Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №562/2537/24 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2537/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

"08" червня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Камінник В.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності в об`єкт самостійної власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить виділити їй, в натурі 75/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями (домоволодіння) АДРЕСА_1 в об`єкт самостійної власності у виді ізольованого домоволодіння загальною площею 54,7кв.м., житловою площею 30,2 кв.м. у складі приміщень: 1-1 коридор площею 5,3 кв.м., 1-2 коридор площею 3,4 кв.м., 1-3 санвузол площею 2,6 кв.м., 1-4 кухня площею 13,2 кв.м., 1-5 житлова площею 15,1 кв.м., 1-6 житлова площею 15,1 кв.м., вхідний ганок «а1», Пд/А1 – підвал та надвірні будівлі літня кухня-сарай «Б1», вигрібна яма «Е», вигрібна яма «Є», вбиральня «Г» , огорожа №№ 1 та 2 , ворота №5, хвіртка №6 з розміром частки 1 (одна) ціла) 100 %. та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 75/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями (домоволодіння) АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 вказано, що їй, належить 75/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Належна частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 56226101100:00:010:0277, яка належить позивачу на праві власності. Іншим співвласником житлового будинку є ОСОБА_3 , якому 25/100 частини житлового будинку виділено. Рішенням народного суду Здолбунівського району від 13.03.1980 було розділено спадкове майно ОСОБА_4 , за яким ОСОБА_3 виділено із домоволодіння АДРЕСА_1 коридор літ 1-7, жилу кімнату літ. 1-8, частину сараю, всього 25/100. Решту спадкового майна виділити ОСОБА_5 .

На даний час житловий будинок розділений між співвласниками в натурі на окремі будинковолодіння пропорційно до їх часток у праві власності на цей житловий будинок. Співвласниками будинку приватизовані окремо земельні ділянки, на яких розміщені належні їм частини житлового будинку. Однак, реєстрація будинку до цього часу проведена на праві спільної часткової власності, що створює позивачу перешкоди у реалізації прав власності на будинок. На даний час, ОСОБА_1 , співвласник житлового будинку та власник земельної ділянки, на якій розміщена належна їй частина житлового будинку, бажає виділити належну їй частку майна в натурі в окремий ізольований об`єкт - окреме домоволодіння з метою реалізації правомочностей власника майна.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

20.08.2024 до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ярмольчука В.С. на позовну заяву, відповідно до якого він просить постановити ухвалу, котрою провадження у цивільній справі закрити. В обґрунтування зазначає, що є рішення Здолбунівського районного суду від 13.03.1980, яке набрало законної сили та постановлене з приводу спору про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому є усі підстави для закриття провадження згідно п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Представник позивача Курганська О.В. в поданій до суду відповіді на відзив від 03.09.2024 зазначає, щофактичний виділ відповідачу частини будинку рішенням суду у 1980 році не вказує про його юридичний поділ на два окремих об`єкти нерухомого майна, як це визначено положенням чинного цивільного законодавства, оскільки до цього часу будинок зареєстрований на праві спільної часткової власності, частка позивачки судом не виділялась, при цьому навіть присвоєння поштової адреси не призведене до реєстрації належної позивачці частки будинку як самостійного об`єкту нерухомого майна.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року провадження у справі було зупинено до вирішення справи та набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №562/2635/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту.

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року провадження у справі було поновлено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Курганська О.В. підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6985561 від 12.04.2005, ОСОБА_1 є власником 75/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6563808 від 22.02.2005, ОСОБА_3 є власником 25/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 .

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 364 ЦК України, на яку посилається в обгрунтовання вимог позивач, встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, при чому такий виділ має бути можливим. Таке майно, відповідно до ст. 367 ЦК України може бути поділено в натурі між співвласниками. В такому випадку право спільної часткової власності на нього припиняється.

ВП ВС від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 дійшла висновку, що поділ спільного майна (ст. 367 ЦК України) відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні (ст. 364 ЦК України) тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні надалі не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися в результаті його поділу й належать позивачеві та відповідачеві.

Таким чином, позивач мала заявляти вимогу саме про поділ майна між співвласниками.

Крім цього, у постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Судом встановлено, що позивач на праві власності володіє 75/100 частки будинку АДРЕСА_1 .

В той же час, відповідно до дослідженої судом копії технічного паспорту на будинковолодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 30 травня 2024 року вказане будинковолодіння фактично поділене між власниками.

Стороною заявлено вимогу про виділ в натурі належної їй частки будинковолодіння, однак не надано доказів щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майна (окремий вхід, наявність окремих лічильників, тощо).

Технічний паспорт не є доказом можливого поділу часток, такий документ лише фіксує наявність такого майна.

Таким чином, виділ з нерухомого майна частки як самостійного об`єкта повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами, що, зокрема, встановлюється за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та висновку щодо технічної можливості такого виділу.

Позивачем таких доказів суду не надано.

Крім цього, позивач просить виділити їй належну частку у майні як окреме будинковолодіння.

Порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України» №1127 від 25.12.2015р.

Вказаним Порядком визначено можливість реєстрації належного особі нерухомого майна державним реєстратором за умови надання відповідних документів, серед яких мають бути, в тому числі, документи, що підтверджують наявність технічної можливості поділу; належним чином оформлене право власності на будинок; інформацію щодо реєстрації земельної ділянки, на якій знаходиться будинок в Державному земельному кадастрі.

Крім цього, власник нерухомого майна звертається до органів місцевого самоврядування із заявою про присвоєння об`єктам нерухомості, які виникли в результаті поділу, поштової адреси. Присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомості здійснюється в порядку, який встановлюється рішенням органів місцевого самоврядування.

Отже, законодавством чітко визначено позасудовий порядок реалізації власником свого права на оформлення належної частки будинковолодіння та реєстрації її як окремого об`єкта нерухомості.

Також, судом враховано, що ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доказів того, що право позивача в цій частині порушено відповідачем, ОСОБА_1 суду не надано.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не доведена та обставина, що її права порушені відповідачем, крім цього, з огляду на те, що у обраний позивачем спосіб її право на майно не підлягає захисту - позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності в об`єкт самостійної власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 09 червня 2026 року.

Суддя: Ю.А. Ковалик