Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №524/5275/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5275/26

Провадження №2/524/4872/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка була підписана представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , котра як адвокат діє без обмеження повноважень на підставі ордеру серії ВІ №1392031 від 28 квітня 2026 року.

У позовній заяві вказано про те, що шлюб з відповідачем зареєстровано 18 серпня 2012 року. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейно-шлюбні відносини між ними припинені з червня 2022 року по причині різних характерів, поглядів на життя, на вирішення сімейно-побутових проблем, внаслідок чого були втрачені почуття любові та поваги один до одного.

Ухвалою судді від 12 травня 2026 року відкрито провадження, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження, залучено сторін.

У судове засідання позивач та відповідач, які повідомлялися судом про час, дату та місце розгляду справи належним чином, не прибули.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позов підтримала, просила задовольнити та розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечував щодо позову, просив розглянути справу за його відсутності, про що надав заяву до суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі ст. 56 СК України чоловік та дружина мають право на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.

У ст. 110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як установлено ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом достовірно встановлено, що сторони у справі уклали шлюб 18 серпня 2012 року, який було зареєстровано у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис за № 599, що свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 01 травня 2026 року (а.с. 23).

У шлюбі сторони мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили з червня 2022 року по причині різних характерів, поглядів на життя, на вирішення сімейно-побутових проблем, внаслідок чого були втрачені почуття любові та поваги один до одного. Сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Вказані обставини постають з позовної заяви, підтверджуються письмовими доказами, а також заявами сторін, наявних в матеріалах справи.

На підставі встановлених фактів, враховуючи, що сторони наполягали на розірванні шлюбу та не просили суд надати строк для їх примирення та збереження сім`ї, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача.

Спір між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та розподілу майна фактично відсутній.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач не виявила бажання змінити прізвище після розірвання шлюбу, у зв`язку з чим необхідно прізвище ОСОБА_1 залишити - ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що позивач просить не стягувати судові витрати з відповідача.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.

Керуючись ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 18 серпня 2012 року, який було зареєстровано у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис за № 599, що свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.

Визначити прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити – ОСОБА_5 .

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 09 червня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: