Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №537/2649/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/245/2026

Справа № 537/2649/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 Крюківський районний суд м. Кременчука в складі головуючої судді ОСОБА_1 при секретарі судових засідань ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12025170530000612 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисівка Новосанжарського району Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, особи з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:

29.11.2025 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_6 проходив повз бази відпочинку «Бухта Афіни», що розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, буд.22, в напрямку АЗС «BVS», де побачив, як близько за метрів 30 перед ним з велосипеда впав раніше невідомий йому ОСОБА_8 та вдарився головою. Після цього ОСОБА_6 наблизився до ОСОБА_8 та разом із двома свідками події почав надавати йому допомогу. Відтягнувши ОСОБА_8 з проїзної частини, ОСОБА_6 помітив на місці, де впав ОСОБА_8 , сумку з ременем через плече чорного кольору, після чого у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою таємно викрадення чужого майна, підійшов до місця падіння ОСОБА_8 та підняв сумку з ременем через плече чорного кольору, після чого, відійшовши від місця події на АЗС «BVS», що розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Флотська, буд.2А, відкрив раніше підняту сумку та здійснив з неї крадіжку грошових коштів у сумі 2500 грн і мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A01 2/32 GB» вартістю 1508 грн 67 коп. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 залишив сумку між бетонною огорожею на території АЗС «BVS» та з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 4008 грн 67 коп.

Дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, так як обвинувачений таємно викрав чуже майно в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив про обставини і мотиви скоєного, як вказано у описовій частині вироку. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, співчуває потерпілій у зв`язку зі смерттю її чоловіка. Зазначив, що ним була відшкодована матеріальна шкода потерпілій шляхом повернення викраденого майна. Крім того просив врахувати, що його цивільна дружина перевела його особисті кошти на банківський рахунок військової частини як благодійну допомогу.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні вказала, що вважає виправлення обвинуваченого можливим лише виключно в умовах ізоляції від суспільства. ОСОБА_6 скоїв тяжкий злочин, вона вважає, що у нього відсутнє щире каяття. Її чоловік, ОСОБА_8 надалі помер, що спричинило їй тяжкий біль.

Враховуючи покази обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_6 усвідомлює той факт, що він скоїв встановлений судом злочин, та правильно розуміє обставини справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Вина обвинуваченого підтверджується його показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження, у тому числі потерпіла ОСОБА_4 та її представник, фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будить позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Роз`яснення були зрозумілими для всіх учасників судового розгляду, що ними підтверджено у судовому засіданні.

Дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, так як обвинувачений таємно викрав чуже майно в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання, пов`язане з визначенням міри та виду покарання обвинуваченому, суд, враховуючи вимоги ст.65-68 КК та реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання,приймає до уваги конкретні обставини справи,характер та ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке є тяжким злочином, розмір шкоди, спричиненої злочином, відшкодування шкоди шляхом повернення телефону та коштів потерпілій.

Судом також враховується особа обвинуваченого, який має постійне місце проживання, неодружений, утриманців не має, згідно з відміткою у військовому квитку брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією РФ проти України, отримав травму та поранення за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок ушкодження здоров`я, одержаного під час захисту батьківщини, що підтверджується витягом з рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи № 251/25/9812/ВТ. Згідно з повідомленням комунального некомерційного підприємства «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» ОСОБА_6 перебуває на обліку в лікаря-психіатра, згідно з висновком експерта № 192 за результатами судово-психіатричної експертизи у період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, на обліку у лікаря нарколога не перебуває. Суд бере до уваги і вік обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_6 раніше несудимий, до кримінальної відповідальності не притягувався.

Крім цього, суд зважає на відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, його активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджено прокурором у суді, щире каяття з приводу вчиненого, здійснення благодійного внеску на потреби ЗС України. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки не тільки шляхом визнання вини, а і готовності нести кримінальну відповідальність, намаганням усунути спричинену шкоду. ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, надав повні та правдиві свідчення, неодноразово висловлював співчуття потерпілій, демонстрував щирий жаль з приводу скоєного, відшкодував матеріальну шкоду шляхом повернення викраденого майна.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальних збитків, внесення благодійного внеску на потреби Збройних Сил України. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Також суд при визначенні виду та розміру покарання враховує думку потерпілої, яка вважала за доцільне визначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 років позбавлення волі без звільнення від відбування покарання з випробуванням. Проте суд з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, вважає, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в мінімальних межах санкції статті закону у вигляді позбавлення волі, від відбування якого звільнити з іспитовим строком, оскільки виправлення обвинуваченого можливе і без його ізоляції від суспільства. Саме таке покарання, без ізоляції від суспільства, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Необхідності обрання запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, на думку суду, немає.

Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд,-

Р І Ш И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченного ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку один рік шість місяців, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_6 накористь держави витрати на проведення експертизи у сумі 4457 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 25.02.2026 на речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A02», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , чорного кольору та грошові кошти у розмірі 2500 грн.

Речові докази - мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A02», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , чорного кольору та грошові кошти у розмірі 2500 грн повернути ОСОБА_4 .

Речовий доказ – відеозапис на DVD-R диску «Media» 4,7 Gb у паперовому конверті -залишити у матеріалах кримінального провадження.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в судікопію вироку.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження

Суддя: ОСОБА_1