Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №496/723/24 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/723/24

Провадження № 1-кп/496/363/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

потерпілої – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка Біляївського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

12.09.2023 року, у денний час доби, ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог п. 2.1. а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху України), який передбачає, що:

п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

не маючи права на керування транспортними засобами та достатніх навичок з керування легковим автомобілем, достеменно знаючи та розуміючі, що керування транспортним засобом без посвідчення водія заборонено, приступив до керування легковим автомобілем «Opel-Kadett», р/н НОМЕР_1 , та розпочав рух по проїзній частині вул. Миру з боку вул. Заводська в напрямку вул. Київська у м. Біляївка Одеського району Одеської області.

Керуючи вказаним автомобілем «Opel-Kadett» і здійснюючи рух в умовах необмеженої видимості, по сухому дорожньому покриттю проїзної частини вул. Миру, у межах населеного пункту, зі швидкістю 70-80 км/год, яка перевищує максимально допустиму швидкість руху у населеному пункті не більш 50 км/год, чим порушив вимоги п. п. 12.4., 12.9. б) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п. 12.4. - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».

п. 12.9. - «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил».

В той же день, о 17 годині 58 хвилин, проїжджаючи на керованому автомобілі нерегульовану ділянку проїзної частини вул. Миру за перетином з вул. Одеська, водій ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог п. п. 1.5., 1.7., 2.3.6) Правил, якими передбачено:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків...»;

п. 1.7. «Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об ’їзду перешкоди»;

був неуважним, проявив кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, легковажно розраховував на їх відвернення, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, у вигляді пішохода ОСОБА_4 , яка рухалась по межі лівого краю проїзної частини у попутному напрямку, яку він своєчасно та заздалегідь бачив, при випередженні невстановленого попутного легкового автомобіля по лівому ряду не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого лівим зовнішнім дзеркалом заднього виду керованого ним автомобіля допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_4 .

В результаті дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої ліктьової кістки, синець зовнішньої поверхні правого кульшового суглобу, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допущенні водієм ОСОБА_6 порушення вимог п. п. 1.5., 1.7., 2.1. а), 2.3 б), 12.3., 12.4. та 12.9.б) Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причино-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав. При цьому пояснив, що 12.09.2023 року він, керуючи автомобілем «Opel-Kadett», р/н НОМЕР_1 ,та рухаючись по вул. Миру в м. Біляївка зі швидкістю 70-80 км/год, виконував випередження автомобіля. Потерпіла йшла по лівому узбіччю та на відстані 10-15 м від нього зробила крок чи пів кроку на проїзну частину. Він, аби уникнути ДТП, прийняв правіше, зачепив попутний автомобіль та потерпілу. Він намагався відшкодувати потерпілій завдані збитки, проте нею були оголошені занадто високі вимоги. Позовні вимоги потерпілої визнає, а саме: витрати на лікування, які підтверджені документально, та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

В судовому засіданні потерпіла пояснила, що 12 вересня 2023 року вона йшла по узбіччю дороги по вул. Миру в м. Біляївка, в цей час чула, як на великій швидкості їде авто, яке і зачепило її руку дзеркалом, внаслідок чого вона впала та зламала руку. На задоволенні цивільного позову наполягала. Просила стягнути з обвинуваченого заподіяну матеріальну та моральну шкоду. Матеріальну шкоду обґрунтовує тим, що вона, будучи домогосподаркою, заробляла з продажу сільгосппродукції з городу близько 50-60 тис грн на місяць, була підготовка до сезону і вона його пропустила, перебувала в лікарні у зв`язку із нервовим зривом, також були витрати на доньку.

Окрім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за номером кримінального провадження 12023162250000661 та рапортом, відповідно до яких 12.09.2023 року о 17:55 водій автомобіля марки «Opel-Kadett», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , рухаючись по вул. Миру в бік перехрестя з вул. Київська в м. Біляївка, при маневрі обгону не вибрав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого лівим боковим дзеркалом допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_4 , яка рухалась по узбіччю в попутному напрямку, в результаті чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого передпліччя (а.с. 69, 70);

-протоколом огляду місця ДТП від 12.09.2023 року, схемою до нього та фототаблицею, відповідно до яких в м. Біляївка Одеського району Одеської області по вул. Миру, перехрестя з вул. Київська, сталась ДТП за участю автомобілів «Опель Кадет» р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 та пішохода ОСОБА_4 (а.с. 71-86);

-протоколом огляду предмету та DVD-R з відеозаписом від 07.12.2023 року, відповідно до якого на відеозаписі на оптичному DVD-R диску, загальною пам`яттю 4.7 GB, міститься відео обставин зіткнення автомобіля «Опель Кадет» р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 з пішоходом ОСОБА_4 , яка рухалась по узбіччю дороги з лівої сторони в попутному напрямку з автомобілем «Opel-Kadett», р/н НОМЕР_1 , (а.с. 90-98);

-висновком експерта № СЕ-19/116-23/18752-ІТ від 20.11.2023 року, відповідно до якого рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «Opel-Kadett», р/н НОМЕР_1 , на момент виникнення події цієї пригоди знаходилась в працездатному стані і дозволяли водію автомобіля контролювати, змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що склалась на дорозі (а.с. 101-107);

-висновком експерта № СЕ-19/116-23/18751-ІТ від 17.12.2023 року, відповідно до якого на автомобілі «Opel-Kadett», р/н НОМЕР_1 , у наявності пошкодження (відокремлення зовнішнього лівого бокового дзеркала заднього виду, яке розташоване в лівій боковій частині автомобіля і найімовірніше утворене від контакту із слідоутворюючим об`єктом, яким могло бути і тіло пішохода (а.с. 108-112);

-висновком експерта № СЕ-19/116-23/22606-ІТ, відповідно до якого для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «Ореl-Kadett», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «Ореl-Kadett», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , дотримуючись вимог п.п. 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути наїзд на пішохода ОСОБА_4 , своєчасно застосувавши заходи щодо зменшення швидкості руху автомобіля до швидкості руху пішохода. Вирішення питання щодо перебування (або не перебування) дій пішохода ОСОБА_4 у причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди не потребує спеціальних технічних знань і може бути здійснено слідством або судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоході» Правил дорожнього руху України.

Для заданого комплексу вихідних даних, зазначених в постанові про призначення судової експертизи, в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Ореl-Kadett», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 убачаються невідповідності вимогам п. п. 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України, і його дії, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди (а.с. 114-119);

- висновком експерта № 33-6/2024 від 22.01.2024 року, відповідно до якого у громадянки ОСОБА_4 виявлені наступні ушкодження: закритий перелом нижньої третини правої ліктьової кістки; синець зовнішньої поверхні правого кульшового суглобу. Вищевказані ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини автомобіля, в умовах ДТП (наїзд автомобіля на пішохода), при контактуванні з тілом постраждалого. Враховуючи характер травми, дані медичної документації не виключно 12.09.2023 року. Ушкодження у вигляді закритого перелому правої ліктьової кістки спричинило тривалий розлад здоров`я строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день) та згідно з п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Ушкодження у вигляді вищеописаного синця має незначні скороминущі насліди

тривалістю не більше 6-ти днів, і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України

від 17.01.1995р., відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 120-121).

Суд вважає ОСОБА_6 винним у скоєнні вказаного злочину і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, вчинив необережний нетяжкий злочин, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

В досудовій доповіді Одеський районний відділ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення відповідно до результатів оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (в т.ч. окремих осіб).

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 мінімальне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

По справі потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди, при розгляді якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В обґрунтування позовних вимог потерпіла ОСОБА_4 посилається на те, що в результаті зазначеної ДТП вона отримала низку тілесних ушкоджень. Так, в період з 12 вересня по 12 листопада 2023 року вона знаходилась на амбулаторному лікуванні під наглядом травматолога та невропатолога у міській клінічній лікарні м. Біляївка. Рухливість правої руки повністю не відновилась, що відобразилось на її повсякденному житті, на роботі, яку не може виконувати сама. Її побут повністю порушений, від чого вона страждає, в сім`ї негаразди. Витрати на лікування (придбання ліків, транспортні витрати, платні консультації у лікарів) склали 19750 грн. Витрати по угоді про надання послуг по допомозі у домашньому господарстві та догляду як за нею, так і за її літньою хворою матір`ю, яка є особою з інвалідністю та згідно висновку ЛКК № 98 потребує постійного догляду (хатня робота, прання, готування їжі, консервація, усі присадибна робота) склала 35600 грн. Раніше, до ДТП, всю цю роботу вона виконувала сама. Внаслідок втрати її працездатності у зв`язку з лікуванням, не змогла підготуватися до зимового сезону у теплицях та понесла матеріальні збитки втраченої вигоди (теплиці: вирощування квітів, розсади, овочів та інше) у розмірі біля 100000 грн. Витрати на додаткові заняття для доньки 12 років склали 9000 грн (4500 грн на місяць), так як її самопочуття не дозволяло їй з нею займатись самою і вона вимушена наймати сторонніх вчителів.

Крім матеріальної шкоди винними діями ОСОБА_6 їй завдана фізична та моральна шкода, яка виразилась в фізичних і душевних стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків із знайомими близькими їй людьми. Так, ОСОБА_4 була завдана велика біль, яка спричинила їй великі фізичні та душевні страждання. Після ДТП у неї з`явилися почуття страху при переході проїзної частини дороги, де рухаються автомобілі. Порушився її устрій життя та виробничі стосунки, вона вимушена докладати більше зусиль для організації життя, вона втратила душевний спокій, оскільки вимушена багато часу витрачати на лікування та оформлення необхідних документів. Вона проживає у приватній оселі, інших джерел для свого існування крім присадибної ділянки у неї не має та вона позбавлена тривалий час працювати, неможливість працювати і як наслідок відсутність коштів для існування, що змусило її позичати кошти у своїх знайомих. З урахуванням наведеного потерпіла просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у розмірі 164350 грн та моральну шкоду у розмірі 328700 грн.

На підтвердження позовних вимог потерпілою надано:

-договір, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , укладений між ними на термін з 13.09.2023 року до 31.12.2023 року на виконання хатньої роботи, нагляд за присадибною ділянкою, готування їжі, прання, прибирання, консервація, прибирання, нагляд за тваринами, матір`ю, яка обмежена у пересуванні на милицях з оплатою вказаних послуг у розмірі 10000 грн на місяць (а.с. 31, 32);

-висновок № 98 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає АДРЕСА_2 , висновок дійсний до 12.08.2023 року (а.с. 33);

-копії чеків на придбання ліків та проходження фізпроцедур (а.с. 34-39).

30.04.2024 року від обвинуваченого ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити ОСОБА_4 у задоволенні цивільного позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_4 порушила п. п. 4.1, 4.10, 4.14 Правил дорожнього руху, внаслідок чого і трапилась ДТП, в якій вона постраждала. В свою чергу, він рухався з допустимою швидкістю руху, а тому твердження органу досудового розслідування та потерпілої про порушення ним п. 12.4 Правил дорожнього руху є безпідставними. Крім того, потерпіла не довела свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Частиною 1 ст. 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані потерпілою чеки на придбання ліків та проходження медичних процедур на суму 19750 грн суд до уваги не приймає, оскільки потерпілою не надано доказів, зокрема, лист-призначення лікаря, виписка з історії хвороби, довідка закладу охорони здоров`я тощо, відповідно до яких можливо встановити та перевірити, які саме ліки та процедури призначалися лікарем потерпілій для відновлення стану здоров`я після отриманої травми в результаті ДТП.

Окрім того, потерпілою не надано доказів того, що вона втратила працездатність майже на чотири місяці, що спонукало її укласти угоду зі сторонньою особою для виконання хатньої роботи та догляду за нею та її матір`ю, яка є особою з інвалідністю, на суму 35600 грн. Не надала потерпіла сторона й належних доказів на підтвердження витрат на додаткові заняття для доньки, які склали 9000 грн, не обґрунтувала їх понесення та причинного зв`язку із діями обвинуваченого, через це заявлені в цивільному позові вимоги з приводу відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 164350 грн задоволенню не підлягають.

Потерпіла стверджує, що не могла доглядати за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю, на підтвердження чого надала суду висновок 98 про наявність у ОСОБА_8 порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 12.08.2022 року, термін дії якого сплив 12.08.2023 року, тоді як ДТП, в якому постраждала потерпіла, сталося 12.09.2023 року.

Ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Статтею 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у пункті 3 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі по тексту - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 даної Постанови передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як убачається з пункту 9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_4 моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує характер та обсяг фізичних і психічних страждань потерпілої, яка в результаті неправомірних дій обвинуваченого отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, зазнала фізичний біль, перебувала на амбулаторному лікуванні, безумовно отримала сильні негативні емоції та переживання.

Виходячи із вимог розумності та справедливості, враховуючи характер фізичного болю та моральних страждань, яких потерпіла зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, її психологічні страждання, зумовлені тимчасовим обмеженням працездатності через отриману травму та неможливість вести у цей період повноцінне життя, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 30 000 грн.

При цьому суд бере до уваги висновок, висвітлений у постанові Верховного Суду від 15.12.2020 року по справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

На думку суду, вказана сума моральної шкоди (30 000 грн) буде достатня та не буде такою, що сприятиме потерпілій до збагачення, а також буде відповідати позиції, викладеній у вищезазначеному правовому висновку.

По справі понесені витрати на проведення судових експертиз у загальному 14984 грн 48 к, а тому вказані витрати, відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України, а щодо заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту – на підставі ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 369, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 65, 66, ч. 1 ст. 286 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

В решті позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 14984 грн 48 к.

Скасувати арешт, застосований ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду від 18 вересня 2023 року по справі 496/6382/23 провадження 1-кс/496/1916/23

Речові докази по справі: цифровий посій DVD-R диск фірми «VS», об`єм цифрової пам`яті диска 4.7GB, 120 min № диска - PSP33IG20212449, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1