Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №367/3187/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3187/26

Провадження №2/367/4968/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря судових засідань Колодезної В.В.,

представника позивача адвоката Невкритого В.Ю.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Ірпінь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява, подана представником позивача – адвокат Невкритим В.Ю.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду та заявлені позовні вимоги вказує, що 05 серпня 2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї зареєстровано шлюб між учасниками справи, актовий запис №1811, який рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 грудня 2025 року у справі №367/8717/25 був розірваний.

Під час перебування у зареєстровану шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки Національного університету фізичного виховання та спорту України № 108312 від 22 листопада 2023 року, спільний син сторін є студентом денної форми навчання факультету спорту та менеджменту Національного університету фізичного виховання та спорту (IV рівень акредитації).

З урахуванням того, що відповідач батьківського обов`язку по утриманню сина на період навчання у вищому навчальному закладі не виконує, позивач через свого представника – адвоката Невкритого В.Ю. звернулась до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з дати подачі позову до суду та до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 01.05.2026 року, вирішено проводити подальший розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21.04.2026 року адвокат Круглик В.В, який діє від імені на у інтересах відповідача ОСОБА_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та при ухваленні рішення врахувати доводи відповідача, викладені у цьому відзиві.

28.04.2026 року представник позивача – адвокат Невкритий В.Ю. подав до суду відповідь на відзив, в якому просив стягнути з відповідач на користь позивача заявлений у позові розмір аліментів.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Невкритий В.Ю. заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити. Вважав долучені відповідачем платіжні документи та квитанції про оплату за навчання окремим платежами, які не входять до складу аліментів.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, проте, просив щоб кошти з їх сплати надходили саме на рахунок сина. Вказане пояснив тим, що між сторонами існувала домовленість за якою відповідач передав позивачці грошові кошти для встановлення брекет-системи для сина, натомість остання до лікарів не зверталась, та куди були витрачені кошти, які передавались на лікування сина йому невідомо.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.

Згідно з частиною другою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином з рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09.12.2025 року (справа №367/8717/25) встановлено, що 05 серпня 2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї зареєстровано шлюб між учасниками справи, актовий запис № 1811.

У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаним рішенням суду, шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 05 серпня 2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис №1811 було розірвано.

Як вбачається, спільний син сторін – ОСОБА_3 досяг повноліття, та відповідно до копії довідки останній є студентом 1 курсу ступеня бакалавра денної форми навчання факультету спорту та менеджменту Національного університету фізичного виховання і спорту України, термін навчання становить з 01.03.2023 року по 30.06.2027 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2025 року між Національним університетом Національного університету фізичного виховання та спорту України та замовником послуг – відповідачем по справ - ОСОБА_1 , було укладено додаткову угоду №2 до договору від 26.08.2023 року №32-дод.БД про надання платної освітньої послуги для здобувача освіти ОСОБА_3 .. За умовами додаткової угоди загальна вартість платної освітньої послуги за увесь строк навчання складає 122 800,00 грн.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 здійснював оплату за навчання сина у закладі вищої освіти, а саме у 2023 році - 03.11.2023 року в сумі 2800,00 грн., 03.12.2023 року в сумі 2800,00 грн..

У 2024 році - 04.01.2024 року на суму 2800,00 грн.; 05.02.2024 року на суму 2800,00 грн.; 12.03.2024 року на суму 3000,00 грн.; 03.04.2024 року на суму 3000,00 грн.; 03.05.2024 року на суму 3000,00 грн.; 06.06.2024 року на суму 3000,00 грн.; 17.09.2024 року на суму 2000,00 грн.; 01.10.2024 року на суму 930,00 грн.; 01.10.2024 року на суму 2930,00 грн.; 04.11.2024 року на суму 2930,00 грн.; 02.12.2024 року на суму 2930,00 грн.

Всього за 2024 рік відповідачем в рахунок оплати вартості навчання сина сплачено 29320,00 грн.

У 2025 році - 06.01.2025 року на суму 2930,00 грн.; 02.02.2025 року на суму 2930,00 грн.; 06.02.2025 року на суму 4400,00 грн.; 01.03.2025 року на суму 2930,00 грн.; 01.04.2025 року на суму 2930,00 грн.; 01.05.2025 року на суму 2930,00 грн.; 10.06.2025 року на суму 2930,00 грн.; 26.08.2025 року на суму 28980,00 грн.; 06.10.2025 року на суму 5860,00 грн.; 04.11.2025 року на суму 5860,00 грн.; 16.12.2025 року на суму 1400,00 грн.

Всього за 2025 рік відповідачем в рахунок оплати вартості навчання сина сплачено 64080,00 грн

У 2026 році - 21.01.2026 року на суму 3000,00 грн.; 09.02.2026 року на суму 3560,00 грн.; 02.03.2026 року на суму 4000,00 грн., 11.05.2026 року на суму 4000,00 грн. та 20.04.2026 року на суму 4000,00 грн

Всього за 2026 рік відповідачем в рахунок оплати вартості навчання сина сплачено 18560,00 грн.

Викладене підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву платіжними інструкціями, згідно з якими платником є відповідач ОСОБА_1 , отримувачем Національний університет фізичного виховання і спорту України, з призначенням платежів «За навчання ОСОБА_3 »

Крім цього, ОСОБА_1 здійснив оплату за фактичного платника ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_4 за консультаційні послуги з питань інформації на суму в розмірі 28 980,00 грн. від 26.08.2025 року.

Поруч з цим, долучені і платіжні інструкції про переказ відповідачем ОСОБА_1 на користь отримувача ОСОБА_3 аліментів, зокрема від 20.04.2026 року на суму 3200,00 грн. та від 03.05.2026 року на суму 3200,00 грн..

Вказані обставини стороною позивача не оспорювались, натомість вищевказана інформація, на думку адвоката ОСОБА_5 , діючого в інтересах позивача, не підтверджує сплату аліментів на утримання сина, у розмірі, що відповідає вимогам закону та заявленим вимогам позовної заяви.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Частиною 1 статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

У постанові від 29.01.2018 у справі N 622/373/16-ц Верховний Суд роз`яснив, що, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі N 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі N 381/2423/20 (провадження N 61-17937св21) Верховний Суд сформував правовий висновок, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до вищевказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов`язано з обов`язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести продовження навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач - неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.

Отже, судом в даній справі встановлено, що позивачка не в змозі самостійно забезпечити всі матеріальні потреби сина, як студента. Більш того, повнолітній син сторін є студентом денної форми навчання, що унеможливлює його працевлаштування і отримання самостійного доходу, достатнього для забезпечення його потреб, відтак, продовжуючи навчання, він потребує утримання батьків.

Викладені стороною відповідача у відзиві на позовну заяву обставини щодо матеріальної допомоги з боку ОСОБА_1 , хоча і знайшли своє часткове підтвердження, натомість вказані обставини не звільняють відповідача від обов`язку щодо утримання власного повнолітньої дитини, а позивачку від права на стягнення аліментів в судовому порядку, визначеному Сімейним Кодексом України.

Поруч з цим, в судовому засіданні не встановлено, що між колишнім подружжям існувала усна домовленість щодо розміру та порядку сплати аліментів на утримання спільного повнолітнього сина який продовжує навчання.

Посилання на наявність у відповідача батьків-пенсіонерів, яким останній надає як фізичну так і матеріальну допомогу, у разі необхідності, та відсутності рухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, суд не приймає до уваги, адже такі доводи сторони відповідача є голослівними та непідтвердженими жодним доказом. Вказане стосується також посилань щодо перебування спільного сина сторін у Чехії, його влаштування на роботу, та, відповідно отримання ОСОБА_3 доходів.

Щодо висловлених побажань відповідача сплачувати аліменти безпосередньо на рахунок сина суд зазначає, що даний позов пред`явлений саме матір`ю, а не безпосередньо повнолітнім сином, якому діючим законодавством також надано право звернення до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів на свою користь.

При цьому не може виходити за межі заявлених позовних вимог, які стосуються стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання саме на користь його матері – позивачки по справі.

Статтею 186 СК України передбачено, що контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач висловив свою готовність сплачувати аліменти, а спеціальним законодавством, яке регулює сімейні відносини визначений його обов`язок надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, тому позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

З відповідача згідно зі ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Суд не вирішує питання про розподіл інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, оскільки стороною позивача у наданому представником позивача попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат зазначено, що інші докази, що підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України.

Керуючись, ст. 180-184, 199-200 СК України, ст. 12, 81, 141, 264-268, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.03.2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення проголошено 08 червня 2026 року.

Суддя: Л.В. Мерзлий