Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №188/2617/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4855/26 Справа № 188/2617/25 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

30.07.2025 року до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 47678,80 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 9720,00 грн; заборгованості за відсотками – 37958,80 грн та стягнути з відповідачки судові витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 26.03. 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №103389575, згідно умов якого відповідач отримала грошові кошти та зобв`язалася їх повернути з процентами та іншими платежами. Договір було укладено в електронній формі та підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Товариство виконало свої зобов`язання у повному обсязі, відповідачка в свою чергу умови договору не виконала.

19.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №75-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103389575 від 26.03. 2021 року.

Відповідачка порушила умови кредитного договору і має заборгованість в сумі 47678,80 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 9720,00 грн; заборгованості за відсотками – 37958,80 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 року позовні вимоги – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 103389575 в сумі 12000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в сумі 2422,40 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

18.02.2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подано апеляційну скаргу, в якій ставиться вимога про зміну рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 рокута задоволення позовних вимог у повному обсязі з покладенням судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн на відповідачку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що підписанням кредитного договору сторони досягли згоди щодо умов, зокрема про нарахування відсотків та можливості продовження строку кредитування та сплати комісії за користування кредитом, отже нарахування відсотків за кредитним договором в загальному розмірі 37958,80 грн є правомірним. Тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом не відповідає вимогам закону та порушує права кредитодавця.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 47678,80 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

26.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №103389575.

Згідно з платіжним дорученням № 26260874 від 26.08.2021 року відповідачці було перераховано кошти згідно договору в сумі 12000 гривень, погоджений строк 30 днів, процентна ставка за кожен день користування 2,00 %.

19.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №75-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103389575 від 26.03. 2021 року.

Оскільки позивачем взагалі не надано розрахунок заборгованості, а матеріали справи містять лише виписку з особового рахунку за кредитними договором № 103389575 від 26.03.2021 року, в яких зазначена лише загальна сума заборгованості в розмірі 47678,80 грн, яка не підтверджена жодним розрахунком, суд позбавлений можливості дослідити правильність нарахування позивачем відсотків.

Таким чином, задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості судом першої інстанції враховано, що позивачем не надано чіткого та повного розрахунку заборгованості за кредитом № 103389575 від 26.03.2021 року. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по нарахованих відсотках, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення правової допомоги, суд першої інстанції вважав, що у задоволенні її слід відмовити, оскільки позивачем не надано копії платіжного документу про перерахування коштів на рахунок адвокатського об`єднання за виконану роботу.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, оскільки долучений до матеріалів справи договір позики №103389575 від 26.03.2021 року не містить підпису відповідачки (як письмового, так і електронного). А тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, спираючись на дані про фактично отримані відповідачкою кошти, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині відмови у стягненні судових витрат на правничу допомогу, на думку апеляційного суду не спростовують правильність судового рішення в цій частині, оскільки позивачем не надано копії платіжного документу про перерахування коштів на рахунок адвокатського об`єднання за виконану роботу .

За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: