Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №187/2142/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5435/26 Справа № 187/2142/25 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за довіреністю Кірюшин Артем Андрійович,

на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

10.12.2025 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 8517583, в сумі 20865 грн, з яких: 6500 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 18,85 грн – сума заборгованості за відсотками; 13000 грн – сума заборгованості за пенею; 1346,15 грн – комісія за надання кредиту, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що 26.10.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 8517583.

27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ«ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №8517583, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8517583, в сумі 20865 грн, з яких: 6500 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 18,85 грн – сума заборгованості за відсотками; 13000 грн – сума заборгованості за пенею; 1346,15 грн – комісія за надання кредиту.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8517583 від 26.10.2024 року в розмірі 20865,00 грн, з яких: 6500,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 18,85 грн – сума заборгованості за відсотками; 13000,00 грн – сума заборгованості за пенею; 1346,15 грн – комісія за надання кредиту.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовій збір в розмірі 3028,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

10.03.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за довіреністю Кірюшин Артем Андрійович, надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026 року та постановлення нового, яким позовні вимоги задовольнити частково стягнувши з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором від 26.10.2024 № 8517583 в розмірі 6518,85 грн, з яких: 6500 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 18,85 грн – сума заборгованості за відсотками, з покладенням судових витрат на позивача.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд протиправно стягнув пеню та комісію нарахування яких суперечить положенням Перехідних положень Цивільного. кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026 року без змін.

Зазначає, що кредитний договір було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. .

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 20865,00 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення пені та комісії з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

26.10.2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір надання коштів у кредит №8517583, надавши при цьому персональні дані для укладення кредитного договору (а.с. 5-12).

Відповідно до розділу 2 якого, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Метою отримання кредиту визначено: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1.1 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено параметри та умови кредиту: сума кредиту становить 6500 грн; строк кредитування складає 30 днів; фіксована процентна ставка/день 0,01 %; комісія за надання кредиту складає 20,71 % від суду наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1346,15 грн.

Додатком № 1 до договору № 8517583 від 26.10.2024 року таблично передбачено обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 12).

Договір № 8517583 від 26.10.2024 року разом із додатком № 1 до нього підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 207270, де також зазначений номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 (а.с. 12).

Як вбачається з інформації АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 26.10.2024 року зараховано 6500,00 грн (а.с. 85).

27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ«ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 14-18).

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржників, у тому числі за реєстрами боржників. Згідно з реєстром боржників № 1 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит № 8517583 на суму 20865 грн. (а.с. 22).

Згідно з розрахунком заборгованості договором № 8517583 від 26.10.2024 року за боржником ОСОБА_1 мається заборгованість, яка за період з 27.03.2025 року по 21.11.2025 року становить 20865 грн, з яких: 6500,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 18,85 грн – сума заборгованості за відсотками; 13000,00 грн – сума заборгованості за пенею; 1346,15 грн – комісія за надання кредиту (а.с. 23).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ», ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу на погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Але колегія суддів апеляційного суду не може у повному обсязі погодитись з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно із ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 18 Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за пенею у розмірі 13000,00 грн розрахована в період дії воєнного стану, отже відповідач звільнений від сплати пені у відповідності до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що при наявності досягнутої згоди про стягнення відсотків за кредитним договором, умова про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту є несправедливою та такою, що створює дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею у розмірі 13000,00 грн та за комісією за надання кредиту у розмірі 1346,15 грн є помилковим.

При таких обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині стягнення пені та комісії.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачений судовий збір у розмірі 3633,60 грн. (а.с. 103).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 гривень (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за довіреністю Кірюшин Артем Андрійович, задовольнити частково.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026 року в частині стягнення пені у розмірі 13000 грн та комісії за надання кредиту у розмірі 1346,15 грн - скасувати та відмовити у стягнення пені та комісії за надання кредиту.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2026 року в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 6500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень), відсотків у розмірі 18,85 грн (18 гривень 85 копійок) та судового збору залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у виді судового збору в апеляційній інстанції в розмірі 3633,60 гривень (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: