Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №208/10587/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 208/10587/25

№ 2/207/492/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського в складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Мишалов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2025 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 35020,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з грудня 2011 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 .

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі №235/5572/14-ц від 27.10.2014 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

27 жовтня 2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист провадження №2/235/2133/14 про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с.Октябрське Тельманівського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 14.10.2014 року до досягнення дитиною повноліття.

24.12.2014 р. згідно з Постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міського управління юстиції ВП №45903245 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2/235/2133/14 виданого 27.10.2014 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

20.08.2015 р. рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

На даний час виконавчий лист №235/5572/14-ц знаходиться на примусовому виконанні у Першому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), виконавче провадження №45903245.

Починаючи з дати відкриття виконавчого провадження №45903245 відповідач не сплачував у повному обсязі аліменти на утримання доньки, не виконував належним чином виконавчий лист №2/235/2133/14 від 27.10.2014 р., від сплати аліментів ухилявся, тому утворилась заборгованість.

Відповідно до довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 11.07.2025 р. №23.25/107899 виданої Першим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виданої позивачу станом на 30.06.2025 року наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два місяці з дня пред`явлення виконавчого документадо примусового виконання та становить 10 253,30 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по ВП №45903245 при примусовому виконанні виконавчого листа №2/235/2133/14 від 27.10.2014 р. виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини до досягнення дитиною повноліття борг станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 складає 10 253,30 грн. Відповідач свідомо ухиляється тривалий час від своєчасної та повної сплати аліментів на свою малолітню дитину.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно із ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину для досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором тогоз батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до абз.1 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006 р. №3 передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплатиу виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц роз`яснила, що “неустойка (пеня) -це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Ії завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти”.

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на доньку до її повноліття, однак він свідомо ухилявся від свого обов`язку забезпечувати дитину, утворивши чималу заборгованість.

Жодним чином Відповідач не пояснював свої дії або бездіяльність, навіть навпаки уникав розмов та зустрічей як з Позивачкою, так і з державним виконавцем з цього питання. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво 19) вказано, що: «положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів». Враховуючи вищенаведене, це свідчить про наявність у Відповідача презумпції його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, яка була тривалий час, у тому числі із жовтня 2024 року по З0 червня 2025 року та є підставою для застосування до Відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, (ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України) Виходячи з аналізу норм глави 549 Цивільного кодексу України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 569/14819/19 (провадження Л° 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № !4-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333 6020/16-ц (провадження № 14-61 оце 18)». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) зазначено, що: «Тлумачення вказаних норм свідчить, що, зокрема, - розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачуватися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%; -при застосуванні формулювання “не більше 100 відсотківзаборгованості” в абзаці 1 ч.1 ст.196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, тог і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання “не більше 100 відсотківзаборгованості” означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується”. Пеня розраховується виходячи із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідача станом на 30.06.2025 року та позиції Великої Палати Верховного Суду, а також суми боргу станом на 28 липня 2025 року, за наступною формулою — заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. Відповідно до вищенаведеного розрахунку пеня, сума пені, розрахованої у зв`язку з несплатою відповідачем аліментів за період з жовтня 2024 по 30 червня 2025 складає 35 020,78 грн. Позивач зазначає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла внаслідок того, що ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність, здійсненя якої приховував та приховував доходи отримані від здійснення цієї підприємницької діяльності. Відповідно до листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 10.09.2024 р. №3723/5/05-99-24-11 за даними інфлрмаційно-комунікаційної системи ДПС України фізична - особа підприємець ОСОБА_2 з 01.11.2022 по 28.06.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи). Згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 16.09.2024 на запит Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Войнов О.І. отримав доходи від ТОВ “АТБ-Маркет”, АТ “Райффайзенбанк”, КП “Добропільська служба єдиного замовника”, “Відділу освіти Добропільської міської ради”, КП “Добро” Добропільської міської ради”, ТОВ “Покровський завод залізобетонних виробів”. Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку -фізичної особи ОСОБА_2 задекларував за 4 квартал 2022 р. -4 243 808,32 грн. доходу. Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку -фізичної особи ОСОБА_2 задекларував за 4 квартал 2023 р. - 5 545 966,38 грн. доходу. Загальний дохід складає у розмірі 9 789774,70 грн. 27.07.2024 року відповідач ФОП припинив, за ухилення від сплати аліментів ОСОБА_2 неодноразово притягався до відповідальності: постановою від 16.09.2024 ВП 345903245 на боржника було накладено штраф у розмірі 13 993,20 грн. Донька ОСОБА_3 часто хворіє, знаходиться під наглядом лікарів з різноплановими діагнозами, маючи вади здоров`я, як вузлова еритема, яка супроводжується пониженням зору, тахіокардією та білю у суглобах, сколеотична осанка, плоско-вальгусні стопи, вроджена дисплазія з`єднувальної тканини, дисплатична кардіопатія, хронічний тонзиліт, кісти у грудах, зоб першого ступеню, що підтведжується медичними документами. Наявна виписка з історії хвороби №1607 ОСОБА_4 , діагноз клінічний:недиференційована системна дисплазія сполученої тканини, що є ознакою синдром Елерса-Данлоса. Окрім того, гіпермобільний синдром, готичне піднебіння, сколіотична постава, синдром периферичної вегетативної недостатномсті, змішаний астигматизм правого ока, структурна аномалія жовчного міхура -його перетинка, малі структурні аномалії серця: пролапс мітрального клапану, аберантні хорди (М35.7). Хронічна персистуюча герпес-вірусна інфекція (герпес 1/2 та 6 типів). Внутрішньочерепна гіпертензія, синдром підвищеної збудливості (G93.2, F06/6). Емоційно-лабільний розлад біліарного тракту. Згідно з епікризом/витягом з історії хвороби №3329/1390 дитина ОСОБА_3 має діагноз: позитивність за антитілами до дволанцюгової ДНК, без клінічних проявів системного червоного вовчака, що є маркером “Системного червоного вовчака” п.15 розділу VІІІ “Рідкісні хвороби кістково-м`язової системи та сполучної тканини” Наказу №778. Окрім того, змішаний асигматизм обох очей. Плоско-вальгусна деформація стопи. Сколіоз 1 ступеню. Мастодинія. Киста ПМЗ. Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського у справі №208/12583/24 стягнуто з ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 51 731 грн. 36 коп. На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача пеню за період з 01 жовтня 2024 року по 30 червня 2025 року в сумі 35 020,78 грн. Представник позивача адвокат Бажан В.П. у судове засідання не з`явився у зв`язку з проходженням військової служби. Позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити. У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце, час та дату розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 280 ЦПК України, розглянути позовні вимоги за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень Суд, взявши до уваги позицію позивача, вивчивши письмові докази по справі, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження (арк.с.14). Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі №235/5572/14-ц від 27.10.2014 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття (арк.с.16-17). 27 жовтня 2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист провадження №2/235/2133/14 про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с.Октябрське Тельманівського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 14.10.2014 року до досягнення дитиною повноліття (арк.с.18). Постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міського управління юстиції від 24.12.2014 року відкрито виконавче провадження №45903245 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини. Виконавчий лист №235/5572/14-ц знаходиться на примусовому виконанні у Першому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), виконавче провадження №45903245. Відповідно до довідки державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заборгованість по аліментам за період з 01 жовтня 2024 року по 30 червня 2025 року складає 10 253,30 грн. (арк. с. 67-69). Розрахунок пені за прострочення сплати аліментів складає 35 020 грн. 78 коп. Відповідно до листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 10.09.2024 р. №3723/5/05-99-24-11 за даними інфлрмаційно-комунікаційної системи ДПС України фізична - особа підприємець ОСОБА_2 з 01.11.2022 по 28.06.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи). Згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 16.09.2024 на запит Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Войнов О.І. отримав доходи від ТОВ “АТБ-Маркет”, АТ “Райффайзенбанк”, КП “Добропільська служба єдиного замовника”, “Відділу освіти Добропільської міської ради”, КП “Добро” Добропільської міської ради”, ТОВ “Покровський завод залізобетонних виробів”. Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку -фізичної особи ОСОБА_2 задекларував за 4 квартал 2022 р. -4 243 808,32 грн. доходу. Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку -фізичної особи ОСОБА_2 задекларував за 4 квартал 2023 р. - 5 545 966,38 грн. доходу. Загальний дохід складає у розмірі 9 789774,70 грн. Постановою державного виконавця Г.П.Теслюк від 16.09.2024 року накладено штраф на відповідача -13 993,2 грн. за наявну заборгованість зі сплати аліментів (арк.с.60-61). Донька ОСОБА_3 має клінічний діагноз: недиференційована системна дисплазія сполученої тканини, що є ознакою синдром Елерса-Данлоса. Окрім того, гіпермобільний синдром, готичне піднебіння, сколіотична постава, синдром периферичної вегетативної недостатномсті, змішаний астигматизм правого ока, структурна аномалія жовчного міхура -його перетинка, малі структурні аномалії серця: пролапс мітрального клапану, аберантні хорди (М35.7). Хронічна персистуюча герпес-вірусна інфекція (герпес 1/2 та 6 типів). Внутрішньочерепна гіпертензія, синдром підвищеної збудливості (G93.2, F06/6). Емоційно-лабільний розлад біліарного тракту, що підтверджується випискою із хвороби (арк.с.72-79). Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того чи перебували вони в шлюбі. Згідно ст.195 СК України, заборгованість за аліментами присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем або судом. Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Неустойка (пеня)це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення, на підставі частини першої статті 196 СК України, пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року. Пеня розраховується виходячи із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідача станом на 30.06.2025 року та позиції Великої Палати Верховного Суду, а також суми боргу станом на 28 липня 2025 року, за наступною формулою — заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. Відповідно до вищенаведеного розрахунку пеня, сума пені, розрахованої у зв`язку з несплатою відповідачем аліментів за період з жовтня 2024 по 30 червня 2025 складає 35 020,78 грн. Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч.3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Згідно ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Згідно постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року по справі № 661/905/19 Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Виходячи зі змісту вищенаведених норм та встановлених по справі обставин, враховуючи що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по сплаті аліментів, відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано зворотне, беручи до уваги тривалий час ухилення відповідача від виконання рішення суду щодо стягнення з нього аліментів на дитину, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Оскільки, при подачі позовної заяви позивача було звільнено від сплати судових витрат у вигляді судового збору, то суд вважає, що ці кошти необхідно стягнути з відповідача на користь держави. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 194, 195, 196, 198, 199 СК України, ст.ст. 12, 76, 81, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд - В И Р І Ш И В : Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ) пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2024 року по 30.06.2025 року в розмірі 35 020 (тридцять п`ять тисяч двадцять) грн. 78 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) грн. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Головуючий суддя Погребняк Т.Ю.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) зазначено, що:

«Тлумачення вказаних норм свідчить, що, зокрема,

- розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачуватися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%;

-при застосуванні формулювання “не більше 100 відсотківзаборгованості” в абзаці 1 ч.1 ст.196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, тог і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання “не більше 100 відсотківзаборгованості” означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується”.

Пеня розраховується виходячи із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідача станом на 30.06.2025 року та позиції Великої Палати Верховного Суду, а також суми боргу станом на 28 липня 2025 року, за наступною формулою — заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. Відповідно до вищенаведеного розрахунку пеня, сума пені, розрахованої у зв`язку з несплатою відповідачем аліментів за період з жовтня 2024 по 30 червня 2025 складає 35 020,78 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла внаслідок того, що ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність, здійсненя якої приховував та приховував доходи отримані від здійснення цієї підприємницької діяльності.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 10.09.2024 р. №3723/5/05-99-24-11 за даними інфлрмаційно-комунікаційної системи ДПС України фізична - особа підприємець ОСОБА_2 з 01.11.2022 по 28.06.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи).

Згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 16.09.2024 на запит Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Войнов О.І. отримав доходи від ТОВ “АТБ-Маркет”, АТ “Райффайзенбанк”, КП “Добропільська служба єдиного замовника”, “Відділу освіти Добропільської міської ради”, КП “Добро” Добропільської міської ради”, ТОВ “Покровський завод залізобетонних виробів”.

Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку -фізичної особи ОСОБА_2 задекларував за 4 квартал 2022 р. -4 243 808,32 грн. доходу.

Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку -фізичної особи ОСОБА_2 задекларував за 4 квартал 2023 р. - 5 545 966,38 грн. доходу. Загальний дохід складає у розмірі 9 789774,70 грн.

27.07.2024 року відповідач ФОП припинив, за ухилення від сплати аліментів ОСОБА_2 неодноразово притягався до відповідальності: постановою від 16.09.2024 ВП 345903245 на боржника було накладено штраф у розмірі 13 993,20 грн.

Донька ОСОБА_3 часто хворіє, знаходиться під наглядом лікарів з різноплановими діагнозами, маючи вади здоров`я, як вузлова еритема, яка супроводжується пониженням зору, тахіокардією та білю у суглобах, сколеотична осанка, плоско-вальгусні стопи, вроджена дисплазія з`єднувальної тканини, дисплатична кардіопатія, хронічний тонзиліт, кісти у грудах, зоб першого ступеню, що підтведжується медичними документами.

Наявна виписка з історії хвороби №1607 ОСОБА_4 , діагноз клінічний:недиференційована системна дисплазія сполученої тканини, що є ознакою синдром Елерса-Данлоса. Окрім того, гіпермобільний синдром, готичне піднебіння, сколіотична постава, синдром периферичної вегетативної недостатномсті, змішаний астигматизм правого ока, структурна аномалія жовчного міхура -його перетинка, малі структурні аномалії серця: пролапс мітрального клапану, аберантні хорди (М35.7). Хронічна персистуюча герпес-вірусна інфекція (герпес 1/2 та 6 типів). Внутрішньочерепна гіпертензія, синдром підвищеної збудливості (G93.2, F06/6). Емоційно-лабільний розлад біліарного тракту.

Згідно з епікризом/витягом з історії хвороби №3329/1390 дитина ОСОБА_3 має діагноз: позитивність за антитілами до дволанцюгової ДНК, без клінічних проявів системного червоного вовчака, що є маркером “Системного червоного вовчака” п.15 розділу VІІІ “Рідкісні хвороби кістково-м`язової системи та сполучної тканини” Наказу №778.

Окрім того, змішаний асигматизм обох очей. Плоско-вальгусна деформація стопи. Сколіоз 1 ступеню. Мастодинія. Киста ПМЗ.

Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського у справі №208/12583/24 стягнуто з ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 51 731 грн. 36 коп.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача пеню за період з 01 жовтня 2024 року по 30 червня 2025 року в сумі 35 020,78 грн.

Представник позивача адвокат Бажан В.П. у судове засідання не з`явився у зв`язку з проходженням військової служби.

Позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце, час та дату розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 280 ЦПК України, розглянути позовні вимоги за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Суд, взявши до уваги позицію позивача, вивчивши письмові докази по справі, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження (арк.с.14).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі №235/5572/14-ц від 27.10.2014 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття (арк.с.16-17).

27 жовтня 2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист провадження №2/235/2133/14 про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с.Октябрське Тельманівського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 14.10.2014 року до досягнення дитиною повноліття (арк.с.18).

Постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міського управління юстиції від 24.12.2014 року відкрито виконавче провадження №45903245 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

Виконавчий лист №235/5572/14-ц знаходиться на примусовому виконанні у Першому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), виконавче провадження №45903245.

Відповідно до довідки державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заборгованість по аліментам за період з 01 жовтня 2024 року по 30 червня 2025 року складає 10 253,30 грн. (арк. с. 67-69). Розрахунок пені за прострочення сплати аліментів складає 35 020 грн. 78 коп.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 10.09.2024 р. №3723/5/05-99-24-11 за даними інфлрмаційно-комунікаційної системи ДПС України фізична - особа підприємець ОСОБА_2 з 01.11.2022 по 28.06.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи).

Згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 16.09.2024 на запит Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Войнов О.І. отримав доходи від ТОВ “АТБ-Маркет”, АТ “Райффайзенбанк”, КП “Добропільська служба єдиного замовника”, “Відділу освіти Добропільської міської ради”, КП “Добро” Добропільської міської ради”, ТОВ “Покровський завод залізобетонних виробів”.

Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку -фізичної особи ОСОБА_2 задекларував за 4 квартал 2022 р. -4 243 808,32 грн. доходу.

Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку -фізичної особи ОСОБА_2 задекларував за 4 квартал 2023 р. - 5 545 966,38 грн. доходу. Загальний дохід складає у розмірі 9 789774,70 грн.

Постановою державного виконавця Г.П.Теслюк від 16.09.2024 року накладено штраф на відповідача -13 993,2 грн. за наявну заборгованість зі сплати аліментів (арк.с.60-61).

Донька ОСОБА_3 має клінічний діагноз: недиференційована системна дисплазія сполученої тканини, що є ознакою синдром Елерса-Данлоса. Окрім того, гіпермобільний синдром, готичне піднебіння, сколіотична постава, синдром периферичної вегетативної недостатномсті, змішаний астигматизм правого ока, структурна аномалія жовчного міхура -його перетинка, малі структурні аномалії серця: пролапс мітрального клапану, аберантні хорди (М35.7). Хронічна персистуюча герпес-вірусна інфекція (герпес 1/2 та 6 типів). Внутрішньочерепна гіпертензія, синдром підвищеної збудливості (G93.2, F06/6). Емоційно-лабільний розлад біліарного тракту, що підтверджується випискою із хвороби (арк.с.72-79).

Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того чи перебували вони в шлюбі.

Згідно ст.195 СК України, заборгованість за аліментами присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем або судом.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня)це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення, на підставі частини першої статті 196 СК України, пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.

Пеня розраховується виходячи із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідача станом на 30.06.2025 року та позиції Великої Палати Верховного Суду, а також суми боргу станом на 28 липня 2025 року, за наступною формулою — заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. Відповідно до вищенаведеного розрахунку пеня, сума пені, розрахованої у зв`язку з несплатою відповідачем аліментів за період з жовтня 2024 по 30 червня 2025 складає 35 020,78 грн.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року по справі № 661/905/19 Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм та встановлених по справі обставин, враховуючи що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по сплаті аліментів, відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано зворотне, беручи до уваги тривалий час ухилення відповідача від виконання рішення суду щодо стягнення з нього аліментів на дитину, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, при подачі позовної заяви позивача було звільнено від сплати судових витрат у вигляді судового збору, то суд вважає, що ці кошти необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 194, 195, 196, 198, 199 СК України, ст.ст. 12, 76, 81, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ) пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2024 року по 30.06.2025 року в розмірі 35 020 (тридцять п`ять тисяч двадцять) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Погребняк Т.Ю.