Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №696/624/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

09.06.2026

Справа № 696/624/26

2-а/696/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі

головуючої судді - Ніколенко О.Є.

за участю секретаря - Старущенко Н.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_1 , через представника – адвоката Фіцика Д.О., звернувся до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №2683 від 18.09.2025 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп. за те, що він з грудня 2023 по 02.09.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Позивач зазначає, що не був обізнаний, що стосовно нього складаються матеріали та розглядається справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та відповідно постанова була винесена без його відома та присутності, а також поза межами строку накладення адміністративного стягнення.

Вказану постанову позивач отримав 21.10.2025, шляхом отримання поштового відправлення.

Після чого, 20.11.2025 позивач у мобільному додатку «Резерв+» отримав сповіщення про порушення правил військового обліку, а саме він не пройшов ВЛК. Йому було запропоновано добровільно оплатити штраф у спрощеному порядку, на що позивач погодився, вважаючи, що це одна і та ж справа, за яку його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності, та 24.11.2025 отримав в додатку постанову №R212221 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Постанова № R212221 була виконана позивачем у встановлений законом строк.

В подальшому, 16.02.2026 Кам`янським ВДВС було відкрито виконавче провадження №80262616 з примусового виконання постанови №2683 від 18.09.2025.

Таким чином, щодо позивача по факту одного і того ж порушення було складено дві постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

У зв`язку тим, що постанова № R212221 від 24.11.2025 була виконана, позивач ОСОБА_1 просив скасувати постанову № 2683 від 18.09.2025 про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання, у якому просить поновити йому строк на звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що обґрунтовано вважав оскаржувану постанову виконаною та дізнався про її примусове виконання після відкриття виконавчого провадження від 16.02.2026. Після чого, позивачем вживалися заходи для досудового врегулювання спору, що були безрезультатними, та після яких позивач звернувся до суду. Відтак, вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин і він підлягає поновленню.

Вирішуючи питання про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на викладені позивачем обґрунтування щодо пропуску строку на звернення до суду з наведеним позовом, приймаючи до уваги, що останнім вживалися заходи для врегулювання спору в позасудовому порядку, суд вважає можливим поновити йому пропущений строк на звернення до адміністративного суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 25.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався, витребувані матеріали справи про адміністративне правопорушення не надав.

Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 2683 від 18.09.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. у зв`язку з тим, що останній рішенням ВЛК від 01.12.2023 був визнаний обмежено придатним до військової служби та по 02.09.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-ІХ від 21.03.2024.

В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Так, частиною першою статті 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною третьою статті 210-1 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкриміноване порушення вимог п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-ІХ від 21.03.2024.

Так, відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-ІХ від 21.03.2024 встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

З наданих суду доказів вбачається, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 у оскаржуваній постанові інкриміновано позивачу не проходження військовозобов`язаним, який визнаний обмежено придатним до військової служби, повторного медичного огляду з метою встановлення придатності до військової служби.

З матеріалів справи, зокрема з оскаржуваної постанови, слідує, що ОСОБА_1 не повідомлявся про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її оповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, порушено порядок розгляду та вирішення справи, не враховано обставини, що мають значення для розгляду справи.

Отже, порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, 24.11.2025 стосовно ОСОБА_1 була винесена постанова № R212221 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП за не проходження (відмову від проходження) останнім ВЛК.

Вказана постанова була виконана позивачем, що підтверджується копією квитанції від 24.11.2025.

16.02.2026 постановою Кам`янського ВДВС було відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_1 з примусового виконання постанови №2683 від 18.09.2025.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, матеріали справи свідчать, що відносно позивача складено дві постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за непроходження ВЛК, тобто постанова № 2683 від 18.09.2025 та постанова №R212221 від 24.11.2025, тому суд погоджується, що ОСОБА_1 був двічі притягнений до адміністративної відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, та застосовує норму прямої дії - статтю 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які безсумнівно підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові, та які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на користь особи, відносно якої винесена постанова.

Враховуючи, що за постановою №R212221 від 24.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 сплатив штраф, а постанова № 2683 від 18.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУПАП перебуває лише на виконанні, а також враховуючи встановленні судом обставини (порушення порядку розгляду справи), суд приходить до висновку, що постанова № 2683 від 18.09.2025 підлягає скасуванню та відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України провадження у справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241-243, 246, 286 КАС України

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити повністю.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 2683 від 18.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього 17000 грн. штрафу.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст постанови складено 09.06.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя О.Є. Ніколенко