Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №367/3602/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3602/26

Провадження №3/367/896/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з СРПП ВП № 2 Бучанського РУП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №805674 від 09.03.2026, водій ОСОБА_1 09.03.2026 о 00 годині 50 хвилин, в сел Ворзель по вул. Вокзальна, 3, керував транспортним засобом Volkswagen д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду у медичному закладі та на місці події у встановленому законодавством порядку відмовився. Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані, як порушення п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання 08.06.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Захист ОСОБА_1 в суді здійснювала адвокат Артем`єва Г.О. Крім того, захисником до суду надавалась довідка КЛ «Феофанія» ДУС (лікування) від 06.04.2026 №421 про перебування військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на лікуванні у зв`язку з госпіталізацією з 22.01.2026 по теперішній час (вогнепальні поранення).

До суду від захисника Гирка Д.В. надходило клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, зважаючи на відсутність доказів у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує про те, що обставини справи не містять всіх ознак складу інкримінованого адміністративного правопорушення, співробітниками поліції порушено прядок проведення огляду на стан сп`яніння, матеріали справи оформлені всупереч вимогам чинного законодавства, дії співробітника поліції по складанню протоколу були протиправними, а відомості, викладені в протоколі, не відповідають дійсності. Тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП просить закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положень частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 6, 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.6 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Так, відповідно до протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 : 09.03.2026 о 00:50 ОСОБА_1 керував ТЗ Volkswagen з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд зважає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах, проте у цій справі такі докази відсутні.

Суд, дослідивши в судовому засіданні відеозапис з боді камери поліцейського, встановив, що на ньому не зафіксовано ні факту зупинки транспортного засобу Volkswagen, водієм якого був би ОСОБА_1 , ні факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем. Подія, що зафіксована на відеозаписі, починається на парковці.

Так, захисник у судовому засіданні наголошувала на тому, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного (чи будь-якого іншого) сп`яніння, не мав достатніх ознак сп`яніння, повністю усвідомлював і контролював свої дії, мав стійку ходу і розбірливу мову, не мав неприроднього кольору обличчя, порушення координації рухів чи поведінки що не відповідала обстановці, не спричиняв небезпеку чи навіть істотну загрозу іншим учасникам дорожнього руху. З початку діалогу у поліцейських спочатку не було жодних зауважень щодо стану ОСОБА_1 - його зовнішнього вигляду, поведінки, мовлення, запаху, що підтверджується відеозаписом. Лише о 00:48:26 поліцейські повідомили, що виявили стан сп`яніння і складатимуть протокол. При цьому, поліцейські не назвали ознаки, на підставі яких вони зробили висновок про стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Таким чином, стверджувала, що відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно мав ознаки сп`яніння. Вказувала про те, що запах з порожнини рота, якщо такий дійсно був наявний, не може сам по собі свідчити про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння та міг бути зумовлений іншими чинниками, не пов`язаними з вживанням алкоголю, зокрема внаслідок наявності захворювань ротової порожнини або шлунково-кишкового тракту, порушень обміну речовин, приймання лікарських засобів, вживання продуктів харчування чи напоїв із характерним запахом, тютюнопаління, а також інших фізіологічних причин, що не мають відношення до стану сп`яніння.

Так, у протоколі вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, з оглянутого відеозапису встановлено, що о 00:48:26, коли поліцейські повідомили, що виявили стан сп`яніння і складатимуть протокол, ОСОБА_1 повторно повідомив, що він військовослужбовець, і попросив викликати ВСП. Поліцейський зателефонував колегам, щоб ті викликали ВСП; о 00:50:43 на запитання поліцейського, чи буде він проходити огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_2 відповів, що буде; о 00:51:30 ОСОБА_2 повідомив поліцейським, що приїде ВСП, і тоді він пройде огляд; о 00:54:23 ОСОБА_2 повторно повідомив, що не відмовляється від проходження огляду, але проходитиме в присутності ВСП.

Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст.266-1 КУпАП, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 цього Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: (1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); (2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; (3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); (4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; (5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Таким чином, відеозаписом підтверджується що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише вимагав дотримання порядку, передбаченого законодавством.

Відповідно до п. 5 Розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Захисник в судовому засіданні звертала увагу суду на той факт, що відеозапис, наявний в матеріалах, не є безперервним. На відеозаписі зовсім не відображаються події, які відбувалися з ОСОБА_1 до 09.03.2026 о 00:43:26, оскільки, відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля, який долучений до матеріалів справи, починається 08.03.2026 о 22:48:03. На той момент автомобіль Volkswagen, який є службовим автомобілем та використовується у службових цілях та яким нібито керував ОСОБА_1 , не рухався. Відеозапис з бодікамери поліцейського, який долучений до матеріалів справи починається 09.03.2026 о 00:43:26. На той момент автомобіль Volkswagen також не рухався, але розташовувався вже в іншому місці – на АЗС. Зазначає про те, що навколо ОСОБА_1 було не менше ніж 5 поліцейських. Проте, до матеріалів справи долучено тільки відеозапис з однієї бодікамери. Ця бодікамера більшість часу перебувала не біля Гирка. В цей час більшість поліцейських проводили діалог з ОСОБА_1 , під час якого могли мати місце психологічний тиск, провокації або дезінформація.

В судовому засіданні захисник стверджувала, що часткова відеофіксація позбавляє можливості встановити повну та об`єктивну картину подій, а також перевірити дотримання поліцейськими прав ОСОБА_3 та процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що у судове засідання для надання пояснень викликався інспектор ВП №2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області Хоблов О.В., оскільки як вбачається з відеозапису події, поліцейські на місці події, не в присутності ОСОБА_1 , перебуваючи віддаль від нього, проходили почергово огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу, якою була мета таких дій, не зрозуміло. Крім того, працівниками поліції при направлені до суду адміністративного матеріалу долучено результати огляду на стан алкогольного сп`яніння інспектора ОСОБА_4 з результатом 0,0 проміле. Разом з тим, інспектор ВП №2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області Хоблов О.В., будучи повідомленим про виклик до суду, в судове засідання не прибув.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі….

Відповідно до п.11 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.13 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому.

Захисник в судовому засіданні звертала увагу на те, що всупереч вимогам п.11 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, згідно якого при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, ОСОБА_1 не ознайомили з протоколом, не запропонували і не дали можливості надати письмове пояснення. 01:49:22 поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що склав протокол за ст. 130, запитав чи ОСОБА_1 буде ознайомлюватися з протоколом. ОСОБА_1 відповів, що не відмовлявся, на що поліцейський повідоми «я вас зрозумів», та пішов в протилежну від ОСОБА_1 сторону, та зазначив у протоколі, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, хоча факту відмови не було.

Таким чином, протокол містить неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису і від надання пояснень.

За таких обставин, суд зазначає про те, що протоколом не підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, захисником зазначалось про те, що поліцейськими не було запропоновано ОСОБА_1 проведення огляду на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я.

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 розділу 2 Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 1 розділу 3 Інструкції, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до направлення на медичний огляд, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 направлявся для проведення огляду на стан сп`яніння до Ірпінської ЦРЛ, від якого відмовився. Проте, на відеозаписі не зафіксовано факту відмови ОСОБА_1 від слідування в медичний заклад.

Разом з тим, відповідно до Переліку закладів охорони здоров`я, Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 08.07.2020 № 667-адм (в редакції наказу Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації 12.02.2024 №161-адм, Ірпінської ЦРЛ немає в такому Переліку.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia»,- заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №805674 від 09.03.2026 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 - складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л.В. Мерзлий