Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №562/3991/25 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3991/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2026 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім"єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім"єю без перебування в шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , починаючи з 25 серпня 2003 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що майже 20 років вона проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 22 грудня 2015 року вони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що вони проживають разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу та спільно ведуть господарство. Під час воєнного стану ОСОБА_3 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. 01листопада 2025 року нею отримано сповіщення №508 року яким повідомлено, що « ОСОБА_5 цивільний чоловік, рядовий ОСОБА_3 , зник безвісти 28.10.2025 року внаслідок штурмових дій ворога, мінометних, артилерійських обстрілів та ударів FPV-дронів поблизу населеного пункту Павлівка, Пологівського району, Запорізької області під час виконання службових обов`язків. Зазначає, що встановлення даного факту необхідне, зокрема, для реалізації прав, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Як член сім`ї ОСОБА_3 , позивач, зокрема, має право на отримання виплат, користування пільгами, встановленими законодавством.

В судовому засіданні позивач та представник позивача, адвокат Казмірчук М.М., позовні вимоги підтримали в повному обсязі, вказуючи на доводи, викладені у позові, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_4 в судовому засідання позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю. Зазначає, що обставини, викладені в позові відповідають дійсності. Вказав, що позивач та ОСОБА_3 разом вели господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки.

Представник відповідача, військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

За приписами ч.ч.2, 4 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя» судам роз`яснено, що при застосуванні ст.74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги,

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (п.27 постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

Відповідно до п. 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кіган проти Ірландії» №16969/90 від 26.05.1994 року «…поняття «сім`я» не обмежується виключно відносинами, заснованими на шлюбі і може включати інші de factо «сімейні узи», коли сторони живуть спільно поза шлюбом…».

Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

У рішенні по справі «Джонстон та інші проти Ірландії» від 18.12.1996 року №6/1985/92/139 Європейський суд з прав людини зазначив, що особи, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом, що забезпечуватиме дотримання ст. 8 Конвенції, яка передбачає право на повагу до сімейного життя.

Отже, ознаками фактичної сім`ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов`язки.

Предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

Ст.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачає, що близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Закон України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 22.12.2015 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки №8149 від 29.08.2025 року виданої військовою частиною НОМЕР_3 рядовий ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .

За час перебування ОСОБА_3 на військовій службі позивач та ОСОБА_3 продовжували підтримувати відносини, притаманні подружжю, що підтверджено фотокартками.

Згідно сповіщення сім`ї №508 від 01.11.2025 року позивач, ОСОБА_1 , отримала сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що її цивільний чоловік, рядовий ОСОБА_3 , зник безвісти 28.10.2025 року внаслідок штурмових дій ворога, мінометних, артилерійських обстрілів та ударів FPV-дронів поблизу населеного пункту Павлівка, Пологівського району, Запорізької області під час виконання службових обов`язків.

Факт проживання позивача та ОСОБА_3 однією сім`єю, як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу в судовому засіданні окрім письмових доказів також підтверджено показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_8 дала показання суду про те, що вона є їх сусідкую і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 живуть разом близько 25 років.

Свідок ОСОБА_9 дала показання суду про те, що вона є дочкою ОСОБА_1 .. Вказала, що мама почала проживати з ОСОБА_3 коли їй було 5 років. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та дані відносини між мамою та ОСОБА_3 були постійними.

Свідок ОСОБА_10 дала показання про те, що вона дружить з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 близько 25 років. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом як сім`я, мали спільний бюджет, вели спільне господарство.

Судом встановлено, що з 25 серпня 2003 року позивач, ОСОБА_1 , проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , але не перебували у шлюбі між собою. Вели спільне господарство, мали спільний бюджет, між ними існували права та обов`язки подружжя. Жоден із них в іншому шлюбі не перебував.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що позивачем належними і допустимими доказами доведений факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка і жінки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 25 серпня 2003 року по теперішній час, оскільки встановлено факт спільного проживання, ведення ними спільного господарства, наявність взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, з якими закон пов`язує правовий статус жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю у фактичних шлюбних відносинах, але не перебувають у шлюбу між собою.

Враховуючи викладене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 258-259, 263-268, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім"єю без шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , починаючи з 25 серпня 2003 року.

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Суддя