Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №569/13001/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13001/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Рівне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026186010000453 від 14 травня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина Вірменії, з повною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 13 травня 2026 року, приблизно о 23 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні кімнат АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, вчиняючи дії, пов`язані з домашнім насильством щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах, в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив фізичне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , а саме, умисно наніс їй один удар в обличчя в область лівого ока, внаслідок чого спричинив потерпілій наступні тілесні ушкодження: синець-гематома на обох повіках лівого ока з субкон`юктивальним крововиливом, поверхневе садно по бічній поверхні спинки носа зліва в середній третині, синець в проекції нижнього краю нижньої щелепи зліва, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесному ушкодженні, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно наніс удар колишній дружині ОСОБА_5 . У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 подала заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження без її участі. Просила покарання призначити у вигляді штрафу.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 , вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

До обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Враховуючи наведені обставини справи, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, стан його здоров`я, те, що інвалідності не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає, що слід призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу згідно з санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При прийнятті такого рішення, суд враховує, що через дотримання засад призначення покарання реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім того, враховуючи обставини справи, а саме те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення відносно особи з якою перебував у сімейних відносинах, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з насильством необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме, направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 1 місяць. Суд вважає, що такий обмежувальний захід із покладенням обов`язку буде сприяти виправленню обвинуваченого та покращенню психологічного здоров`я потерпілої.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування за місцем проживання кривдника.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.

Керуючись ст.ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненому кримінальному проступку кваліфікованому за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід згідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України - направлення на проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць, виконання якої покласти на Рівненський міський центр соціальних служб (м. Рівне, вул. Шевченка, 45).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1