Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №634/1084/25 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Суд: Сахновщинський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №634/1084/25

Суддя: Єрьоміна О. В.

Справа № 634/1084/25

Провадження № 1-кп/634/59/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 рокусел. Сахновщина Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

законного представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226070000122 від 23.09.2025 року за звинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Сахновщина Сахновщинського району Харківської області, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей: синів ОСОБА_9 , 2015 року народження, ОСОБА_10 , 2018 року народження, доньку ОСОБА_11 , 2020 року народження, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 12.09.2025 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2025 року приблизно о 22.30 год. ОСОБА_8 знаходився біля воріт домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_8 , маючи мету на спричинення тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, стоячи напроти ОСОБА_6 , наніс йому один удар кулаком в обличчя в ділянку правого ока. Після чого, ОСОБА_8 повалив на землю на спину ОСОБА_6 , сів йому на живіт, схопив обома руками за шию та почав душити. У подальшому ОСОБА_8 , сидячи на животі ОСОБА_6 , нахилився до нього та вкусив за ліве вухо, внаслідок чого прокусив його. Потім ОСОБА_8 декілька разів хапав руками за ніс ОСОБА_6 , внаслідок чого подряпав обличчя.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження, а саме розтягнення та здавлення м`яких тканин шиї, численні садна обличчя, укушена рана лівого вуха.

Укушена рана могла утворитися від дії тупо загострених предметів, якими могли бути зуби. По ступеню тяжкості укушена рана відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно п.п. 2.3.2 а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, та перебувають у причинному зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_8 .

Крім того, 20.09.2025 року приблизно о 22.30 год. під час конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до них підійшла ОСОБА_7 , яка є донькою ОСОБА_6 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_8 , після чого на грунті раптово виниклих виниклих неприязних відносин у ОСОБА_8 виник умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, ОСОБА_8 схопив ОСОБА_7 за ліву руку та вкусив в ділянці кісті лівої руки. Після чого ОСОБА_8 одразу схопив ОСОБА_7 за праву руку та вкусив один раз за кість правої руки та потім укусив за пальці на правій руці, внаслідок було зірвано ніготь на середньому пальці правої руки.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження, а саме пошкодження 3 пальця правої кісті з пошкодженням нігтьової пластини, укушена рана основи 1 пальця правої кисті. Під час огляду у неї виявлено рани 1-го та 2-го пальця обох верхніх кінцівок, ушкодження нігтя на пальці правої руки.

Укушені рани пальців могли утворитися від дії тупо загострених предметів, якими могли бути зуби. По ступеню тяжкості рани на пальцях та відсутність нігтьової пластини відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно п.п. 2.3.2 а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, та перебувають у причинному зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_8 .

У судовому засіданні обвинувачений провину не визнав та пояснив, що ініціатором бійки був саме потерпілий ОСОБА_6 . Так, 20.09.2025 року близько 22.30 він йшов вулицею у напрямку свого дому, у цей час йому на зустріч із-за повороту вийшло троє осіб: потерпілий ОСОБА_6 та дві невідомі особи жіночої статі. Одна із жінок світила фонариком, на що обвинувачений попросив цього не робити, але через короткий проміжок часу хтось з цих осіб знов почав світити обвинуваченому вже прямо в обличчя в очі, що викликало його обурення, в результаті чого він показав нецензурний жест рукою. ОСОБА_6 накинувся на нього, товкнув його, в результаті чого обвинувачений упав на землю. У подальшому ОСОБА_6 наніс обвинуваченому 2-3 удари правою рукою в ділянку обличчя, обвинувачений почав захищатися, звалив з себе потерпілого ОСОБА_6 , сів на нього, намагався вдарити, однак в цей момент жінки схватили його за руки та почали також наносити удари, душили його. Намагаючись захистити себе, обвинувачений нахилився своєю головою до голови потерпілого ОСОБА_6 та, можливо, в цей момент і вкусив його за вухо. Потерпілій ОСОБА_7 не наносив тілесних ушкоджень умисно, можливо, коли жінки його відтягували від потерпілого ОСОБА_6 , суючи пальці йому до рота, він, захищаючись, вкусив когось із них. Тілесні ушкодження у потерпілих виникли від його дій, однак це було самозахистом від неправомірних дій потерпілих.

У результаті цього конфлікту обвинуваченому також були заподіяні тілесні ушкодження, однак до лікарні і до правоохоронних органів він не звертався.

У судових дебатах підтримав позицію прокурора та не заперечував проти призначення покарання у вигляді обмеження волі строком 2 роки.

Разом з тим, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що вина обвинуваченого у зазначеному кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та підтверджується сукупністю наступних доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 20.09.2025 року близько 22.30 год. повертався додому разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 та донькою ОСОБА_7 . Оскільки вуличне освітлення вже було вимкнено, донька освічувала дорогу ліхтариком за допомогою телефону. У цей час обвинувачений стояв біля сусідніх воріт напроти будинку потерпілих, та нецензурними словами попросив вимкнути світло ліхтарика, хоча безпосередньо на нього не світили. У результаті цього між ним та обвинуваченим виник словесний конфлікт, а у подальшому обвинувачений наніс потерпілому удар в лице рукою, після чого повалив потерпілого на землю, сів зверху на живіт та почав душити, давати пальцями рук обличчя, та вкусив за ліве вуху, прокусивши його. Дружина та донька намагалися відтягнути обвинуваченого з потерпілого, кричали про допомогу, намагалися викликати поліцію, почувши про що обвинувачений різко покинув місце події.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 20.09.2025 року близько 22.30 год. поверталася додому разом з батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , освітлюючи дорогу ліхтариком телефону. У цей час обвинувачений стояв біля сусідніх воріт напроти будинку потерпілих та нецензурними словами попросив вимкнути світло ліхтарика, хоча безпосередньо на нього вона не світили. Потерпіла ОСОБА_7 , яка вже була у дворі домоволодіння, почула крики та вибігла на вулицю, де побачила, що батько лежить на землі на ньому зверху на животі сидить обвинувачений та душить його. Вони разом з матір`ю ОСОБА_12 намагалися відтягнути обвинуваченого з батька. Коли потерпіла відтягували обвинуваченого від батька, перебуваючи відносно ОСОБА_8 позаду, спочатку тягнула за спину, а потім за лице, а обвинувачений кусав її за руки. Вони з матір`ю ОСОБА_12 не тримали за руки обвинуваченого, як він зазначає про це.

Вже вдома побачила, що у неї відсутній ніготь, покусані руки, а у потерпілого ОСОБА_6 було в крові вухо та синець під оком.

Законний представник потерпілої ОСОБА_7 – ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що не була безпосереднім свідком подій, але 20.09.2025 року вночі зателефонувала невістка ОСОБА_12 та повідомила, що на них напав невідомий чоловік та попросила викликати поліцію. У подальшому вона з чоловіком поїхала на місце події, де знаходилися потерпілі та ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_12 , яка є дружиною ОСОБА_6 та матір`ю ОСОБА_7 , у судовому засіданні надала аналогічні пояснення, які узгоджуються з поясненнями потерпілих.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою родини ОСОБА_14 . Так, 20.09.2025 року о 22.30 год. перебуваючи вдома, почула крики, які доносилися з вулиці. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що ОСОБА_6 лежить на землі, а на ньому на животі сидить невідома особа та всією масою тіла давить на потерпілого, його руки розташовані біля шиї ОСОБА_6 . ОСОБА_12 була поруч та кричала про допомогу. Інших осіб на місці події свідок не бачила. Після того, як невідома особа почула про виклик поліції, різко покинула місце події у невідомому напрямку. Після завершення конфлікту бачила у потерпілого ОСОБА_6 кров з вуха.

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.09.2025 року вбачається, що 20.09.2025 року ОСОБА_12 звернулася до СВ ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП у Харківській області із заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_8 за фактом нанесення ним тілесних ушкоджень 20.09.2025 року о 22.30 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 43-44).

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.09.2025 року вбачається, що 23.09.2025 року ОСОБА_6 звернулася до дізнавача СД ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП у Харківській області із заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_8 за фактом нанесення ним ОСОБА_6 тілесних ушкоджень 20.09.2025 року о 22.30 год. (а.с. 109-111).

З витягу з кримінального провадження №12025226070000122 вбачається, що 23.09.2025 року було внесено відповідні відомості про кримінальне правопорушення, вчинене 20.09.2025 року, на підставі чого розпочато досудове розслідування (а.с. 112).

Із протоколу огляду місця події від 21.09.2025 року та фототаблиці до ньоговбачається, що було проведено огляд території узбіччя автодороги за адресою вул. Сахновщинська, сел. Сахновщина, Берестинського району, Харківської області, напроти будинку під № 5, де на дорозі з асфальтним покриття відсутні будь-які сліди РБК (а.с. 45-48).

Із протоколів проведення слідчих експериментів від 23.09.2026 року та фототаблиці до них, які були проведені за участю потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вбачається, що останні пояснили та показали механізм та спосіб нанесення їм тілесних ушкодження ОСОБА_8 (а.с. 49-61)

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 23.09.2025 року та фототаблиці до ноього, який було проведено за участю свідка ОСОБА_12 , вбачається, що остання пояснила та показала механізм та спосіб нанесення тілесних ушкодження ОСОБА_8 ОСОБА_6

(а.с.74-80)

Із медичної документації КНП «Сахновщинська ЦЛ» ССРКРХО вбачається, що ОСОБА_6 звернувся за медичною допомогою 23.09.2025 року о 10.30 год. з приводу травми, отриманої 20.09.2025 року о 22.30 год. Після проведеного огляду був встановлений діагноз «Розтягнення та здавлення м`яких тканин шиї, численні садна обличчя, укушена рана лівого вуха»

(а.с.62-65)

Із висновку експерта № 12-14/173-КР/25 від 29.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_6 , 1986 року народження, з урахуванням наданої медичної допомоги встановлено діагноз «Розтягнення та здавлення м`яких тканин шиї, численні садна обличчя, укушена рана лівого вуха»». Під час огляду у нього виявлено рану, яка є наслідком загоєння укушеної рани. Укушена рана могла утворитися від дії тупо загострених предметів, якими могли бути зуби, можливо в строк та способом, на які вказує освідуваний. Укушена рана відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно п.п. 2.3.2 а, 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. Садна відносяться до легких ушкоджень згідно п.п. 2.3.2 б, 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. Покази ОСОБА_6 , дані ним у протоколі допиту потерпілого від 23.09.2025 року, про спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не протирічать даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6 . Покази, ОСОБА_6 , дані ним під час проведення слідчого експерименту від 23.09.2025 року, про спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не протирічать даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6

(а.с. 66-67).

Із медичної документації КНП «Сахновщинська ЦЛ» ССРКРХО вбачається, що ОСОБА_7 звернулася за медичною допомогою 22.09.2025 року о 08.55 год. з приводу травми, отриманої 20.09.2025 року о 22.30 год. Після проведеного огляду був встановлений діагноз «Пошкодження ІІІ пальця правої кисті з пошкодженням нігтьової пластини, укушена рана основи І пальця правої кисті».

(а.с.68-71)

Із висновку експерта № 12-14/172-КР/25 від 29.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_7 , 2007 року народження, з урахуванням наданої медичної допомоги встановлено діагноз «Пошкодження ІІІ пальця правої кисті з пошкодженням нігтьової пластини, укушена рана основи І пальця правої кисті». Під час огляду у неї виявлено рани 1 -го та 2-го пальця обох верхніх кінцівок, ушкодження нігтя на пальці правої руки та синець на правому стегні. Укушені рани могли утворитися від дії тупо загострених предметів, якими могли бути зуби, синець за механізмом «удар» можливо в строк та способом, на які вказує освідувана. Рани на пальцях та відсутність нігтьової пластини відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно п.п. 2.3.2 а, 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. Синець відносяться до легких ушкоджень згідно п.п. 2.3.2 б, 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. Покази ОСОБА_7 , дані нею у протоколі допиту потерпілого від 23.09.2025 року, про спосіб спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не протирічать даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_7 . Покази, ОСОБА_7 , дані нею під час проведення слідчого експерименту від 23.09.2025 року, про спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не протирічать даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_7

(а.с. 72-73).

23.10.2025 року ОСОБА_8 у рамках кримінального провадження №12025226070000122 від 23.09.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

(а.с. 80-82,106-108).

Так, показання потерпілих, законного представника ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 щодо події, яка мала місце 20.09.2025 року, спричинених тілесних ушкоджень потерпілим обвинуваченим фактично узгоджуються між собою та з письмовими доказами і відповідають висновкам судово-медичних експертиз.

Доводи обвинуваченого, що заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень було проявом самозахисту від неправомірних дій потерпілого ОСОБА_6 , суд вважає неспроможними. Так, суд бере до уваги відсутність зафіксованих належним чином тілесних ушкоджень у обвинуваченого, які б вказували, що на нього було здійснено напад з боку потерпілого ОСОБА_6 , не звернення обвинуваченого до правоохоронних органів із заявою про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення. У той час послідовність дій потерпілих, які через короткий проміжок часу звернулися до правоохоронних органів та медичного закладу, показання потерпілих співпадають з показаннями свідків та висновками експерта щодо часу та механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілих. Ці покази є достовірними, оскільки об`єктивно підтверджуються наведеними доказами, у тому числі висновком судово-медичної експертизи про те, що покази потерпілих дані ними у протоколах допиту потерпілих та протоколах проведення слідчого експерименту про спосіб спричинення їм тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не протирічать даним, отриманим при проведенні судово-медичних експертиз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

При цьому, обвинуваченим не надано належні та допустимі докази своєї версії події, що мала місце 20.09.2025 року.

У зв`язку із чим суд розцінює доводи обвинуваченого як вибраний ним спосіб захисту.

Твердження обвинуваченого, що потерпілі та свідки оговорюють його, є неприйнятними та спростовуються їх поясненнями, які є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, та не викликають у суду сумніву у їх правдивості, та підтверджуються дослідженими судом доказами.

Причин омовляти обвинуваченого у потерпілих та свідків судом не встановлено.

Аналізуючи зібрані і перевірені у ході судового слідства докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 раніше судимий за аналогічне кримінальне правопорушення, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Так, вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 12.09.2025 року ОСОБА_8 було засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, яке обвинуваченим станом на 24.11.2025 року відбув, у зв`язку з чим, оскільки органом досудового розслідування ОСОБА_8 не інкримінується повторне вчинення кримінального правопорушення, а суд не може погіршувати становище обвинуваченого, тому обставини, які обтяжують відповідальність згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, невизнання своєї провини, відсутність його щирого каяття, а отже, неусвідомлення неправильність своїх дій, дані про особу обвинуваченого, який будучи раніше засудженим за кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та через найкоротший строк вчиняє повторно кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, тяжкість кримінального правопорушення, позицію потерпілих та самого обвинуваченого, який був згоден із запропонованою прокурором мірою покарання у вигляді 2 років обмеження волі, і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції статті, інкримінованої йому у виді обмеження волі у максимальних межах, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-375 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід відносно засудженого не обирався.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua