Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №182/932/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5415/26 Справа № 182/932/25 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вороний Кирило Володимирович,

на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

15 липня 2025 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від представника Вороного К.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду справи, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. 00 коп.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року в задоволенні заяви Вороного Кирила Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи - ТОВ «Дебт Форс» та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

10.03.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вороний Кирило Володимирович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 рокута ухвалення нового рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що матеріали, на які вказує Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, а саме: копія договору про надання професійної правничої допомоги від 14 лютого 2024 року, додаткової угоди № 3 від 13 січня 2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 14 лютого 2025 року, копію акту прийому - передачі наданих послуг від 08 липня 2025 року та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 4-07/25 від 13 січня 2025 року містяться в додатку заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 182_932_25 від 14.07.2025.pdf приєднаного до заяви про ухвалення додаткового рішення від 14.07.2025 року в Електронному кабінеті ЄСІТС.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обгрунтування якого зазначено, що під час судового розгляду справи позивачем не надавалися документи, що підтверджують надані правничі послуги, саме на таку суму коштів, не було надано договору на надання правничих послуг, переліку правничих послуг, які представник надав позивачеві, вартість наданих таких правничих послуг, а також не було підтверджено жодними документами оплату

наданих таких правничих послуг.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.257-258).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи - ТОВ «Дебт Форс» та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню були задоволені. Визнано виконавчий напис від 24 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 53674, вчинений приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 19 752 грн. 11 коп. таким, що не підлягає виконанню. А також, стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН – НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 1 211 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн.) 20 коп., сплачений при подачі позову до суду (а.с.124-127).

Як вбачається з матеріалів справи, представник заявника, як на підставу звернення до суду з даною заявою, посилається на те, що обставини, які викладенні в поданій заяві, є підставою для ухвалення додаткового рішення, шляхом вирішення питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. 00 коп. При цьому, в поданій заяві посилається на те, що всі обставини є підтвердженими та доведеними та факт отримання правової допомоги позивачем є беззаперечним. Однак, в заяві міститься посилання на додатки, зокрема, на копію договору про надання професійної правничої допомоги від 14 лютого 2024 року, додаткової угоди № 3 від 13 січня 2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 14 лютого 2025 року, копію акту прийому - передачі наданих послуг від 08 липня 2025 року та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 4-07/25 від 13 січня 2025 року. Однак, вищевказані документи до заяви про ухвалення додаткового рішення долучені не були, був долучений лише ордер та квитанції про надсилання сторонам копії заяви про ухвалення додаткового рішення, що, в розуміння вимог чинного законодавства, не є належними та допустимими доказами, на підставі яких слід вважати, що сторона позивача понесла витрати на правову допомогу.

Таким чином, на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат.

Так у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року, справа № 755/7943/20-ц, провадження № 61-15441св21 зазначено, що квитанції до прибуткового касового ордера, надані заявником у розпорядження суду, є належним доказом понесення ним витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Граматично, "Витрати" - це гроші, кошти, або інші економічні ресурси, витрачені на що-небудь.

Тож, якщо грошові кошти фактично ще не витрачені, зазначена у відповідному договорі сума є лише наміром їх витратити.

Процесуальний закон не передбачає можливості компенсувати стороні суму, яка вона має намір витратити на професійну правничу допомогу.

Компенсації підлягають лише витрати, як це передбачене положеннями статті 137 ЦПК України.

У справі що розглядається адвокатом Вороним К.В. не надано жодного із документів, що свідчать про оплату гонорару, окрім ордеру та квитанції про надсилання сторонам копії заяви про ухвалення додаткового рішення.

А тому заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на ухвалу про відмову у винесенні додаткового рішення не підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вороний Кирило Володимирович залишити без задоволення.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлено 09.06.2026 року.

Судді: