Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №761/27851/22 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27851/22

Провадження №1-кп/761/1765/2026

В И Р О К

іменем України

13 травня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100100002732, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 27.09.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-19.04.2023 вироком Солом`янського районного суд міста Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, із покладенням обов`язків, зазначених ст. 76 КК України;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

установив:

13.12.2022 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 надійшов (вх. № 75195) обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100100002732, внесеному до ЄРДР 27.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 761/27851/22 між суддями від 13.12.2022 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 15.12.2022 призначено підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 16.01.2023 призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 призначено повторний автоматичний розподіл у справі № 761/27581/22 та визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11.05.2023 прийнято зазначене кримінальне провадження та призначено судовий розгляд за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Так, ОСОБА_4 26.09.2022 близько 17 год 40 хв, перебуваючи біля аптеки «Перша Соціальна», що за адресою: місто Київ, вул. Данила Щербаківського, 63, побачив велосипед марки «Terra Nova» чорного кольору, який стояв закріплений на замок металевим тросом до перила пандуса, що веде до входу в аптеку, та який належить потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Далі, ОСОБА_4 у цей же день близько 17 год 45 хв, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, попередньо переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за ним не спостерігає та його дії носять таємний характер для оточуючих, із застосуванням фізичної сили, без застосування інших предметів чи засобів, відірвав вказаний металевий трос і викрав велосипед марки «Terra Nova» чорного кольору, вартістю 7 387 гривень 00 копійок, який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надалі ОСОБА_4 у цей же день близько 17 год 45 хв, утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 7 387 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно (вчинив крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 04.10.2022 о 17 год 52 хв, перебуваючи на ділянці місцевості біля проїзної частини по вул. Олени Теліги у місті Києві, побачив електро-фетбайк марки «Formula» 26» 48V 1000W чорного кольору, який стояв прикріплений металевим тросом до паркану та належить потерпілому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Далі, ОСОБА_4 у цей же день о 17 год 53 хв, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, попередньо переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за ним не спостерігає та його дії носять таємний характер для оточуючих, із застосуванням фізичної сили, без застосування інших предметів чи засобів, відірвав вказаний металевий трос і викрав електро-фетбайк марки «Formula» 26» 48V 1000W чорного кольору, вартістю 26 089 гривень 60 копійок, який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Надалі ОСОБА_4 , у цей же день о 17 год 53 хв, утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 26 089 гривень 60 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно (вчинив крадіжку), повторно в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 22.10.2022 близько 13 год 50 хв, перебуваючи біля магазину «Все для шиття», що за адресою: місто Київ, вул. Данила Щербаківського, 45А, побачив велосипед марки «Mongoose» моделі «Fireball» синього кольору, який стояв біля входу у вказаний магазин, і який належить потерпілому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Далі, ОСОБА_4 , у цей же день близько 13 год 55 хв, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, попередньо переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за ним не спостерігає та його дії носять таємний характер для оточуючих, викрав велосипед марки «Mongoose» моделі «Fireball» синього кольору, вартістю 9 500 гривень 00 копійок, який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надалі ОСОБА_4 , у цей же день близько 13 год 55 хв, утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 9 500 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно (вчинив крадіжку), повторно в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив зазначені кримінально карані діяння.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , зокрема, заявив, що у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому стороною обвинувачення кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає поза розумним сумнівом доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжкими (ч. 4 ст. 185 КК України);

- особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, із середньою освітою, одруженого, маючого дітей, раніше судимого 19.04.2023 вироком Солом`янського районного суд міста Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, із покладенням обов`язків, зазначених ст. 76 КК України;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не знаходить, враховуючи відсутність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

При призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, на момент ухвалення цього вироку, вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 19.04.2023 (справа № 760/19529/22) ОСОБА_4 визнано винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, із покладенням обов`язків, зазначених ст. 76 КК України.

Зважаючи, що злочини, за вчинення яких ОСОБА_4 визнається винним, вчинено ним до постановлення вироку Солом`янського районного суду міста Києва від 19.04.2023 (справа № 760/19529/22), суд вважає за необхідне частково скласти покарання призначене цим вироком з покаранням, призначеним ОСОБА_4 за вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 19.04.2023 (справа № 760/19529/22) за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст.70 КК України.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 6 (шість) місяців.

Отже, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Під час судового провадження потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди у сумі 29 000 гривень 00 копійок та моральної шкоди у сумі 5 000 гривень 00 копійок.

Крім того, потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди у сумі 13 600 гривень 00 копійок та моральної шкоди у сумі 8 000 гривень 00 копійок.

Під час вирішення питання щодо вищезазначених цивільних позовів суд керується положеннями ст. ст. 13, 128, 129 КПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1168, 1177 ЦК України, та вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної або моральної шкоди, має право пред`явити до обвинуваченого цивільний позов.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 55 КПК України передбачено, що потерпілим визнається особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується особою яка таку шкоду заподіяла.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що внаслідок вчинених обвинуваченим ОСОБА_12 кримінальних правопорушень потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 дійсно заподіяно матеріальну шкоду.

Водночас заявлені цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 13 600 гривень 00 копійок та у сумі 29 000 гривень 00 копійок не обґрунтовані та документально не підтверджені, оскільки судом встановлено що неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_12 заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 7 387 гривень 00 копійок, а потерпілому ОСОБА_10 у сумі 26 089 гривень 60 копійок. Зазначені суми визнані і самим обвинуваченим в судовому засіданні. Отже, ці суми підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілих.

При цьому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних потерпілому моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини обвинуваченого та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Таким чином, моральна шкода, завдана внаслідок вчинених злочинів, підтверджується обґрунтованими доводами потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які зазнали вимушених змін у повсякденному житті внаслідок крадіжки їх особистих речей, з урахуванням тривалості та інтенсивності вимушених змін в житті потерпілих та душевних страждань, виходячи із засад розумності та справедливості на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає 5 000 гривень 00 копійок.

З огляду на відповідне клопотання прокурора, а також з урахуванням обставин кримінального провадження та висновків суду, щодо виду та розміру призначеного покарання, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Також, згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до протоколу затримання особи від 22.12.2025 та ухвали суду Шевченківського районного суду міста Києва від 23.12.2025 до ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який затриманий 22.12.2025. Надалі зазначений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувався судом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк його покарання строк попереднього ув`язнення, а саме за період з 22.12.2025 по 12.05.2026, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись статтями 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, визначеними ч. 1 ст. 70 КК України частково скласти покарання, призначене ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Солом`янського районного суд міста Києва від 19.04.2023 з покаранням призначеним цим вироком, остаточно призначивши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку, а саме з 13 травня 2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання попереднє ув`язнення за період з 22 грудня 2025 року по 12 травня 2026 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення експертиз, а саме:

-№ СЕ-19/111-22/49510-ТВ від 15.11.2022, які складають 566 (п`ятсот шістдесят шість) гривень 34 копійок на користь держави;

-№ СЕ-19/111-22/49513-ТВ від 15.11.2022, які складають 566 (п`ятсот шістдесят шість) гривень 34 копійок на користь держави;

-№ СЕ-19/111-22/49529-ТВ від 15.11.2022, які складають 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 12 копійок на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме 2 (два) DVD-R диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду у сумі 26 089 (двадцять шість тисяч вісімдесят дев`ять) гривень 60 копійок та моральну шкоду у сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду у сумі 7 387 (сім тисяч триста вісімдесят сім) гривень 00 копійок та моральну шкоду у сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_14