Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №627/1000/25 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1000/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М.,

учасники справи :

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача, адвокат Фільова Н.Д. ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

представник відповідачки , адвокат Селезньов С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача за заперечень відповідача .

23.10.2025 до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог , просить визнати за ним право приватної власності на частку земельної ділянки площею 6,032 га ріллі , кадастровий номер 6323580300:01:000:0025, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олексіївського старостинського округу Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області після померлої матері ОСОБА_1 .

У позові зазначено , що мати позивача ОСОБА_1 за життя склала заповіт , посвідченим приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області від 02.05.2023 , зареєстрованим за № 574 , яким земельну ділянку 6,032 га ріллі , кадастровий номер 6323580300:01:000:0025, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олексіївського старостинського округу Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 782053 від 19.05.2003, заповідала сестрі ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла . Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина , яка складається з вищезазначеної земельної ділянки площею 6,032 га ріллі , кадастровий номер 6323580300:01:000:0025. Улютому 2023 року позивач був мобілізований та в 24.10.2024 під час участі у бойових діях із захисту Батьківщини , отримав вогнепальне осколкове наскрізне поранення нижньої третини правої гомілки та правої стопи з травматичним відривом стопи на рівні гомілково - стопного суглобу . Він тривалий час лікувався у медичних закладах та йому було проведено протезування правої нижньої кінцівки, внаслідок чого на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.06.2025 № 131/25/858/Р, позивачу встановлено другу групу інвалідності. Після смерті матері позивач подав до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області у встановлений строк заяву про прийняття спадщини. На думку позивача , він має право на обов`язкову частку у спадщині у розмірі 1/2 частини спадкового майна, оскільки є інвалідом другої групи. Однак, згідно відповіді державного нотаріуса від 10.09.2025 , ОСОБА_1 повідомлено , що згідно зі статтею 1241 ЦК України , він не має права на обов`язкову частку у спадщині, оскільки на час смерті матері він не був непрацездатною особою.

05.12.2025 адвокат Селезньов С.І., який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 , подав відзив на позовну заяву , в якому відповідачка не заперечує , що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом і має право на обов`язкову частку в спадщині після смерті своєї матері . Однак , вважає , що розмір обов`язкової частки підлягає зменшенню відповідно до ст.1241 ЦК України.

05.12.2025 ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, пред`явила зустрічний позов до ОСОБА_1 про зменшення розміру обов`язкової частки ОСОБА_1 з 1/2 до 1/4 частини земельної ділянки , посилаючись на обставини, що мають істотне значення відповідно до ч. 2 ст. 1241 ЦК України: тривалу відсутність підтримки ОСОБА_1 по відношенню до матері, нездійснення ним фактичного догляду за спадкодавцем та повне забезпечення такого догляду самою відповідачкою ОСОБА_2 ( за первісним позовом).

29.12.2025 адвокат Фільова Н.Д. , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якому просить задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 .

Заяви, клопотання , інші процесуальні дії у справі .

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 30.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження , підготовче судове засідання призначено на 11.12.2025.

11.12.2025 до суду від відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 надійшла заява про виклик свідків .

12.01.2026 представник відповідачки за первісним позовом , адвокат Селезньов С.І., подав клопотання про витребування спадкової справи з Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області заведеної після померлої ОСОБА_1

14.01.2026 на виконання ухвали суду , з Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області до суду надійшла копія спадкової справи № 58/2025.

27.01.2026 ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області закрито підготовче провадження у справі .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 (за первісним позовом ) та його представник підтримали позов , просять задовольнити. Зазначив, що на день смерті матері перебував на безперервному стаціонарному лікуванні після отримання бойового поранення, був непрацездатним і мав право на обов`язкову частку за законом. Проти зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував, посилаючись на об`єктивну неможливість підтримувати зв`язок та надавати допомогу матері під час перебування у зоні бойових дій і наступного тривалого лікування.

Відповідачка (за первісним позовом), позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 первісний позов визнала в частині наявності у позивача права на обов`язкову частку, однак наполягала на зменшенні її розміру. Зазначила, що протягом багатьох років до смерті ОСОБА_1 здійснювала за нею постійний повсякденний догляд, надавала матеріальну допомогу, опікувалася її медичним лікуванням та побутом. Позивач тривалий час не підтримував ані родинних, ані фінансових стосунків із спадкодавцем.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, мотиви суду.

Судом встановлено , що позивач ОСОБА_1 (за первісним позовом) є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 06.04.1074 ( а.с. 15)

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 782053 від19.05.2003 , ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 6,032 га ріллі , кадастровий номер 6323580300:01:000:0025, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олексіївського старостинського округу Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області . ( а.с. 10)

Право приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 зареєстровано 04.04.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно , про що свідчить Інформаційна довідка від 07.04.2016. ( а.с. 12)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17.04.2025. ( а.с. 16).

ОСОБА_1 02.05.2023 склала заповіт , за умовами якого , вище зазначену земельну ділянку площею 6,032 га ріллі , кадастровий номер 6323580300:01:000:0025, заповідала сестрі ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Гук С.Ю. , зареєстрований в реєстрі за №574.( а.с.138)

18.04.2025 ОСОБА_1 подав до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_1 , де була заведена спадкова справа № 58/2025.( а.с. 132-141)

Згідно відповіді державного нотаріуса від 10.09.2025 , ОСОБА_1 повідомлено , що згідно зі статтею 1241 ЦК України , він не має права на обов`язкову частку у спадщині, оскільки на час смерті матері він не є непрацездатною особою. ( а.с. 17)

Окрім того , ОСОБА_2 подала до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_1 , яка зареєстрована в реєстрі за № 546 від 17.06.2025. ( а.с. 137)

Згідно витягу №131/25/858/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.06.2025 № 131/25/858/Р , ОСОБА_1 з 26.06.2025 встановлена II інвалідності , основний діагноз Z89.5. набута відсутність ноги на рівні чи нижче коліна . Причина інвалідності : поранення (контузії , травми , каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я , одержані під час захисту Батьківщини . ( а.с.42-43 )

Посвідченням серії НОМЕР_3 від 02.09.2025 свідчить про те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи . ( а.с. 9)

Згідно виписки із медичної карти хворого №12699 , ОСОБА_1 з 24.10.2024 по 27.10.2024 перебував на лікуванні у КНП «Міська лікарня№9»Запорізької міської Ради з діагнозом :МВТ (24.10.24) Повна травматична ампутація правої стопи . ( а.с. 18)

Також перебування на лікуванні ОСОБА_1 в період з 28.10.2024 по 28.11.2024 , з 17.12.2024 по 25.12.2024 з діагнозом : МВТ (24.10.24) Повна травматична ампутація правої стопи, підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного ) хворого клінічного хірургічного відділення №1, №8900/1, №10435/1, № 1 КНП « Вінницька міська клінічна лікарня №1». ( а.с. 21-22, 23-24 , 25-26)

Крім того , ОСОБА_1 перебував на лікуванні в період з 25.12.2024 по 14.02.2025 , з 14.02.2025 по 14.03.2025 , що підтверджує також перевідний епікриз із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2149.24 від 14.02.2025 , виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного ) хворого від 14.03.2025. ( а.с. 29,30)

Допитана по справі свідок ОСОБА_3 пояснила суду , що дійсно ОСОБА_1 жалілася їй на сина ОСОБА_1 , що він її покинув та ніхто не хоче їй допомагати. Зі слів ОСОБА_1 , їй відомо , що вона мала намір скласти заповіт на сестру ОСОБА_2 , яка за нею тривалий час здійснювала постійний догляд .

Окрім того показаннями свідка ОСОБА_4 підтверджується , що дійсно з 2022 року за ОСОБА_1 доглядала її сестра ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не повідомив матері , що мобілізований та перебуваючи у відпустці її не відвідував , не дзвонив матері , не допомагав матеріально.

Свідок ОСОБА_5 пояснила у судовому засіданні , що зі слів ОСОБА_1 їй відомо , що діти за нею не доглядали , син ОСОБА_1 не приходив тривалий час до матері , за нею з 2022 року постійно доглядала її сестра ОСОБА_2 .

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили , що до 2022 р. син ОСОБА_1 піклувався про матір , потім вона була ображена на сина .

Як свідчить виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного ) хворого від 06.03.2023, ОСОБА_1 перебувала на денному стаціонарному лікуванні в період 27.03.2023 по 06.04.2023 , потребувала постійної сторонньої допомоги . ( а.с. 80)

Актом по догляду за людиною похилого віку від 24.11.2025 , складеним комісією у складі депутата Краснокутської селищної ради Свистуном Ю.М. та двох свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підтверджується , що ОСОБА_2 постійно здійснювала догляд за ОСОБА_1 з вересня 2022 року по 05.03.2025. ( а.с. 81)

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в частині першій статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку у спадщині, Конституційний Суд України у Рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014 (справа про право на обов`язкову частку у спадщині неповнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), виходив з положень частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії «непрацездатні» осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також положень пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний», а саме частину четверту статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» та абзацу 17 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та вирішив, що «в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 ЦК України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані особами з інвалідністю в установленому законом порядку незалежно від групи інвалідності.

Непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону (стаття 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 5.9 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), врегульовано, що право на обов`язкову частку у спадщині виникає у спадкоємця, передбаченого частиною першою статті 1241 ЦК України, у випадках, якщо у заповіті містяться положення про усунення його від спадкування або цьому спадкоємцеві заповідана частка спадщини, яка є меншою від належної йому обов`язкової частки. Право на обов`язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов`язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов`язкову частку. Право на обов`язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. Нотаріус має пояснити спадкоємцю, який має право на обов`язкову частку у спадщині, його право на одержання належної частки спадщини. Спадкоємець може відмовитися від права на обов`язкову частку у спадщині шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст статті 1241 ЦК України йому роз`яснено і він не претендує на одержання обов`язкової частки у спадщині.

Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з`ясуванні чи відноситься певний суб`єкт до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб`єктів, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 607/24365/19, від 08 грудня 2021 року у справі №552/3281/20.

Суд установив , що ОСОБА_1 на день смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебував на безперервному стаціонарному лікуванні після отримання 24.10.2024 бойового поранення , внаслідок якого йому встановлено 2 групу інвалідності безстроково (рішення від 26.06.2025 ) Відповідно , на день відкриття спадщини позивач був непрацездатним , тобто мав право на обов`язкову частку у спадщині згідно з ч.1 ст. 1241 ЦК України.

Як єдиний спадкоємець першої черги за законом , позивач мав би успадкувати всю спадщину (1/1) після померлої матері . Відповідно, розмір його обов`язкової частки складає частки земельної ділянки площею 3,0116 га .

Разом з тим , згідно до абз.2 ч.1 ст.1241 ЦК України розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує такі обставини , що мають істотне значення :

1) ОСОБА_2 протягом тривалого часу фактично здійснювала постійний повсякденний догляд за матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується показаннями свідків та іншими матеріалами справи;

2)саме ОСОБА_2 є заповідальним спадкоємцем усього майна за заповітом , що виражає останню волю спадкодавця та відображає характер їхніх відносин ;

3)відсутність участі ОСОБА_1 у житті та побуті спадкодавця зумовлена , зокрема перебуванням його у зоні бойових дій та на тривалому стаціонарному лікуванні. Ці обставини пом`якшують оцінку поведінки позивача , однак не спростовують права відповідачки на захист законного інтересу , що грунтується на заповіті та фактичному догляді.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене , суд вважає обгрунтованим зменшення розміру обов`язкової частки ОСОБА_1 з до земельної ділянки , що складатиме 1,5058 га . Відповідно ОСОБА_2 набуває право власності на частки земельної ділянки (4,5174 га) на підставі заповіту.

Таким чином , суд дійшов висновку , що позовні вимоги ОСОБА_1 (за первісним позовом) підлягають задоволенню частково , а позов ОСОБА_9 ( за зустрічним позовом) - повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 , відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір » , звільнений від сплати судового збору як інвалід війни 2 групи.

Питання судових витрат вирішується відповідно до ст.141 ЦПК України . З урахуванням часткового задоволення первісного позову та повного задоволення зустрічного позову судові витрати розподіляються пропорційно . Питання про стягнення судового збору за зустрічним позовом підлягає вирішенню судом у порядку ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задовольнити частково первісний позов ОСОБА_1 про визнання права на обов`язкову частку у спадщині .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право приватної власності частку земельної ділянки площею 6,032 га ріллі , кадастровий номер 6323580300:01:000:0025, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олексіївського старостинського округу Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 782053 від 19.05.2003, після смерті матері ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині.

Зменшити розмір обов`язкової частки ОСОБА_1 у спадщині після смерті ОСОБА_1 , з до частки земельної ділянки площею 6,032 га , кадастровий номер 6323580300:01:000:0025, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олексіївського старостинського округу Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право приватної власності на частки земельної ділянки площею 6,032 га, кадастровий номер 6323580300:01:000:0025, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олексіївського старостинського округу Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням зменшення обов`язкової частки спадкоємця за законом .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) сторін :

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 , РНОКПП : НОМЕР_5 .

Суддя Л. В. Вовк