погодили продовження строку кредитування та визначили, що після укладення Додаткової угоди строк користування кредитом становить 300 календарних днів, а загальний строк кредитування за договором становить 313 днів. Таким чином твердження відповідача про відсутність пролонгації кредитного договору не відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи заявника щодо відсутності доказів отримання кредитних коштів також спростовуються матеріалами справи. З наданої позивачем довідки про перерахування суми кредиту вбачається, що 07.06.2025 року через платіжну систему EasyPay на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 було перераховано 16 400 грн, а 20.06.2025 року додатково перераховано 3 600 грн. Загальна сума отриманих відповідачем кредитних коштів становить 20 000 грн.

Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1561-2207 від 07.06.2025 року та Додаткова угода від 20.06.2025 року містять персональні дані відповідача, зокрема її паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, електронну адресу та реквізити платіжної картки. Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що зазначені документи були укладені без її волевиявлення або що кредитні кошти не були нею отримані.

Посилання заявника на правові висновки Верховного Суду щодо припинення нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, оскільки у даному випадку строк кредитування був передбачений за взаємною згодою сторін шляхом укладення Додаткової угоди від 20.06.2025 року.

Крім того, заявником не подано власного контррозрахунку заборгованості, не наведено конкретних помилок у розрахунку позивача та не надано доказів здійснення платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості. Викладені у заяві доводи фактично зводяться до незгоди з розрахунком позивача та власного тлумачення умов договору, однак не спростовують встановлених судом обставин.

Згідно пункту 4.1 додаткової угоди, орієнтовні загальні витрати споживача за кредитом становлять 57155,88 грн.

Посилання відповідача на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України також не впливають на вирішення спору, оскільки позивачем заявлено до стягнення заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією, передбаченими умовами договору, а не штрафні санкції чи пеню, які підпадають під дію зазначеної норми.

Отже, надані відповідачем доводи та докази не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення, оскільки не підтверджують поважності причин неявки у судове засідання та не містять нових істотних доказів, які могли б вплинути на правильність вирішення справи. Натомість матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору та Додаткової угоди, отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 20 000 грн та невиконання нею взятих на себе зобов`язань щодо їх повернення.

Посилання заявника на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, суд оцінює критично та вважає безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання відповідних повідомлень через месенджер «Viber», а також на її електронну адресу, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку повідомлень.

Відповідно до ч. 9 ст. 128 ЦПК України у випадках, визначених законом, суд має право здійснювати повідомлення учасників судового процесу із використанням засобів мобільного зв`язку та інших засобів комунікації, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Крім того, порядок надсилання судових повісток та повідомлень через месенджер «Viber» врегульований наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 23.01.2026 року, яким передбачено можливість інформування учасників судового процесу в електронній формі через зазначений засіб зв`язку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, а тому її доводи щодо порушення права на участь у судовому розгляді не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 9136 позивач сплатив 2422 грн. 40 коп. судового збору (а.с.1).

Вимоги позивача задоволені повністю, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства із обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1561-2207 від 07 червня 2025 року в сумі 59518 грн. 80 коп. та судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: О.В. Дюдюн