Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №596/1268/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. Справа № 596/1268/25 Провадження № 2-адр/596/1/26

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

за участю секретаря судового засідання Кузик М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження питання про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Гусятинського районного суду Тернопільської області перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24.02.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Югов С.А. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення було задоволено. Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №2108 від 21 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000,00 гривень скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

27.02.2026 року від представника ОСОБА_1 адвоката Югова С.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 6 500,00 гривень.

18.03.2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 Тимофій В.П. до суду надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення повністю. Посилається на те, що в доказах, наданих представником Позивача, а саме, в акті від 25.02.2026 року відсутній детальний опис послуг, наданих адвокатом та обсяг виконаних робіт у співвідношенні «послуга-вартість», відсутнє підтвердження здійснення оплати за надання правової допомоги, відсутнє аргументування співмірності витрат зі складністю справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача адвокат Югов С.А. в заяві про ухвалення додаткового рішення зазначив про слухання справи в відсутності позивача та його відсутності.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 Тимофій В.П. в відзиві зазначила про слухання справи в відсутності їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення по справі №596/1268/25.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткове рішення чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження понесених витрат представником позивача надано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги №69/2025 від 09 вересня 2025 року; Ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1116231 від 09 вересня 2025 року; Акт надання-отриманих послуг від 25.02.2026 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000034.

Відповідно до Акту надання-отримання послуг від 25.02.2026 року, адвокатом надані наступні послуги:- підготовка та складання позовної заяви - (6000 грн.); - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань - (500 грн.). Всього 6500 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 також зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.

З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає обґрунтованими витрати представника позивача на правову допомогу в розмірі 6500 грн. та згідно із ст.139 КАС України судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6500 грн., підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч.1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Югова Сергія Анатолійовича про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правничу допомоги у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот )гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Елла МИТРАЖИК