Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №201/5837/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Суд: Соборний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №201/5837/26

Суддя: Наумова О. С.

Справа № 201/5837/26

Провадження № 2-о/201/259/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа – Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа в порядку окремого провадження. Мета звернення – реалізація майнового права, а саме права на приватизацію житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

20 липня 2001 року виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська було прийнято рішення № 354 «Про переоформлення особових рахунків ЖЕД-2», яким визначено склад сім`ї осіб, що проживають у зазначеній квартирі. При цьому, заявника зазначено як « ОСОБА_2 – онучка». Водночас, відповідно до паспорта громадянина України правильне написання анкетних даних заявника є « ОСОБА_1 », що свідчить про наявність технічної помилки у правовстановлюючому документі.

Вказана розбіжність у написанні імені має юридичне значення, оскільки унеможливлює ідентифікацію особи заявника як суб`єкта відповідного правовідношення. Зазначений факт підтверджується відмовою Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради у здійсненні дій щодо приватизації житлового приміщення (лист № 3116-6043 від 06.12.2021).

Предмет заяви

встановити факт, що особа, зазначена у рішенні виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська № 354 від 20 липня 2001 року як « ОСОБА_2 – онучка», є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви учасників процесу по суті справи.

Від заінтересованої особи – Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради заяв по суті не надходило.

Рух справи.

Ухвалою судді від 24 квітня 2026 року відкрито провадження у справі (а.с. 25).

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Заінтересована особа – Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради – у судове засідання не з`явилася, про час розгляду справи повідомлена належним чином, заяв та клопотань не подавала.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 та відповідними відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 2649425 від 24.04.2026). Заявник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.07.2013, РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 10-13).

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська № 354 від 20.07.2001 «Про переоформлення особових рахунків ЖЕД-2» визначено склад сім`ї, що проживає у тримкімнатній квартирі АДРЕСА_2 . Зазначеним рішенням заявника внесено до складу сім`ї як « ОСОБА_2 – онучка» (а.с. 15).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_3 заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дніпропетровську, її прізвище – ОСОБА_3 , ім`я – ОСОБА_4 , по батькові – ОСОБА_5 (а.с. 14).

Відповідно до паспорта громадянина України та відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, правильне написання повного імені заявника є: ОСОБА_1 (а.с. 24).

Листом Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради № 3116-6043 від 09.12.2021 підтверджено, що копія рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська № 354 від 20.07.2001 не відповідає іншим поданим документам в частині прізвища ОСОБА_1 , а наданий пакет документів містить невідповідності в частині зазначення прізвищ. Підставою для відмови у наданні адміністративної послуги з приватизації квартири зазначено те, що документи оформлені неналежним чином (а.с. 16).

Листом Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 03.04.2026 № М-50/0-109-26 офіційно підтверджено, що питання внесення змін або виправлення помилок у рішеннях виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська не належить до компетенції цього органу (а.с. 20).

Таким чином, судом встановлено, що в рішенні виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська № 354 від 20.07.2001 ім`я заявника зазначено скорочено як « ОСОБА_6 », тоді як згідно зі свідоцтвом про народження та паспортом громадянина України її повне ім`я є « ОСОБА_7 ». Розбіжність має технічний характер та є наслідком зазначення ініціалів замість повного імені та по батькові.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 12 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з іменем, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зокрема, згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду (ст. 47 Конституції України).

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до статті 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Судом встановлено, що у рішенні виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська № 354 від 20.07.2001 заявника зазначено як « ОСОБА_2 – онучка», тоді як відповідно до свідоцтва про народження та паспорта громадянина України її повне ім`я є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначена розбіжність полягає у вживанні ініціалів замість повного імені та по батькові, що є технічною помилкою при оформленні відповідного документа.

Факт того, що правовстановлюючий документ (рішення виконавчого комітету) належить саме заявнику, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів: свідоцтвом про народження, паспортом громадянина України, відомостями Єдиного державного демографічного реєстру, відповіддю Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради. Збіг прізвища « ОСОБА_3 », дати народження та адреси реєстрації у всіх наявних документах не залишає сумнівів щодо ідентичності особи заявника.

Від встановлення даного юридичного факту безпосередньо залежить реалізація майнового права заявника, а саме, права на приватизацію житлового приміщення відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Без офіційного підтвердження належності рішення виконавчого комітету заявник позбавлена можливості приватизувати квартиру, в якій зареєстрована та фактично проживає.

Слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір про право, оскільки заявник не оспорює права інших осіб і не ставить питання про виникнення чи припинення права, а лише просить встановити юридичний факт, необхідний для подальшої реалізації вже існуючого права.

Враховуючи, що розбіжність у написанні імені заявника унеможливлює використання правовстановлюючого документа за призначенням, суд вважає вимоги заявника законними та такими, що підлягають повному задоволенню. Встановлення даного факту забезпечить заявнику право на ефективний засіб юридичного захисту відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 18 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 р.) при постановленні рішення в справах про встановлення фактів розподіл судових витрат не застосовується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268, 317 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа – Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа – задовольнити.

Встановити факт, що особа, зазначена у рішенні виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська № 354 від 20 липня 2001 року як « ОСОБА_2 – онучка», є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складений 05 червня 2026 року.

Суддя О.С. Наумова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua