Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 21 квітня 2026 р.
Справа: №208/4597/26
Суддя: Варибрус В. А.
справа № 208/4597/26
провадження № 3/208/1066/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Варибрус В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , виданого 08.04.2019 року с/ц 1222, раніше до адміністративної відповідальності не притягалась,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №951211 від 21.03.2026 року, -
ВСТАНОВИВ:
13.03.2026 року близько 19:50 год. гр.. ОСОБА_1 за місцем свого мешкання вчинила відносно свого брата ОСОБА_1 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме вдарив штовхала його, ображала нецензурною лайкою, чим завдала шкоди здоров`ю потерпілого, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується її особистим підписом у протоколі, а також шляхом надсилання судових повісток за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких заяв чи клопотань про неможливість присутності в судовому засіданні на адресу суду надані не були.
Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003). Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, тому суддя вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Вказане підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №951211 від 21.03.2026 року, який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались;
- електронним рапортом, відповідно до якого отримано заяву та зареєстровано ЄО №7251 від 21.03.2026 року як домашнє насильство;
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , наданими під час складання протоколу, в яких вони підтверджують що в той день в них виник конфлікт, в ході якого вони висловлювались один на одного нецензурною лайкою.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Отже, докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає достатніми, належними та допустимим і у своїй сукупності доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно ст.283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
З урахуванням обставин вчинення адміністративного правопорушення, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні відомості про факти вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в минулому, зокрема щодо ОСОБА_2 , не вбачаю підстав для застосування щодо ОСОБА_1 заходів, передбачених ст.39-1 КУпАП.
Отже, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 з метою додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.173-2, 268, 283, 284 КУпАП, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок
На підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 680,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, на користь держави - судовий збір, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.А. Варибрус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua