Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №173/1253/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1253/26

Номер провадження1-кп/173/147/2026

В И Р О К

іменем України

09 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 126041430000109 від 12.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, який є приватним підприємцем «Босий», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 12 лютого 2026 року, у період часу близько 10.00 год., перебував в приміщенні робочого цеху ТОВ «Шлях», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район м. Верхньодніпровськ вул. Кам`янська 37-В, в якому в цей час також перебував потерпілий ОСОБА_4 . В цей же день та час у ОСОБА_8 на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у невизначній кількості та тяжкості, в подальшому бажаючи заподіяти ОСОБА_4 тілесні ушкодження, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_8 дістав з правої кишені свого верхнього одягу викрутку, тримаючи при цьому її в кулаці своєї правої руки, наблизився до ОСОБА_4 та цілеспрямовано наніс один удар викруткою в центральну частину голови, а саме в район лівого ока ОСОБА_4 . Від даного удару ОСОБА_4 відійшов на відстань витягнутої руки, при цьому вийняв зі свого ока металеву частину викрутки.

У результаті умисних насильницьких дій ОСОБА_8 наніс потерпілому ОСОБА_4 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 210-Е від 23.02.2026 тілесні ушкодження у вигляді контузії лівого ока з раною по внутрішній частині верхньої повіки яка переходе в раньовий канал, по ходу якого ушкодження кон`юнктиви, субкон`юнктивальним крововиливом, переломом медіальної стінки орбіти лівого ока, виявлених відповідно наданих медичних документів на момент огляду відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров`я більш 21 дня (п.п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження виникло внаслідок травмуючої дії твердого предмета, з обмеженою контактуючою поверхнею та подовженої форми. Враховуючи характер ушкодження, процеси його загоєння, вважаю давність його утворення відповідає терміну, вказаному в наданих медичних документах 12.02.2026. Враховуючи характер виявлених у ОСОБА_4 ушкоджень тканин, вони виникли внаслідок не менше 1-ї травматичної дії твердого предмета, з обмеженою контактуючою поверхнею та подовженої форми.

Між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_8 , за участю захисника ОСОБА_7 09 червня 2026 року укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_8 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_8 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України погоджено звільнення ОСОБА_8 від призначеного покарання з іспитовим строком.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити, речовий доказ знищити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просила угоду про визнання винуватості затвердити. Надала суду договір добровільного відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої здоров`ю від 09.03.2026 р. та розписку про отримання грошових коштів в розмірі 250000 грн. потерпілим ОСОБА_9 .

Представник потерпілого ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості. ОСОБА_4 підтвердив отримання грошових коштів готівкою. Додав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_8 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КК України умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, яке згідно з ч. 4 ст. 12 КК України є не тяжким злочином, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 , за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить ні чим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, 09 червня 2026 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 09 червня 2026 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.

Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття та компенсування витрат на лікування потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 судом не встановлено.

Судом враховано, що ОСОБА_8 критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, одружений, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом – гострий депресивний епізод, за місцем проживання характеризується посередньо.

За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік з застосуванням до нього ст. 75 КК України є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачен ого обов`язки передбачені ст. 76 КК України та надати можливість обвинуваченому виправитись та інтегруватись у суспільство без відбування призначеного покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника, за згодою потерпілого відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 червня 2026 року укладену між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_8 за участю захисника ОСОБА_7 .

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Речовий доказ:

-викрутку яка відповідно до квитанції, про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, номер книги обліку речових доказів – 951, порядковий номер – 140 – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1