Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №703/893/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/893/26

2/703/1216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Свеа фінанс» через систему «Електронний суд» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №1711093 від 21 серпня 2024 року у розмірі 42299 грн. 97 коп., з підстав невиконання його умов, та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21 серпня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1711093 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою http://selfiecredit.ua/, ТОВ «Селфі Кредит» 21 серпня 2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №1711093 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

21 серпня 2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду і умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі Кредит» направило 21 серпня 2024 року о 14:11:11 год. ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Т614, котрий в свою чергу боржником було 21 серпня 2024 року о 14:11:27 год. введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №1711093 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 21 серпня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1711093 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику (споживачу) кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 10000 грн. 00 коп. строком на 360 днів, з стандартною процентною ставкою 1% в день.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту.

Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, та/або не сплачуючи їх взагалі що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

26 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-34/25, відповідно до умов якого, клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників, який є додатком №1 до Договору факторингу № 01.02-34/25 від 26 серпня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1711093 від 21 серпня 2024 року становить 42299 грн. 97 коп.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №1711093 від 21 серпня 2024 року становить 42299 грн. 97 коп., з яких: 9999 грн. 97 коп. - заборгованість по тілу; 29300 грн. 00 коп. - заборгованість по відсотках; 5000 грн. 00 коп. - пеня.

Посилаючись на вказані обставини та те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Свеа фінанс» який набув права вимоги за ним, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 42299 грн. 97 коп., та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. в примусовому порядку.

Ухвалою судді від 24 березня 2026 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - для надання відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, правом на подачу відзиву не скористалася. Водночас звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі, за наявними матеріалами справи та надала письмові пояснення по суті спору, в яких, заперечувала щодо стягнення з неї нарахованих відсотків за вказаним кредитним договором та пені. Так, відповідач не заперечувала факт укладення електронного кредитного договору №1711093 від 21 серпня 2024 року між нею та ТОВ «Селфі Кредит» та отримання грошових коштів за ним. Однак вказала, що вона є дружиною військовослужбовця - ОСОБА_2 , на підтвердження чого надала копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 21 вересня 2023 року Відділом Державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). До матеріалів цивільної справи відповідач ОСОБА_1 також долучила копію довідки Форми 5 №10874 від 07 вересня 2026 року, видану заступником командира в/ч НОМЕР_4 , з якої вбачається, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 з 10 липня 2019 року по теперішній час проходить військову службу. Відтак, у зв`язку із проходженням її чоловіком служби у ЗСУ просить її звільнити від сплати нарахованих процентів за кредитним договором та пені на підставі ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Щодо решти позовних вимог заперечень не висловила.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.

Судом встановлено, що 21 серпня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №1711093 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «T614».

Згідно п.1.1 вказаного Договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.1.2 зазначеного Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 грн. 00 коп. Тип кредиту - кредит.

Згідно п.1.3 вказаного Договору, строк кредиту 360 днів.

Відповідно до п.1.4 зазначеного Договору, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього договору.

Згідно п.1.5 вказаного Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: п.1.5.1 - стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Відповідно до п.1.6 зазначеного Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Згідно п.1.7 вказаного Договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає: п.1.7.1 - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (36000 грн. / 10000 грн. ) / 360 дн. ? 100 % = 1 % в день.

Відповідно до п.1.8 зазначеного Договору, загальні витрати на дату укладення договору складають: п.1.8.1 - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36000 грн. 00 коп.

Згідно п.1.9 вказаного Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: п.1.9.1 - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333.95 % річних.

Згідно п.1.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46000 грн. 00 коп.

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Згідно п.2.2 вказаного Договору, сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 21.08.2024 року або 22.08.2024 року.

Відповідно до п.2.4 зазначеного Договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1 договору.

Згідно п.3.1 вказаного Договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п.3.2 зазначеного Договору, до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Згідно п.5.1 вказаного Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3 договору.

Відповідно до п.6.1 зазначеного Договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору.

Згідно п.6.2 вказаного Договору, порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушеннями умов, визначених змістом цього договору.

Відповідно до п.6.4 зазначеного Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: п.6.4.1 - у розмірі 1500,00 грн. на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та п.6.4.2 - у розмірі 110,00 грн. починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання: п.6.4.3 - штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення споживачем зобов`язань за цим договором, обмежується сумою визначеною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно п.7.1 вказаного Договору, цей договір укладається за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві.

Відповідно до п.7.3 зазначеного Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3 Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1711093 від 21 серпня 2024 року, яким є Графік платежів, що підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «T614», сторони вказаного договору погодили, що відповідач ОСОБА_1 у період з 20 вересня 2024 року по 16 серпня 2025 року сплачує відсотки за користування кредитними коштами, рівними платежами по 3000 грн. кожні 30 днів. Таким чином, виходячи з строку кредиту, розрахунки за кредитом будуть мати наступні значення: 1. Усього сума платежів за розрахунковий період складе 46000,00 грн.; 2. Усього сума процентів за користування кредитом складе 36000,00 грн.; 3. Реальна річна процентна ставка складе 2333.95 % річних; 4. Загальна вартість кредиту складе 46000,00 грн.

Також, 21 серпня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «T614» підписано Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, яке є Додатком №2 до Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1711093 від 21 серпня 2024 року, а також електронним підписом одноразовим ідентифікатором «A028» підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «Селфі Кредит» коштів у позику, з врахуванням побажань споживача, яким є відповідач ОСОБА_1 .

Зі змісту кредитного договору від 21 серпня 2024 року вбачається, що при його укладенні позичальником було вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податку, адреса реєстрації та місця фактичного проживання, номер мобільного, та електронна адреса. Вказаний кредитний договір від 21 серпня 2024 року та додатки до нього були підписані позичальником ОСОБА_1 електронно-цифровими підписами - одноразовими ідентифікаторами.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала кредитний договір та додатки до нього шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого відповідачу були перераховані кошти, відповідно до умов Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту укладення між ТОВ «Селфі Кредит» (первісним кредитором) та відповідачем у справі - ОСОБА_1 вказаного правочину.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що укладення договору із боку відповідача не було добровільним, відтак уклавши договір на відповідних умовах, керуючись засадами свободи договору, сторони взяли на себе зобов`язання виконувати його. При дослідженні умов укладеного договору не виявлено підстав вважати будь-яку з них такою, що може трактуватися як явно несправедлива у визначенні Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови укладеного між ним та відповідачем кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти, які в цьому договорі зазначені, що не спростовано стороною відповідача.

Надання грошових коштів відповідачу підтверджується наступними доказами.

Згідно листа № 20250827-20 від 27 серпня 2025 року ТОВ «Пейтек», який адресований ТОВ «Селфі Кредит», відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «Пейтек», є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29 травня 2023 року №21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24 травня 2024 року (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24 травня 2024 року запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між товариством та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_6 від 2024-04-01 від 01 квітня 2024 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 21 серпня 2024 року о 14:13:09 год. на суму 10000.00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек » - 7b8aacc5-5f42-4951-b437-04eb94f8f0e2, номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит» - - 5954cdaebabb57b9d78420f72f02854d, Session ID - 026410185165, сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua, Код авторизації - 544912, Банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_2.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що ТОВ «Селфі Кредит» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1711093 від 21 серпня 2024 року, здійснивши переказ грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 на його картковий рахунок, який зазначений у кредитному договорі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1711093 від 21 серпня 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеного ТОВ «Селфі Кредит», відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за вищевказаним договором не виконувала, внаслідок чого станом на 26 серпня 2025 року має заборгованість за вказаним кредитним договором у загальній сумі 42299 грн. 97 коп., з яких: 9999 грн. 97 коп. - заборгованість по тілу; 29300 грн. 00 коп. - заборгованість по відсотках; 5000 грн. 00 коп. - пеня.

Всупереч положень частини 1 статті 81 ЦПК України, відповідачем не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені ним строки кредит не погашений.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

26 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» («Клієнт») та ТОВ «Свеа Фінанс» («Фактор») було укладено Договір факторингу № 01.02-34/25.

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору факторингу, у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.

Згідно п.2.2 вказаного Договору факторингу, загальний розмір заборгованостей складає 40 990 809 грн. 48 коп. згідно з Реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа.

Відповідно до п.2.3 зазначеного Договору факторингу, реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.1 вказаного Договору факторингу, оформлення відступлення права вимоги відбувається в такому порядку: п.3.1.1 - права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені кредитними договорами; п.3.1.2 - для підтвердження наявності та дійсності права вимоги, клієнт зобов`язується передати фактору документацію в порядку та строки, що передбачені цим договором; п.3.1.3 - право вимоги переходить до фактора після підписання сторонам цього договору, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників за формою Додатку 5 цього Договору, та оплати фактором суми фінансування у строки, передбачені пунктом 4.2 договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором; п.3.1.4 - у випадку, якщо з моменту переходу до фактора прав вимоги, клієнт отримає від боржників та (або) Державної виконавчої служби, та (або) приватного виконавця, та (або) будь-якого іншого органу, та (або) фізичної чи юридичної особи, будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості, клієнт зобов`язується перерахувати дану суму фактору протягом 10 банківських днів, з моменту її отримання. Разом з цим клієнт відправляє фактору електронною поштою, на вказану фактором адресу, реєстр даних перерахувань, що повинен містити інформацію щодо кожного платежу отриманого клієнтом та відносно якого фактор має право вимоги, а саме: платник, сума платежу, дата отримання платежу, реквізити кредитного договору.

Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору факторингу, сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 2 751 449,89 грн.

Згідно п.4.2 вказаного Договору факторингу, фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього договору, на рахунок клієнта, вказаного в Розділі 14 цього договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Як вбачається з платіжної інструкції кредитного переказу коштів №10161 від 02 вересня 2025 року, ТОВ «Свеа Фінанс» перерахувало на рахунок ТОВ «Селфі Кредит» грошові кошти у сумі 2751449,89 грн, як оплату фінансування згідно Договору факторингу № 01.02-34/25 від 26 серпня 2025 року без ПДВ.

Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу, який є додатком № 1 до Договору факторингу № 01.02-34/25 від 26 серпня 2025 року, ТОВ «Свес Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1711093 від 21 серпня 2024 року у загальній сумі 42299 грн. 97 коп., з яких: 9999 грн. 97 коп. - заборгованість по тілу; 29300 грн. 00 коп. - заборгованість по відсотках; 5000 грн. 00 коп. - пеня.

Таким чином, відповідно до умов вказаного Договору факторингу № 01.02-34/25 від 26 серпня 2025 року, та у відповідності до ст.512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1711093 від 21 серпня 2024 року.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів сплати відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором, як частково, так і у повному обсязі, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи викладене, беручи до уваги, що спір між сторонами виник за договірних обставин, суть яких ніким не спростовувалась, сам договір не суперечить діючому законодавству, та враховуючи положення ст.1049 ЦК України, яким визначено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

При цьому, доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за договором як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.

Оскільки отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не були повернуті, він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи щодо стягнення з неї нарахованих відсотків за вказаним кредитним договором та штрафних санкцій (пені), до матеріалів цивільної справи долучила копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 21 вересня 2023 року Відділом Державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також копію довідки Форми 5 №10874 від 07 вересня 2026 року, видану заступником командира в/ч НОМЕР_4 , з якої вбачається, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 , з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, з 10 липня 2019 року призваний до лав ЗСУ та по теперішній час проходить військову службу.

Відтак, відповідач у зв`язку із проходженням служби у ЗСУ її чоловіком просить звільнити її від сплати нарахованих процентів за кредитним договором та штрафних санкцій на підставі ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Судом встановлено, що як на момент укладення кредитного договору №1711093 від 21 серпня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , так і в період дії даного кредитного договору чоловік відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу, зокрема, з 10 липня 2019 року по теперішній час.

Згідно наданих позивачем копій кредитного договору, додатків до нього та розрахунку заборгованості до договору вбачається, що під час проходження чоловіком відповідача військової служби первісним кредитором здійснювалось нарахування відсотків за кредитом та пені.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Визначення «особливого періоду» наведено у Законі України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII), відповідно до статті 1 якого:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо темпоральних меж дії особливого періоду в розумінні Закону № 3543-XII, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року по справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновків, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає.

Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців, а також а також членів їх сімей (дружину/чоловіка) без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц.

Таким чином, в силу п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, а також їх дружини (чоловіки), які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме: - звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.

Судом встановлено, що чоловік відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 21 вересня 2023 року, проходить військову службу в Збройних Силах України з 10 липня 2019 року, що підтверджено належними доказами. Вказані відомості позивачем спростовані не були.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що заборгованість по сплаті відсотків за кредитним договором та заборгованість по пені у відповідача виникла після 21 серпня 2024 року, тобто на момент проходження її чоловіком ОСОБА_2 військової служби в Збройних Силах України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач у період проходження її чоловіком військової служби користувалася пільгами, передбаченими ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки відповідачем надано достатні докази на підтвердження тих обставин, що вона має право на звільнення від сплати процентів за користування кредитом, в період нарахування процентів за користування кредитом та пені, її чоловік перебував на військовій службі в Збройних Силах України, відтак відповідач є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому має право на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом та пені у вказаний період.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про підставність заявленого позову лише в частині стягнення суми кредиту за договором №1711093 від 21 серпня 2024 року у розмірі 9999 грн. 97 коп. Водночас, позовні вимоги щодо стягнення відсотків та пені не підлягають до задоволення, у зв`язку із тим, що на момент виникнення заборгованості зі сплати відсотків та пені чоловік відповідача ОСОБА_2 був військовослужбовцем. Таким чином проценти за користування кредитними коштами в сумі 29300 грн. 00 коп. та пеня в сумі 5000 грн. 00 коп. нараховані в період військової служби чоловіка відповідача, а тому такі нараховані в порушення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та стягненню не підлягають.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів №714 від 30.01.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп. (а.с.1).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме в розмірі 600 грн. 99 коп. (9999,97 х 2662,4 / 44299,97 = 600,99).

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1711093 від 21.08.2024 року у розмірі 9999 грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 600 грн. 99 коп., а всього - 10600 (десять тисяч шістсот) грн. 96 (дев`яносто шість) коп.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, код ЄДРПОУ 37616221, р/р НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Головуючий: В. В. Волосовський