Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №465/1607/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/1607/26

Провадження 2-о/465/168/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Мартьянової С.М.

присяжних Свіженка Г.О., Яцинич О.І.

при секретарі судового засідання - Штокало С.-М. Р.

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усиновлення повнолітньої особи, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про усиновлення, в якій він просив суд постановити рішення про усиновлення ним повнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та записати його у Книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану батьком усиновленого повнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви вказує, що заявник уклав шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділі РАГС Франківського районного управління юстиції у м. Львові.

Заявник є особою з інвалідністю першої групи по зору з дитинства. Від першого шлюбу у нього є діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Двоє доньок заявника, також є особам з інвалідністю першої групи по зору з дитинства.

Заявник зазначає, що він дуже любить своїх дітей, але життя склалось так, що вони не можуть бути йому опорою, дбати про нього та фінансово забезпечувати, оскільки самі потребують сторонньої допомоги. Також заявник не можу вимагати або просити у них фінансової допомоги, оскільки фінансове становище дітей це не дозволяє.

У дружини заявника від першого шлюбу є син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чоловік ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2 , помер

ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З ОСОБА_2 у заявника склалися дуже гарні стосунки, він

прив?язався до нього, та вважає його своїм батьком, оскільки рідний батько помер.

Протягом багатьох років, а саме 23 роки, між заявником та ОСОБА_2 склалися міцні родинні, довірливі та емоційно глибокі стосунки, притаманні відносинам між батьком і сином.

ОСОБА_2 був і залишаюся для заявника не просто сином дружини, а рідною людиною, яка щоденно брала участь у його житті, на протязі тривалого часу, підтримував його морально та фізично, як рідний син батька.

ОСОБА_1 зазначає, що він не відокремлює своїх рідних дітей від ОСОБА_2 , якого його доньки люблять, поважають, як рідного брата.

Крім того, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем із сталим заробітком, який дозволяє йому належним чином дбати та забезпечувати власну родину та заявника із його матір?ю.

Тобто, фактично та реально ОСОБА_2 фінансово забезпечує заявника, оскільки він є особою з інвалідністю, а зараз взагалі прикутий до ліжка та завжди потребував та потребую у лікуванні та прийомі ліків, що вимагає значних витрат та коштів, яких у нього немає, що само по собі свідчить про його людяність, підтримку та його ставлення до заявника, як

до батька.

Сімейним кодексом України передбачено, що повнолітні діти зобов?язані утримувати батьків похилого віку або тих які є інвалідами, або потребують лікування та за рішенням суду з низ може бути стягнуто аліменти на утримання батьків.

ОСОБА_2 все це виконував добровільно та без будь якого примусу чи отримання якоїсь вигоди на протязі усіх 23 років.

На даний час, ОСОБА_2 , мобілізований до військової служби. Я особа з інвалідністю з дитинства, прикутий до ліжка, фактично позбавлений єдиної підтримки, допомоги та надії в особі сина. З моменту мобілізації ОСОБА_2 , заявник навіть позбавлений можливості у нормальних людських потребах, оскільки з того часу жодного разу не мав можливості помитись, оскільки дружина фізично не може його підняти та помити у ванні.

Фактично наша сім?я давно є єдиним цілим, де батьківство та синов?я любов існує не лише формально, а насамперед - духовно та морально. Усиновлення у цьому випадку є не створенням нових відносин, а юридичним закріпленням вже існуючих сімейних зв?язків, що склалися роками.

Дружина, ОСОБА_3 , підтримує бажання заявника та прагнення усиновити ОСОБА_2 .

Таку ж підтримку заявник має і від своїх дітей від першого шлюбу.

Сам же ОСОБА_2 не заперечує проти його усиновлення.

Дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 із сім`єю

проживаємо спільно за адресою: АДРЕСА_1 .

На зараз заявник перебуваючи у похилому віці, потребуючи, як ніколи у допомозі та підтримки сина залишен на призволяще, оскільки ОСОБА_2 мобілізований на військову службу та не має підстав для звільнення відповідно до ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

Заявник не має жодного майна, а тому можливість рідних дітей бути спадкоємцями не порушується. Тобто, інтереси його рідних дітей не порушуються, а у ОСОБА_2 , відсутня фінансова зацікавленість в усиновленні з його боку.

Заявник має повну підтримку як збоку дружини так і з боку своїх обох доньок, рідних дітей, у питанні усиновлення ОСОБА_2 .

У зв`язку із відсутністю можливості іншого правового оформлення родинного зв`язку із сином ОСОБА_2 , заявник змушений звернутись до суду з приводу усиновлення ОСОБА_2 . Усиновлення у даній справі є актом любові, відповідальності та визнання, а не формальністю. Воно відповідає інтересам усіх сторін, спрямоване на зміцнення сімейних цінностей, забезпечує емоційну стабільність та правову визначеність.

Ухвалою суду від 23.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі. Призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник заявника надала пояснення в яких фактично посилалась на ті ж обставини які викладені у заяві про усиновлення.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні надав пояснення в яких зазначив, що фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 . Заявник та його мати ОСОБА_3 проживають у шлюбі 23 роки, та до цього проживали у цивільному шлюбі. Заявник замінив йому батька ще з шкільних років. Усиновлення його є бажанням заявника, проти якого він не заперечує.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву про усиновлення підтримала та пояснила, що вона є дружиною заявника, її чоловік є повністю лежачим та є особою з інвалідністю першої групи по зору, надавати допомогу вона не може в силу свого пенсійного віку, має 73 роки.

Заінтересована особа - ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є донькою заявника від першого шлюбу, усиновлення ОСОБА_2 є бажанням її батька - ОСОБА_1 , його мрія. ОСОБА_1 називав ОСОБА_2 своїм сином. З дитинства батько займався вихованням ОСОБА_2 , допомагав йому здобути освіту. Її батьки розлучилися у 1993 році. Приблизно з того часу її батько знайомий з ОСОБА_3 та після одружився. Коли батько потрапив до лікарні ОСОБА_2 піклувався про нього. Вона та її сестра є особами з інвалідністю І групи.

Вислухавши представника заявника та заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 має першу групу інвалідності по зору з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК № 096899 від 09.09.1993.

В даній довідці вказано, що ОСОБА_1 потребує стороннього догляду.

Також, даний факт вбачається з посвідчення ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 27.09.1995.

23.04.2003 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_3 , який зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Франківського районного управління юстиції у м. Львові, зроблено запис за №122, що вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 23.04.2003.

Заявник від першого шлюбу має двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 11.12.1976) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 05.05.1973).

Доньки заявника є особами з інвалідністю першої групи по зору з дитинства, що підтверджується довідкою №096734 та довідкою №311080.

У дружини заявника - ОСОБА_8 є син від першого шлюбу - ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 від 06.06.1978.

25.01.2003 ОСОБА_10 одружився з ОСОБА_11 , та після одруження прізвище чоловіка змінено на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про одруження від 25.01.2003, актовий запис №80.

Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 01.05.2011.

Заявник ОСОБА_14 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з акту №16 від 24.01.2024, який складений комісією в складі майстра дільниці Кузьміної Н.Т. , економіста Курилас Л.З. , юриста Федоришин І.В. з виходом на місце присутності сусідів склали даний акт про те, що в кв. АДРЕСА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає без реєстрації.

Відповідно до висновку №23 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 05.02.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є особою яка має потребу в постійному сторонньому догляді.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.02.2026 ОСОБА_1 не має жодного майна.

Як вбачається з заяви ОСОБА_19 , яка посвідчена державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 20.02.2026, зокрема, вона не заперечує та повністю підтримує бажання свого батька - ОСОБА_1 усиновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вважає, що таке усиновлення є логічним, обґрунтованим та відповідає фактичним сімейним обставинам.

Також, з заяви ОСОБА_20 , яка посвідчена державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 20.02.2026 вбачається, зокрема, що з огляду на усі життєві обставини, рішення батька про усиновлення ОСОБА_21 є для неї абсолютно прийнятним, логічним та зрозумілим, жодних заперечень чи застережень не має.

У відповідності до ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Перешкод, визначених статтею 212 СК України, для усиновлення ОСОБА_1 повнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судом не встановлено.

Відповідно до статей 3, 4 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення.

Статтею 207 СК України визначено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 208 СК України).

Відповідно до статті 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.

Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що у зв`язку із включенням у СК правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного фактично). Слід також з`ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини. У СК не встановлено максимального віку повнолітньої особи, яка може бути усиновлена, однак визначено мінімальну різницю у віці між нею та усиновлювачем - не менше вісімнадцяти років.

Статтею 223 СК України встановлено, що особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до статі 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Частиною 1 статті 233 СК України передбачено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

Відповідно до статті 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Як встановлено судом заявник з раннього дитинства фактично замінив ОСОБА_2 батька, виховував його, допомагав здобути освіту, забезпечував всім необхідним. В матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені заяви від доньок заявника ОСОБА_19 та ОСОБА_20 про те, що вони не заперечують проти усиновлення ним ОСОБА_2 . Також сам ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти усиновлення його ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.

На підставі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається заявник, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог, оцінивши належність доказів, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявник має бажання усиновити ОСОБА_2 , між ними дійсно протягом тривалого часу, більше 30 років, існують близькі сімейні відносини як між батьком та сином, рішення про усиновлення є свідомим вибором як усиновлювача ОСОБА_1 , так і усиновленого ОСОБА_2 , вказані особи не мають на меті іншого правого наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку між собою, а тому заява про усиновлення повнолітньої особи підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 314 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усиновлення повнолітньої особи - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 усиновлювачем повнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 146 від 06 червня 1978 року, складеного Р/в ЗАГС, Івано-Франківської обл. про народження ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , де у графі «батько» записати « ОСОБА_1 », прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 залишити без змін.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін та учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 08.06.2026

Суддя Мартьянова С.М.

Присяжні Свіженко Г.О.

Яцинич О.І.