Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №466/6032/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 466/6032/25

Провадження № 2/444/280/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за розпискою

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за розпискою. Просить суд стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 виданий 14.11.1997 року Шевченківським РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; індивідуальний ідентифікаційний № НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 23.12.2010 року Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області) борг за розпискою у розмірі 133 184 (сто тридцять три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп. та 1065,47 грн. судового збору з підстав зазначених у позові.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Раб М.О. надали пояснення, аналогічні викладеній у позовній заяві, позов підтримали повністю, просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення даного позову не заперечила. Підтвердила, що в неї у сім"ї були проблеми і тому вона змушена була позичити кошти.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 грудня 2024 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів. Відповідач позичив у позивача в борг грошові кошти в сумі 3 200,00 доларів США, внаслідок чого було складено розписку від 23 грудня 2024 року у якій відповідач ОСОБА_3 зобов`язалася повернути позивачу кошти до 20 лютого 2025 року.

Позивач неодноразово усно звертався до відповідача з вимогою повернути йому грошові кошти, однак станом на 24 червня 2025 року відповідачем не вчинено жодних дій по поверненню коштів, наданих їй у позику.

Згідно боргової розписки від 23 грудня 2024 року, кінцевою датою повернення суми наданої у позику є 20.02.2025 року. Однак, дані грошові кошти повернуті не були. Отже, днем початку прострочення заборгованості є 21.02.2025 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Проте, відповідачем умови договору позики не виконуються.

Згідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Положеннями ст. ст. 1046-1047 цього Кодексу передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Станом на 24.06.2025 року, після закінчення строку на повернення грошових коштів, що були передані у позику, відповідач не здійснила жодних дій щодо повернення коштів, відтак станом на дату подачі цього позову зобов`язаний повернути суму заборгованості у розмірі 133 184,00 гривень.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до вимог ЦК України розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.

Згідно правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України № 6-1967цс15 від 11.11.2015 року, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Оскільки на підтвердження укладення договору позики між сторонами була видана розписка, а кошти отримані у борг не були своєчасно повернуті, відповідач щодо заявлених позовних вимог не заперечує, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Крім того у відповідності до ст.ст. 610, 612, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 1065 грн. 47 коп.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачем не заперечувалися позовні вимоги позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 виданий 14.11.1997 року Шевченківським РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; індивідуальний ідентифікаційний № НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 23.12.2010 року Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області) борг за розпискою у розмірі 133 184 (сто тридцять три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп. та 1065,47 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.06.2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.