Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №753/25251/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25251/25

провадження № 2-а/753/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №1529 від 03 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 31.03.2025 року о 12-30 встановлено, що 20.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 за допомогою єдиного Національного оператора зв`язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку №2545020 про виклик на 02.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина ОСОБА_1 , зазначене поштове відправлення повернулось відправнику з відміткою, що Одержувач/адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №0610232057796 та трекінгом з сайту Укрпошта, однак ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із чим не дотримався вимоги абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», п.3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 в частині неявки за викликом на 02.03.2025 року, згідно повістки №2545020 до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Встановлені відповідачем у оскаржуваній постанові обставини, не відповідають дійсності, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався без його участі, про місце та час розгляду справи відповідач не повідомив позивача належним чином.

ОСОБА_1 також вказав, що посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема обставини, за яких було вчинено правопорушення, і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.210 КУпАП, в зв`язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляду якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

При цьому, відповідач скористався своїм правом на подання відзиву Так, 29 січня 2026 року, представником ІНФОРМАЦІЯ_2 подано до суду відзив, у якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову.

Від позивача та його представника відповіді на відзив не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до змісту оскаржуваної постанови №1529 від 03 квітня 2025 року, встановлено, що 20.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 за допомогою єдиного Національного оператора зв`язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку №2545020 про виклик на 02.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина ОСОБА_1 , зазначене поштове відправлення повернулось відправнику з відміткою, що Одержувач/адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №0610232057796 та трекінгом з сайту Укрпошта, однак ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із чим не дотримався вимоги абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», п.3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 в частині неявки за викликом на 02.03.2025 року, згідно повістки №2545020 до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи повістку №2545020 про виклик на 02 березня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено позивачу цінним листом з описом вкладення через АТ «Укрпошта». Зазначене поштове відправлення повернулося з відміткою на поштовому конверті «відсутність адресата за вказаною адресою».

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Абзацами 2, 3, 4, 5 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII, передбачено, що громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), проходження медичного огляду, проходити медичний огляд, виконувати військовий обов`язок у запасі, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які затверджені Постановою КМУ №1487 під 30 грудня 2022 року, визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Згідно з пп. 2, 4, 5 п. 1, п. 3 цих правил, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві.

У частині 8 ст. 2 Закону№ 2232-XII зазначено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає у дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку.

Відповідно до п. 34 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Пунктом 41 Порядку проведення призову №560 встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Частиною 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Так, оскільки позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , документів підтверджуючих поважність причин неприбуття за викликом не надано, відповідачем було внесено дані про порушення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

31 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, розгляд якого було призначено на 03 квітня 2025 року на 15.00 годину та в подальшому винесено постанову №1529 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Як стверджує, представник позивача, 03 квітня 2025 року вона з`явилася до ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомила відповідача, що ОСОБА_1 перебуває на лікарняному після ДТП та подала клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення в порядку ст. 247 КУпАП.

При цьому, як вбачається з клопотання представника ОСОБА_1 - Астахової М.І., останнє не містить штампу ТЦК та підпису особи про отримання клопотання про закриття провадження у справі, а медичні документи на які вона посилається, як на підставу не прибуття на розгляд справи відносно ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані сімейним лікарем за слів позивача (головокружіння, коливання тиску, хиткість при ходьбі, пекучий біль у ділянці серця, головний біль, загальна слабкість, запаморочення, нестійкість ходьбі, погіршення концентрації, без надання доказів незадовільного стану здоров`я, виданого профільним лікарем, оскільки відповідно до об`єктивного статусу відхилень у ОСОБА_1 не має, а саме сімейним лікарем вказано, що тони серця: звучні, правильні, ритмічні; межі серця: нормальні; АТ на лівій руці:160/90; на правій руці: 160/90; ЧСС:65 за хв.; ритмічний; свідомість: ясна; когнітивні функції: у нормі, орієнтація: орієнтований; контакт: доступний; виконання інструкцій: виконує чітко; очні щілини: симетричні; зіниці: D=S; ністагм: відсутній; шкірні складки на обличчі: симетричні; язик: по середній лінії; тонус м`язів: задовільний; пальце-носова проба: з промахом лівою рукою, з промахом правою рукою, невпевнено; поза Ромберга: не стійкий; хода: задовільна, менінгеальні симптоми: відсутні; сухожильні рефлекси: в межах норми.

Так, судом встановлено, що позивачем та його представником не було надано документів підтверджуючих поважність причин неприбуття за викликом.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту 1статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Як встановлено вище, позивачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних ним обставин, які підтверджують поважність причин неявки за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, після дослідження матеріалів справи та надання їм оцінки, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем поважних причин неприбуття його за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, доводи позивача про незаконність винесеної стосовно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду.

Під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст.139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат по сплаті судового збору.

Керуючись стст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суддя

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.