Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №522/6550/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №522/6550/26-Е

Суддя: Науменко А. В.

Справа № 522/6550/26-Е

Провадження 2-о/522/361/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

02 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі про встановлення факту, що має юридичне значення

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява від ОСОБА_1 , заінтересована особа: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що виникла необхідність встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів одній особі, оскільки через розбіжності в даті народження ОСОБА_2 в актовому записі про народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та свідоцтві про смерть ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), орган РАЦС відмовив у вчиненні дій, необхідних для оформлення спадщини після її смерті, де заявник виступає єдиним спадкоємцем. Посилаючись на положення ст. 293, ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, заявник просить суд встановити факт належності актових записів про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 одній і тій самій особі, оскільки іншого позасудового порядку встановлення цього факту, від якого залежить виникнення спадкових прав, не існує.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання призначене на 02.06.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що заява про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заявник, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факт родинних відносин між заявником та матір`ю померлої, ОСОБА_4 , підтверджено рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.06.2024 року.

На підставі досліджених матеріалів справи, зокрема витягу з Державного реєстру актів цивільного стану, встановлено розбіжність у датах народження ОСОБА_2 : в актовому записі про народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як у свідоцтві про смерть вказано 28.11.1950 рік, при ідентичності даних щодо її батьків — ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Наявність вказаної розбіжності стала підставою для відмови Пересипського відділу РАЦС у вчиненні нотаріальних дій, що унеможливлює реалізацію заявником його спадкових прав у позасудовому порядку.

Пунктом 1 частини 1статті 315 ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення відносяться справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз`ясненням п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

При цьому, суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні по справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)». Адже національним судам належить не тільки ефективно захищати людину, а й самим діяти у такий спосіб, щоб не порушувати права, гарантовані Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 Закону).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 Закону).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у частині другій статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Відповідно до абз. 4 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані факти мають юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки. Підтвердження даних фактів необхідне заявнику для підтвердження прав, обов`язків.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 95, 263-265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Одесі про встановлення факту, що має юридичне значення– задовольнити.

Встановити факт належності актового запису про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (батьки якої, батко: ОСОБА_5 , мати: ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (батьки якої, батко: ОСОБА_5 , мати: ОСОБА_4 ) як однієї і тієї ж особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 09.06.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

02.06.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua