Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №711/3525/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/3525/26

Номер провадження 3/711/884/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протоколи серії ЕПР1 № 630612 та ВАД № 123671) про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого зварювальником ДСНС, РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, 02.04.2026 о 23.59 год., в м.Черкаси по вул. Припортова, 42/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ЧОПНД м.Черкаси проспект Хіміків, 62, водій ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відеофіксації на нагрудні камери 468780, 472920, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 03.04.2026 о 00.19 год., в м.Черкаси по вул. Припортова, 42/1, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік поліції в громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність, за яке передбачена ст.173 КУпАП.

Особа стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 в судовому зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає. Пояснив, що дійсно 01.04.2026 у пізній час він перебував поряд зі своїм автомобілем, який був припаркований на парковці за адресою: м.Черкаси, вул. Припортова, 42/1, оскільки йому треба було взяти гаманець, який він забув в машині. В цей час до нього під`їхали працівники поліції, запитали чому керує в пізню годину. Він їм пояснив, що він не керував автомобілем, а лише брав гаманець. Проте останні почали стверджувати, що він керував автомобілем, а тому повинен пройти освідування на встановлення стану алкогольного сп`яніння. Це його обурило, тому він дійсно висловився нецензурною лайкою в бік працівників поліції. Тому вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП визнає в повному обсязі. Наразі він працює в ДСНС зварювальником, має на утриманні трьох дітей, а тому б ніколи не дозволив собі керувати автомобілем в стані сп`яніння. При вирішенні справи просить суд взяти до уваги характеристики з місця роботи, які свідчать про його бездоганну репутацію. З огляду на викладене просить суд провадження за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного:

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та проходження зазначеного огляду.

Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 02.04.2026 о 23.59 год., керував транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 , що зафіксовано на відео долученому до протоколів про адміністративні правопорушення. За адресою м.Черкаси вул. Припортова 42/1, зупинив свій транспортний засіб. На запитання працівників поліції, куди він так пізно прямує, повідомив, що хотів заїхати в аптеку, так як захворів малий. В подальшому в ході перевірки документів на транспортний засіб та посвідчення водія, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що йому повідомлено та запропоновано пройти освідування на встановлення стану алкогольного сп`яніння, або на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest, або до медичного закладу КЗ ЧОПНД, від чого водій відмовився.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП настали в момент фактичної відмови останнього від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі ЧОНД.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Крім того, в ході перегляду відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 поводить себе агресивно, при цьому висловлюється нецензурною лайкою в бік працівників поліції та перехожих, перебуваючи в громадському місці, образливо чіпляється до останніх, порушуючи громадський порядок і спокій громадян.

На підставі викладеного приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Його вина у вчиненні адміністративних правопорушень в повному обсязі підтверджується матеріалами адміністративних справ, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 630612 та ВАД № 123671 від 03.04.2026;

- протоколом АПЗ 18 № 009839 від 03.04.2026 про адміністративне затримання ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП рядового поліції О. Котляренка;

- відеозаписами наданими працівниками поліції, в ході перегляду яких встановлено, що 02.04.2026 о 23.59 год., керував транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 . За адресою м.Черкаси вул. Припортова, 42/1, зупинив свій транспортний засіб. Під час того, як працівники поліції підходять безпосередньо до транспортного засобу, з якого з водійської сторони вийшов ОСОБА_1 , при цьому затягнув ручне гальмо. На запитання працівників поліції, куди він так пізно прямує, ОСОБА_1 повідомив що хотів заїхати в аптеку, так як захворів малий. Під час перевірки документів на транспортний засіб та посвідчення водія, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що йому повідомлено та запропоновано пройти освідування на встановлення стану алкогольного сп`яніння, або на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest, або до медичного закладу КЗ ЧОПНД від чого водій відмовився. Після цього водій ОСОБА_1 почав заперечувати, що він керував транспортним засобом, та зазначив, що просто проходив біля автомобілю, та мав намір зайти в магазин. В подальшому під час спілкування ОСОБА_1 поводив себе агресивно та висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та намагався залишити місце вчинення адміністративного правопорушення. Після неодноразових попереджень з боку працівників поліції, що в разі залишення місця правопорушення останнього буду затримано, ОСОБА_1 спробував залишити місце події, після чого його було затримано та застосовано спецзасіб кайданки. В подальшому ОСОБА_1 було доставлено до ЧРУП.

Надані докази, не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Позицію ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом суд оцінює критично, оскільки вона спростована в ході перегляду відеозапису, на якому зафіксовано факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Крім того, в ході розмови ОСОБА_1 особисто повідомляє, що їде в аптеку, оскільки захворіла дитина. Тому суд сприймає її як таку, що направлена на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції за ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи, той факт, що правопорушник, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження освідування на стан сп`яніння, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, та в ході спілкування порушував громадський порядок та спокій громадян, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, згідно ст.36 КУпАП, у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов`язковим.

Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 173, ч.1 ст.130, 279, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

за ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та одного року позбавлення права керування транспортними засобами;

за ст.173 КУпАП – у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) гривня.

На підставі ст.36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 665,6 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник