Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №638/6347/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/6347/26

Провадження № 2/638/6836/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну позову позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

У березня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у стосунках без реєстрації шлюбу до 2022 року. Від цих відносин у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина відвідує дошкільне виховання онлайн та відвідує гуртки з розвитку фізично. З початку війни мати дитини мешкає окремо, донька проживає з позивачем та знаходиться на його повному утриманні. Мати мешкає у м. Вінниці, спілкується з донькою телефоном, відвідує рідко, матеріальної допомоги не надає. Оскільки сторони не змогли досягти згоди щодо встановлення способу виконання обов`язку по утриманню дитини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 09 квітня року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином. Представник позивача просила справу розглянути за відсутністю сторони позивача. Відповідач причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.

З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 09 червня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 34 від 23.07.2021, що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим 23 липня 2021 року на бланку серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями паспорту громадянина України ОСОБА_1 , серія НОМЕР_2 , та Витягом з Реєстру територіальної громади – Харківської територіальної громади № 2026/002781730 від 21.02.2026 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю № 2581828 від 08.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до виданої ФОП ОСОБА_5 довідки від 12.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заклад з вересня 2024 року. Ніколь до дитячого клубу приводить і забирає батько, ОСОБА_1 . Дитина завжди охайна, доглянута. Батько дитини спілкується з педагогами, які навчають доньку, виявляє постійну зацікавленість і участь в житті дитини під час навчання.

Згідно з довідкою Танцювальної студії «ALL STARS DANCE CENTRE» від 31.03.2025 ОСОБА_4 , 2021 року народження, з жовтня 2024 року відвідує заняття у школі танців ALL STARS DANCE CENTRE. Усі питання, пов`язані з організацією занять, оплатою, участю у заходах і змаганнях вирішує батько – ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 3 Конвенції держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1 ст. 181 СК України).

Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів обставини, які входять до предмету доказування, та на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме, що сторони є батьками ОСОБА_4 , що дитина проживає та зареєстрована разом з позивачем, перебуває на його повному утриманні, що також не заперечувалося відповідачкою під час судового розгляду справи. Як зазначено позивачем і це не спростовано відповідачем, сторони не досягли згоди щодо встановлення способу виконання обов`язку по утриманню дитини. В матеріалах справи відсутні письмові докази досягнення такої згоди.

Під час розгляду справи відповідач не надала доказів наявності підстав, передбачених ст. 188 СК України, для звільнення її від обов`язку утримувати доньку.

При визначенні розміру аліментів, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, суд враховує, що відповідачка є особою працездатного віку, доказів того, що у неї є на утриманні інші діти, непрацездатні батьки чи інші особи, яких вона зобов`язана утримувати відповідно до закону, відповідачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано. Відомості про стан здоров`я відповідачки, який би обмежував її можливості працювати та отримувати дохід, в матеріалах справи відсутні.

У частині 3 ст. 183 СК України закріплено загальний підхід до визначення розміру аліментів на утримання дитини у частці заробітку (доходу) платника аліментів, а саме 1/4 частка заробітку (доходу) платника аліментів на утримання однієї дитини.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що для стягнення аліментів у розмірі, меншому, ніж це передбачено ч. 3 ст. 183 СК України, повинні існувати поважні та істотні обставини, які позбавляють платника аліментів об`єктивної можливості сплачувати аліменти у такому розмірі, та які відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України враховуються при визначенні розміру аліментів. При цьому, тягар доказування наявності таких обставин покладається на платника аліментів.

Судом не встановлено обставин для стягнення аліментів у розмірі меншому, ніж 1/4 частки заробітку (доходу) відповідачки.

Таким чином, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, виходячи з принципів справедливості, співмірності та верховенства права, суд задовольняє позовні вимог у повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки аліменти у такому розмірі, на переконання суду, є необхідними та достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Щодо зазначеного позивачем у позовній заяві обмеження максимального розміру аліментів 10 прожитковими мінімумами, то така вимога не ґрунтується на вимогах закону, оскільки чинним законодавством передбачені граничний максимальний розмірів аліментів (не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину), якщо це питання вирішується в наказному провадженні. У даному випадку питання про стягнення аліментів вирішується в порядку позовного провадження, а виходячи зі змісту статті 182 СК України, яка застосовується для вирішення цього питання, не встановлено граничний максимальний розмір аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Повне заочне рішення складено 09 червня 2026 року.

Суддя І.П. Латка