Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №693/313/26 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/313/26

Провадження № 3/693/116/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 м. Жашків

Суддя Жашківського районного суду Черкаської області Защитинська Т.І., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609776 від 08.03.2026 ОСОБА_1 інкримінується, що він 08.03.2026 о 21 годині 50 хвилин в с. Соколівка по вул. Вишнева керував транспортним засобом Renault Clio, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість не визнав, пояснив, що 08.03.2026, ввечері до його автомобіля, який знаходився по вул. Вишнева в с. Соколівка, підійшли працівники поліції, які не представились, та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці, він відмовився і повідомив, що згоден пройти такий огляд в Уманській лікарні, яка ближче до с. Соколівка, яке теж Уманського району, однак працівники поліції вказали, що вони його в Уманську лікарню не повезуть, оскільки вона за 40 км і вони можуть завести його у Жашківську БПЛ, він погодився пройти огляд у Жашківській лікарні, однак в жоден медичний заклад його не відвезли, а на місці склали протокол, від підписів в якому він відмовся, інші документи йому не надавались. Просив суд провадження у справі щодо нього закрити.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Швиденко М.В. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в звязку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Своє клопотання адвокат Швиденко М.В. мотивувала тим, що відеофіксація правопорушення здійснювалась із нагрудної камери поліцейського, на відеозаписі чітко видно, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб, відоезапис розпочинається із того, коли працівник поліції йде не службового автомобіля. Тобто із наданих поліцією матеріалів вбачається, що зупинки транспортного засобу не було, інші докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи відсутні.

Поряд із цим, в судовому засіданні адвокат Швиденко М.В. зазначила, що під час спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, навпаки погоджувався на такий огляд в медичному закладі, зокрема, пропонував поїхати до Уманської районної лікарні, а в подальшому погодився пройти огляд на стан сп`яніння у Жашківській лікарні, однак працівники поліції не забезпечили доставку ОСОБА_1 до найближчого медичного закладу.

Зазначеними діями працівники поліції порушили вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в зв`язку із чим просила суд провадження у справі закрити.

Дослідивши матеріали адміністративного протоколу та долучені до нього докази, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів відеозапису файл 20260308_21501900N_0145 вбачається, що на йому не зображено моменту зупинки транспортного засобу, відеозапис розпочинається із того, що працівник поліції йде до службового автомобіля, в цей час ОСОБА_1 стоїть на проїжджій частині поряд із транспортними засобом. У ході спілкування ОСОБА_1 повідомлені виявлені ознаки перебування у стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 повідомив « ОСОБА_2 в ОСОБА_3 і я проходжу огляд». В подальшому працівник поліції вказав, що найближчим медичним закладом є Жашківська багатопрофільна лікарня і він може там пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 відповів «Поїхали в Жашків чи в ОСОБА_3 . Готовий пройти огляд».

Тобто, за час спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції він неодноразово висловлював згоду на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, на чергове запитання поліцейського «Чи відмовляється він від огляду» вказав «Якщо хочете поїхали в Жашків».

Спірним питанням в межах даної справи постало те, чи діяли працівники поліції із дотриманням вимог нормативно-правових актів після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення. За позицією захисту, працівниками поліції невірно трактовано позицію ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі в м. Умань а в подальшому і в м. Жашків як відмову від проходження такого огляду.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі «Порядок») водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно із пунктом 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі також «Інструція») у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Отже, у межах процедури огляду визначення стану алкогольного сп`яніння працівник поліції повинен запропонувати особі можливість проходження огляду в лікаря-нарколога у медичному закладі.

На переконання суду, відмова особи від проведення огляду повинна бути висловлена чітко, тобто в такій формі, яка дає можливість однозначно її трактувати саме відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Заразом відмова від огляду може мати як активну форму, зокрема висловлення чітких та однозначних лексичних конструкцій, як-то: «відмовляюсь пройти огляд в медичному закладі», а також і інші форми, зокрема коли особа відмовляється надати чітку відповідь.

Аналіз дослідженого відеозапису свідчить про те, що поведінка ОСОБА_1 не може бути трактована як однозначна відмова від огляду, зокрема з урахуванням такого:

Так, у відео файлі 20260308_21501900N_0145 ОСОБА_1 неодноразово погоджується пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі спочатку в м. Умань а потім і в м. Жашків, на відрізку відеозапису 22.02 по 22.05 ОСОБА_1 однозначно вказує, що він не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння «Я згоден пройти огляд в Уманській лікарні, оскільки ми Уманський район. Якщо хочете – поїхали в Жашків», після чого працівник поліції повідомляє «Відносно Вас буде складено протокол…».

На переконання суду, у ситуації, коли особа висловлювала згоду на проходження огляду на стан сп`яніння, працівники поліції відповідно до пункту 6 Порядку та пункту 7 Інструкції повинен забезпечити доставку особи до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, тим більше, що із відео запису вбачається, що ОСОБА_1 погоджувався сідати в поліцейську автівку та їхати до лікарні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є, серед іншого, добросовісність дій суб`єкта владних повноважень, а також те, чи реалізовано владні повноваження саме з тією метою, що визначена законом.

Попри те, що формально положення КАС України не є застосовними у межах розгляду справ за ст. 130 КУпАП, однак це не нівелює необхідності перевірки того, чи використовує суб`єкт владних повноважень свої повноваження із дотриманням критерію добросовісності та дотримання мети реалізації владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.

Згідно із пунктами 1, 2 та 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Проте, у даному випадку, працівники поліції, отримавши згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, не вручили йому направлення на проходження такого огляду та не доправили = до медичного закладу.

Суд зазначає, що із відеозаписів не вбачається вручення ОСОБА_1 до складання протоколу про адміністративне правопорушення направлення до медичного закладу на проходження огляду на стан сп`яніння, оригінал якого долучено до матеріалів справи (а.с. 3).

Поряд із цим, суд визнає слушними доводи сторони захисту про відсутність у наданих відеофайлах факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції, що вказує про не безперервність відеозапису з бодікамери працівника поліції та також суттєво пливає на повноту фіксування обставин справи матеріалами адміністративного протоколу.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Суд також нагадує, що в силу висновків ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» провадження у справі про адміністративні правопорушення є «кримінальним провадженням» для цілей ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), а отже винуватість особи має бути доведена зібраними державним органом доказами за стандартом «поза розумним сумнівом».

Про «кримінальний характер» даного провадження в світлі ЄКПЛ свідчить і тяжкість санкцій, що можуть бути застосовані до особи згідно статті 130 КУпАП, зокрема позбавлення спеціального права (права керування транспортним засобом), що є аналогічним одному з видів покарань, передбачених Кримінальним кодексом України, а також застосування штрафу в сумі, яка відповідає сумам штрафів, передбачених КК України за окремі види кримінальних правопорушень.

Заразом, згідно зі статтею 6 ЄКПЛ кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Водночас загальноприйнятним у кримінальному провадженні є стандарт доказування винуватості особи «поза розумним сумнівом».

Щодо стандарту доказування «поза розумним сумнівом означає» у постанові Касаційного кримінального суду у складі ВС від 21 січня 2020 року у справі №754/17019/17 було наведено такий правовий висновок: цей стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Однак досліджені судом докази, зокрема зміст відеозапису з бодікамери працівника поліції, не доводять винуватість особи за стандартом «поза розумним сумнівом», що зумовлює закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У даному випадку обов`язок доведення вини покладається на орган, уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи якій інкриміноване вчинення такого порушення. Зокрема, такий обов`язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.

Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області.

Суддя Т. І. Защитинська