Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №357/9598/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9598/26

Провадження № 2-о/357/228/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Цукуров В.П.,

секретар судового засідання – Чайка О.В.,

за участю заявника – ОСОБА_1 , представника заявника – адвоката Яремчук Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст вимог заяви.

08.06.2026 року ОСОБА_1 (далі – «Заявник») звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису, заінтересована особа – ОСОБА_2 (далі – «Заінтересована особа»).

В обґрунтування вимог Заявник посилається на наступні обставини.

Заявник та Заінтересована особа перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.10.1988 року.

Під час шлюбу у них народилося двоє дітей. Заявник, Заінтересована особа та їхні діти разом проживали в їхній спільній трикімнатній квартирі, яка належить всім чотирьом в рівних частках 1/4 кожному, за адресою: АДРЕСА_1 .

Їхній шлюб був дуже складним, Заінтересована особа час від часу зловживав алкоголем та застосовував до Заявника фізичну силу.

20.01.2005 року Заявник та Заінтересована особа розлучилися, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу Заявник та Заінтересована особа продовжили проживати разом в їхній спільній квартирі десь близько 7 років. Оскільки Заявник дуже рано вийшла заміж, у них були неповнолітні діти то вона ще мала надію на відновлення їхнього сімейного життя.

Проте її стосунки з колишнім чоловіком ще більше погіршилися. Вона неодноразово пропонувала розміняти їхню трикімнатну квартиру та роз`їхатися, нащо Заінтересована особа то погоджувався, а коли домовлялися про продаж то відразу відмовлявся. Увесь цей час він продовжував ще більше зловживати алкоголем та застосовувати до Заявника фізичну силу. Вона перебувала в постійному остраху, через що не викликала поліцію, та і раніше не було такої практики як виклик поліції через домашнє насильство. У такій важкій атмосфері зростали їхні доньки та коли досягли неповноліття то відразу переїхали від них.

У 2012 році Заявник також переїхала на орендовану квартиру, оскільки більше не могла терпіти знущання колишнього чоловіка. У 2022 році після початку війни Заявник з доньками переїхали за кордон. Наразі обидві доньки проживають за кордоном.

У 2024 році Заявник повернулася в Україну та проживає в їхній спільній квартирі.

ОСОБА_2 з 2021 року проживає з іншою жінкою в її помешканні. У спільну з Заявником квартиру приходить десь 2 рази на місяць для вживання алкоголю. Триває його присутність близько до тижня та супроводжується постійними конфліктами та образами Заявника. У Заявника та Заінтересованої особи окремі кімнати, проте він перебуваючи в сильному алкогольному стані без попереджень в будь-який час доби вривається до її кімнати та починає її ображати нецензурними словами, виганяти з квартири, погрожувати фізичною розправою. Крім того, місця загального користування (такі як кухня, туалет, ванна кімната) він навмисно починає псувати, бити пляшки з під алкоголю, навмисно палить цигарки в квартирі та ходить в туалет прямо на кухні чи в коридорі.

Протягом 2024 року за неодноразове вчинення психологічного домашнього насильства ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності та були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173-2 КУпАП України.

Згідно з вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 року (справа №357/17059/24), ОСОБА_2 був притягнутий до кримінальної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України та було призначено покарання на 1 рік пробаційного нагляду. Також йому на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України було застосовано обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 місяць.

Проте, незважаючи на притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 не зробив для себе належних висновків та продовжив вчинення домашнього насильства відносно Заявника.

Так, 31.03.2025 року ним було вчинено психологічне насильство відносно неї, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №074622 та винесено терміновий заборонний припис серії АА № 474124.

07.12.2025 року ним було вчинено психологічне насильство відносно Заявника, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №968740 та винесено терміновий заборонний припис серії АА № 524014.

09.04.2026 року ним було вчинено психологічне насильство відносно Заявника, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №969392 та винесено терміновий заборонний припис серії АА №522535 строком на 10 діб.

13.05.2026 року ним було вчинено психологічне насильство відносно Заявника, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП серії ВАД №974619 та винесено терміновий заборонний припис серії АА № 522637 строком на 10 діб.

Посилаючись на приписи Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Заявник просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців, шляхом заборони перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рух справи. Позиції сторін.

08.06.2026 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу головуючим у даній справі було визначено суддю Цукурова В.П. (а.с. 27-31).

08.06.2026 року матеріали даної справи було передано канцелярією суду судді Цукурову В.П.

08.06.2026 року ухвалою суду вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 09.06.2026 року (а.с. 40).

У судовому засіданні Заявник та її представник вимоги заяви підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Заявник надала пояснення, аналогічні за змістом заяви. Наголосила, що Заінтересована особа фактично проживає на масиві Піщаному в місті Біла Церква з іншою жінкою понад 12 років. У спільну із нею та їхніми дітьми квартиру він приходить щоб вживати алкоголь. У такий період він ображає Заявника, палить цигарки в квартирі, справляє біологічні потреби не у туалеті.

Представник заявника повідомила, що Заінтересована особа також час від часу проживає у квартирі своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 , як про це зазначено у вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 року по справі №357/17059/24.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_2 з`явився до суду у день судового розгляду, отримав копію заяви про видачу обмежувального припису разом з доданими до неї документами та ознайомився з її змістом (а.с. 33), утім повідомив, що він не може бути присутнім у судовому засіданні у зв`язку з тим, що не може залишити роботу. Жодних заяв чи клопотань, пояснень чи заперечень від нього на адресу суду не надходило.

За правилами ч.1 ст.350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заявник та Заінтересована особа перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.10.1988 року. 20.01.2005 року шлюбу між Заявником та Заінтересованою особою було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 24.09.1998 року квартира АДРЕСА_3 /а належить у рівних частках 1/4 частини Заявнику, Заінтересованій особі, а також їхнім донькам: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 10-11).

Згідно з вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 року (справа №357/17059/24), ОСОБА_2 був притягнутий до кримінальної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України та було призначено покарання на 1 рік пробаційного нагляду. Також йому на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України було застосовано обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 місяць (а.с. 15-19).

31.03.2025 року відносно Заінтересованої особи було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №074622 та винесено терміновий заборонний припис серії АА № 474124 за вчинення психологічного насильства відносно Заявника (а.с. 26).

07.12.2025 року відносно Заінтересованої особи було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №968740 та винесено терміновий заборонний припис серії АА № 524014 за вчинення психологічного насильства відносно Заявника (а.с. 24-25).

09.04.2026 року відносно Заінтересованої особи було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №969392 та винесено терміновий заборонний припис серії АА №522535 строком на 10 діб за вчинення психологічного насильства відносно Заявника (а.с. 13, 23).

13.05.2026 року відносно Заінтересованої особи було складено складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №974619 та винесено терміновий заборонний припис серії АА № 522637 строком на 10 діб за вчинення психологічного насильства відносно Заявника (а.с. 14, 21-22).

Нормами матеріального та процесуального права України, якими керується суд.

Відповідно до правил ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема:

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі д дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно з ч.1-ч.4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має, зокрема, постраждала особа або її представник.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Висновки суду.

Заслухавши пояснення Заявника та її представника, оцінивши наявні ризики та даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню всіх обставин, суд приходить до висновку про те, що викладені Заявником обставини підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами, Заінтересованою особою не спростовано.

Окрім того, хоча і на час розгляду даної справи шлюб між Заявником та Заінтересованою особою було розірвано, за приписами п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Із матеріалів справи убачається, що Заявник та Заінтересована особа є колишнім подружжям.

Отже, вимога Заявника щодо заборони ОСОБА_2 на строк шість місяців перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

При цьому суд ураховує наявні у матеріалах справи докази, які у своїй сукупності підтверджують наявні ризики того, що у випадку неприйняття судом необхідних заходів, Заінтересована особа продовжить вчиняти щодо Заявника діяння, що мають ознаки фізичного та психологічного насильства.

Разом з цим, суд роз`яснює Заінтересованій особі, що метою реалізації обмежувального припису в межах ЦПК України є саме реалізація тимчасової перестороги, тимчасового заходу захисту на підставі оцінки ризиків здійснення домашнього насильства або його повторення. Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 756/3859/19).

Розподіл судових витрат.

За правилами ч.3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

З огляду на викладене, судові витрати, пов`язані з розглядом даної цивільної справи необхідно віднести на рахунок держави.

3. Резолютивна частина.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 293, 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису – задовольнити.

Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 строком на 6 (шість) місяців, яким заборонити йому перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати, пов`язані з розглядом даної цивільної справи необхідно віднести на рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 . РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 09.06.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров