Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №703/2519/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2519/26

2/703/1963/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Левчук О.О.,

за участю секретаря – Мельник Д.В.,

представника позивача - адвоката Лук`яненко Г.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Сміла за правилами загального провадження цивільну справу № 703/2519/26 за позовною заявою:

ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1

до

ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3

про скасування арешту майна, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.04.2026 ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Холодняк Віктор Миколайович звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування арешту майна.

Відповідно до автоматичного розподілу справ 23.04.2026 справа надійшла в провадження судді Левчук О.О.

Позовна заява вмотивована тим, що за даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.214 ОСОБА_3 належить 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

Також представником позивача зазначено, ОСОБА_3 є власником 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 7123783000:01:003:0233, загальною площею 0,2475 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 .

19 лютого 2016 року розпорядженням Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 13/1-р, перейменовано в селі Костянтинівка вулицю Піонерська на вулицю Дружби.

ОСОБА_3 за життя на випадок своєї смерті заповітом від 2 липня 2015 року зробив розпорядження за яким належну йому 1/2 частину житлового будинку з прилеглою частиною надвірних споруд в АДРЕСА_4 , яка належить йому згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно та прилеглу земельну ділянку розміром 0,2475 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, заповів: ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно даних повторного свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .

Згідно даних повторного свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .

Згідно повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Із заявами про прийняття спадщини за заповітом звернулися неповнолітні діти спадкодавця ОСОБА_3 : донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В Смілянській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 678/2021, що підтверджується даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Законний представник неповнолітніх спадкоємців при зверненні до нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори довідалася про існування обтяження на майно, яке належить спадкодавцю ОСОБА_3 .

Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.03.2026 існує запис про обтяження: 4911722 від 07.03.2014 на підставі ухвали суду, серія та номер: 703/1080/14-ц, 2/703/454/14 виданої 06.03.2014, видавник Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, об`єкт обтяження: земельна ділянка площею 0,2475 га.

В Смілянському міськрайонному суду було отримано ухвалу відповідно до якої 06 березня 2014 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 703/1080/14-ц, провадження № 2/703/454/14 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2475 га, розташовану на АДРЕСА_4 , згідно державного акту серії ЯИ № 767092 від 5 травня 2010 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 , під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку.

23 жовтня 2014 року рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки на АДРЕСА_4 , площею 0,2475 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 767092 від 5 травня 2010 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Із змісту судового рішення від 23.10.2014 слідує, що ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, судом не вирішено скасування заходів забезпечення позову, які були застосовані ухвалою від 06.03.2014.

Існування обтяження на нерухоме майно на підставі ухвали суду від 06.03.2014 позбавляє можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом неповнолітніми спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 .

Неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є правонаступниками прав і обов`язків свого батька ОСОБА_3 після його смерті.

Просить скасувати арешт, накладений ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2014 року за № 703/1080/14-ц, 2/703/454/14, відомості про що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомо майна за номером запису про обтяження: 4911722, зареєстрований 07.03.2014 Смілянським міськрайонним управлінням юстиції Черкаської області, підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер: 11477831 від 07.03.2014, вид обтяження: арешт нерухомого майна, майно особи яке обтяжено: ОСОБА_3 , обтяжувач: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, код ЄДРПОУ: 33854618, предмет обтяження: земельна ділянка 0,2475 га.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2026 року провадження по цивільній справі за позовом відкрите та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 04 червня 2026 року.

Позивачка та представник позивачки в підготовче судове засідання не з`явились, представник позивачки надіслав заяву 04.06.2026, в якій просив проводити підготовче провадження без участі позивачки та її представника, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити повністю, не заперечили проти закриття підготовчого судового розгляду по суті, також повідомлені про наявність заяви від відповідачки про визнання позову, а тому не заперечують проти ухвалення рішення в підготовчому провадженні (а.с.41).

Відповідачка в підготовче судове засідання не з`явилась, 02.06.2026 направила до суду письмову заяву, в якій позов визнала, та просила задовольнити позовні вимоги, просила розглядати справи без її участі(а.с.40).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним Кодексом, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Виконавче провадження».

Судом, встановлено, що ОСОБА_3 за життя на випадок своєї смерті заповітом від 2 липня 2015 року зробив розпорядження за яким належну йому 1/2 частину житлового будинку з прилеглою частиною надвірних споруд в АДРЕСА_4 , яка належить йому згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно та прилеглу земельну ділянку розміром 0,2475 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, заповів: ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно даних повторного свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .

Згідно даних повторного свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .

Згідно повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно.

Із заявами про прийняття спадщини за заповітом звернулися неповнолітні діти спадкодавця ОСОБА_3 : донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 .

В Смілянській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 678/2021, що підтверджується даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2014 року за № 703/1080/14-ц, 2/703/454/14, накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2475 га, розташовану на АДРЕСА_4 , згідно державного акта серії ЯИ №767092 від 05 травня 2010 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 ; у відомості про що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомо майна за номером запису про обтяження: 4911722, зареєстрований 07.03.2014 Смілянським міськрайонним управлінням юстиції Черкаської області, підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер: 11477831 від 07.03.2014, вид обтяження: арешт нерухомого майна, майно особи яке обтяжено: ОСОБА_3 , обтяжувач: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, код ЄДРПОУ: 33854618, предмет обтяження: земельна ділянка 0,2475 га.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про зняття з нього арешту.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст.16 ЦК України.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм майном.

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» №6 від 27.08.1976 року, надані роз`яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Відповідно до заяви, законний представник неповнолітніх спадкоємців при зверненні до нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори довідалася про існування обтяження на майно, яке належить спадкодавцю ОСОБА_3 .

Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.03.2026 існує запис про обтяження: 4911722 від 07.03.2014 на підставі ухвали суду, серія та номер: 703/1080/14-ц, 2/703/454/14 виданої 06.03.2014, видавник Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, об`єкт обтяження: земельна ділянка площею 0,2475 га.

В Смілянському міськрайонному суду було отримано ухвалу відповідно до якої 06 березня 2014 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 703/1080/14-ц, провадження № 2/703/454/14 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2475 га, розташовану на АДРЕСА_4 , згідно державного акту серії ЯИ № 767092 від 5 травня 2010 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 , під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку.

23 жовтня 2014 року рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області визнано за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки на АДРЕСА_4 , площею 0,2475 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 767092 від 5 травня 2010 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Із змісту судового рішення від 23.10.2014 слідує, що ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, судом не вирішено скасування заходів забезпечення позову, які були застосовані ухвалою від 06.03.2014.

Існування обтяження на нерухоме майно на підставі ухвали суду від 06.03.2014 позбавляє можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом неповнолітніми спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 .

Неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є правонаступниками прав і обов`язків свого батька ОСОБА_3 після його смерті.

Таким чином, судом встановлено, що права позивача порушуються, оскільки вона не може розпорядитися належним їй майном через наявність арешту на це майно, за відсутності підстав для арешту, а тому права позивача підлягають судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом скасування арешту /зняття арешту з майна.

Відповідно до ст.1 першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна сторона має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, наявний арешт всього майна та оголошена заборона на його відчуження, порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює володіння, користування та розпоряджання даним майном.

За таких обставинах, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту майна підлягає задоволенню, оскільки позбавляє можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 .

Керуючись ст.стст.ст.7, 10, 12, 13, 81, 133, 141, 212-218, 258-259, 263-265, 273, 264-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.59, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.317, 319, 321, 391 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2014 року за № 703/1080/14-ц, 2/703/454/14, відомості про що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомо майна за номером запису про обтяження: 4911722, зареєстрований 07.03.2014 Смілянським міськрайонним управлінням юстиції Черкаської області, підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер: 11477831 від 07.03.2014, вид обтяження: арешт нерухомого майна, майно особи яке обтяжено: ОСОБА_3 , обтяжувач: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, код ЄДРПОУ: 33854618, предмет обтяження: земельна ділянка 0,2475 га.

Рішення суд може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смілянського

міськрайонного суду О.О. Левчук