Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №695/2218/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №695/2218/26

Суддя: Ушакова К. М.

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2218/26

08 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255320000237 від 16.05.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гельмязів Золотоніського р-ну Черкаської обл., громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 28.04.2026 близько 22.30 год., перебуваючи поблизу домоволодіння своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , розташованого по АДРЕСА_2 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, діючи умисно, всупереч волі власника, маючи прямий умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла власника ОСОБА_4 , всупереч ст. 30 Конституції України, ст. 12 Зальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усвідомлюючи відсутність згоди власника ОСОБА_4 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відчинив хвіртку та проник на огороджену територію домоволодіння, після чого пошкодив навісний замок на вхідних дверях та проник в середину житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 ..

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла.

Частинами 2,3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, складену в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконному проникненні до житла, є доведеною поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , передбаченою ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Також, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; особу обвинуваченого, який раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його відношення до вчиненого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, має посередню характеристику з місця проживання. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн..

Речові докази: оригінали матеріалів перевірки ЄО № 9333 від 29.04.2026 за фактом звернення ОСОБА_4 , які передано на зберігання до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області – залишити на зберіганні в Золотоніському РВП ГУНП в Черкаській області; копії оригіналів матеріалів перевірки ЄО № 9333 від 29.04.2026, які приєднано до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua