Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №403/114/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/114/26 провадження № 2/403/322/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Муляві В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 10595 грн. 53 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 02 грудня 2016 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі по тексту рішення - АТ «Райффайзен Банк Аваль»), як первісним кредитором, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №010/0654/82/0179815, підписанням якого відповідач підтвердив ознайомлення з чинною редакцією Правил та тарифів банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб, а також зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі, а також заміну в порядку укладення договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17 липня 2025 року (з урахуванням додаткової угоди до нього) сторони кредитора у договорі позики з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість в сумі 10595,53 грн., яка є заборгованістю за основною сумою боргу.

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі понесені судові витрати, в тому числі і сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 3328,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно письмових клопотань, викладених в прохальній частині позовної заяви, прохала розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.4 зворот). Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.45-46).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзиву на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 05 червня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02 грудня 2016 року ОСОБА_1 була підписана заява на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», в якій відповідач прохав встановити ліміт кредитування до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), а саме: 5000,00 грн. терміном 48 місяців, платіжна картка Master Card Mass (а.с.10).

02 грудня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», як банком, ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя», як страховиком, та ОСОБА_1 , як клієнтом, був укладений договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0654/82/0179815 (далі - Договір, кредитний договір), за умовами якого (стаття 1) клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на картковому рахунку надати клієнту в межах поточного ліміту грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених Договором, шляхом зарахування грошових коштів на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних операцій за ним (а.с.6-8).

Згідно з умовами кредитування, викладеними в пунктах 1.2-1.10, 1.13 Договору, максимальний ліміт кредиту складає двісті тисяч гривень; розмір поточного ліміту на дату укладення Договору складає 5000,00 грн.; строк користування кредитом становить 48 місяців, що починається з 02 грудня 2016 року та закінчується 02 грудня 2020 року; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 45% річних; рахунок клієнта, до якого встановлюється ліміт кредиту - №2625496560/1179001600; поточний ліміт встановлюється банком щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений; клієнт має право отримувати кредит протягом встановленого пунктом 1.4 Договору строку користування кредитом; без укладення додаткових угод до Договору банк має право подовжити строк користування кредитом на той самий строк за умови, що на останній робочий день строку користування кредитом банк не отримав листа клієнта про відмову від подовження строку користування кредитом; використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після подовження строку користування кредитом розглядається сторонами як згода клієнта на подовження строку користування кредитом.

Відповідно до визначеного в статті 3 Договору порядку погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом, клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати банку проценти за ставкою, зазначеною в пункту 1.5 Договору (пункт 3.1); проценти нараховуються банком щомісяця в будь-який день в період, що починається за п`ять робочих днів до кінця місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше двадцять п`ятого числа кожного місяця (пункт 3.2); проценти нараховуються за фактичне користування кредитом на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується пільговий період; під пільговим періодом розуміється проміжок часу, який починається з дати використання кредиту шляхом здійснення розрахунків за товари/роботи/послуги з використанням платіжної картки та закінчується двадцятого календарного числа, що слідує за наступною датою розрахунку процентних платежів включно (пункт 3.3); погашення процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно шляхом договірного списання коштів в необхідній сумі з карткового рахунку в дату розрахунку процентних платежів, у тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом в рамках встановленого поточного ліміту; у випадку перевищення суми заборгованості за кредитом над розміром поточного ліміту, заборгованість за кредитом збільшується на суму заборгованості за нарахованими процентами (пункт 3.4); клієнт зобов`язаний до двадцятого числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплатити банку платіж в розмірі п`ять відсотків від власної заборгованості перед банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона мене за зазначену суму (пункт 3.5).

Як вбачається зі змісту пункту 7.1 Договору банк у встановленому законодавством України порядку має право без згоди клієнта відступити свої права вимоги за Договором будь-якій особі або обтяжити ці права іншим чином на умовах Договору.

Згідно з підписаним відповідачем 02 грудня 2016 року Додатком №1 до Договору, умовами видачі кредиту є: валюта кредиту - гривня; сума поточного ліміту кредиту згідно Договору - 5000,00 грн.; строк кредиту - 48 міс.; процентна ставка при користування кредитом поза межами пільгового періоду - 45,0%; дата щомісячного платежу - 20 число кожного місяця; розмір щомісячно нарахованих процентів за користування кредитом поза межами пільгового періоду - 191,10; розмір щомісячного платежу - 5%, при користуванні кредитом поза межами пільгового періоду - 250,00 грн., за умови користування кредитом поза межами пільгового періоду - 606,10 грн.; розмір щомісячного страхового платежу - 25,00 грн.; штраф (нараховується на суму простроченого щомісячного платежу) - 1% (мін.50 грн.); плата за обслуговування рахунку (щомісячно) - 15 грн. (а.с.9).

Користування відповідачем ОСОБА_1 грошовими коштами в межах встановленого банком на його картковий рахунок кредитного ліміту починаючи з 02 грудня 2016 року підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , що відповідає номеру, зазначеному в пункті 1.7 Договору (а.с.17-19).

17 липня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №114/2-78 F, за яким, з урахуванням додаткової угоди №3 від 14 січня 2026 року, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах боржників (портфель заборгованості); відступлення новому кредитору прав вимоги відбувається в дату підписання Реєстру боржників (пункти 2.1, 2.3.3) (а.с.20-22, 24).

Як вбачається із витягу з Реєстру боржників від 23 липня 2025 року до договору відступлення права вимоги №114/2-78-F від 17 липня 2025 року, АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №010/0654/82/0179815 на загальну суму заборгованості 10595,53 грн., що є сумою заборгованості за основною сумою боргу (а.с.25).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 02 грудня 2016 року загальна сума заборгованості відповідача за період з 02 грудня 2016 року по 25 липня 2024 року складає 10595,53 грн. що є заборгованістю за дозволеним овердрафтом. 30 листопада 2020 року та 27 вересня 2023 року відбулася пролонгація дії кредитного договору (а.с.14-16).

Під час судового розгляду справи відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 02 грудня 2016 року кредитного договору та отримання за ним грошових коштів (кредиту) у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом в повному обсязі відповідачем під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується підписанням 02 грудня 2016 року відповідачем ОСОБА_1 . Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0654/82/0179815, в якому його сторони погодили умови надання банком грошових коштів (кредиту) відповідачу, як клієнту, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, процентної ставки за користування ним, строку проведення розрахунків, а також випискою по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 , яка містить відомості про використання відповідачем кредитних коштів та здійснення ним періодичних платежів по погашенню заборгованості за отриманим кредитом.

Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк» згідно з умовами укладеного з ОСОБА_1 кредитного договору виконав взяті на себе зобов’язання, надавши відповідачу грошові кошти як шляхом встановлення на його картковий рахунок кредитного ліміту, в межах якого останнім здійснювались витрати, що безпосередньо підтверджується випискою по даному рахунку.

Натомість відповідач зобов’язання за вказаним вище договором не виконував належним чином, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти у вигляді щомісячних платежів для погашення заборгованості за кредитом та відсотками в розмірах, визначених укладеним між ним та банком договором. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 23 липня 2025 року складає 10595,53 грн., що є заборгованістю за дозволеним овердрафтом. Заборгованість за відсотками відсутня.

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання нею зобов’язань за укладеним з банком договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку кредитної заборгованості та її розміру.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі ОСОБА_1 здійснював часткове виконання умов договору шляхом внесення грошових сум на погашення заборгованості (зокрема, 27.12.2016 - 106,94 грн., 26.01.2017 - 128,55 грн., 26.02.2017 - 145,52 грн., 26.05.2017 - 222,55 грн., 26.08.2017 - 218,94 грн., 26.01.2018 - 212,76 грн., 28.08.2018 - 207,47 грн., 29.01.2019 - 202,07 грн., 26.09.2019 - 192,45 грн. і т.д.); кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку та позивача щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов’язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов’язання його сторони набувають обов’язки (а не лише суб’єктивні права), які вони мають виконувати (див. постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (див. постанова Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі №463/9914/20).

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування факту отримання грошових коштів за кредитним договором, укладеним між ним та первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк Аваль», та презумпцію його правомірності, а також презумпцію правомірності договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17 липня 2025 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.

Отже, набуття позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги заборгованості за кредитним договором №010/0654/82/0179815 від 02 грудня 2016 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цього договору розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем в повній мірі своїх зобов’язань за кредитним договором №010/0654/82/0179815 від 02 грудня 2016 року щодо повернення суми кредиту у розмірах та строки, передбачені цим договором, та приходить до висновку про задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за вказаним вище кредитним договором в загальному розмірі 10595 грн. 53 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 3328 грн. 00 коп. (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Натомість вказані представником позивача в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, крім судового збору, - витрати, пов`язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в сумі 1664,00 грн. (0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на ненадання позивачем належних письмових доказів на підтвердження понесення ним даних витрат у вказаному розмірі.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №010/0654/82/0179815 від 02 грудня 2016 року в загальній сумі 10595 грн. 53 коп. (десять тисяч п`ятсот дев’яносто п’ять гривень п’ятдесят три копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 3328 грн. 00 коп. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: вул.Лісова, буд.№2, м.Бровари Броварський район Київська область, поштовий індекс 07400, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 08 червня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова