Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №159/2067/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №159/2067/26

Суддя: Денисюк Т. В.

Справа № 159/2067/26

Провадження № 3/159/951/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштований, має на утриманні 8 неповнолітніх дітей,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

у с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632818 від 05.04.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 05.04.2026 о 18.08 годині на автомобільній дорозі Т 03-11 між селами Любитів та Рокитниця керував транспортним засобом – автомобілем марки «Mazda» номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В суді ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення не визнав, пояснив, що 05.04.2026 о 18.08 годині разом із дружиною поверталися автомобілем «Mazda» додому, у причепі перевозив свійських тварин. Між населеними пунктами с.Любитів та с.Рокитниця безпідставно був зупинений поліцією. Під час спілкування поліцейські не пояснили причини зупинки, безпідставно звинуватили в керуванні ТЗ в стані наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд в медичному закладі. Він обурився таким звинуваченням та пояснив працівнику поліції, що наркотичні засоби ніколи в житті не вживав, а останні 20 років не вживає і алкоголь. Вказав, що від проходження огляду в лікарні на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся, лише попросив поліцейських дати можливість завезти дружину додому до дітей, оскільки виховують 8 неповнолітніх дітей. Крім того в причепі були тварини, тому залишити автомобіль ввечері в полі на тривалий час він не міг. ОСОБА_1 наголосив, що ознаки наркотичного сп`яніння, на які вказав поліцейський, є надуманими, тому маючи на меті довести безпідставність звинувачень, він після того як завіз дружину додому самостійно поїхав у Ковельське МТМО, де пройшов медичний огляд, який підтвердив відсутність алкоголю та наркотичних речовин в його біологічних матеріалах. Просив провадження у справі закрити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, переглянувши долучені до протоколу відеозаписи, суд дійшов такого висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил (п.1.3 ПДР).

Особи, які порушують Правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 1.9 ПДР України).

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року вказав, що особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання транспортного засобу є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізував своє право володіти автомобілем, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Контроль за дотриманням Правил дорожнього руху в силу ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» покладений на органи поліції.

У випадках, визначених законом (ст.255 КУпАП), поліція фіксує правопорушення у протоколі.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 №632818 від 05.04.2026 ОСОБА_1 поставлене у провину порушення вимог пункту 2.5 ПДР.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд водія на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки технічно неможливий, тому необхідно керуватись Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п.12 розділу ІІ Інструкції).

За приписами розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Так, у цій справі підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є наявність одночасно двох умов: керування особою транспортним засобом та відмова особи від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Під час розгляду справи суд встановив, що наданими поліцейським доказами підтверджується лише факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в день події, що не заперечив останній в судовому засіданні.

Разом з тим, факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я наданими суду доказами не підтверджений.

Із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що автомобіль марки «Mazda» номерний знак НОМЕР_2 з причепом, під керуваннямОСОБА_1 , був зупинений 05.04.2026 о 18.08 годині (відеозапис відеореєстратора службового автомобіля, відеофайл IMG_5224).

Відеозаписами нагрудної камери поліцейського зафіксовано:

О 18.09 годині ОСОБА_1 з`ясовує причини зупинки (відеофайл № 2026_0405_180925_......._0187). До 18.15 год між ОСОБА_1 та поліцейськими триває суперечка з приводу правомірності зупинки транспортного засобу.

О 18.19 годині поліцейський вказує ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння – поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, та пропонує пройти медичний огляд в Ковельському МТМО на визначення стану наркотичного сп`яніння

О 18.19 годині ОСОБА_1 повідомляє поліцейському, що готовий пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в Ковельській лікарні, однак не може залишити автомобіль на дорозі між селами, дружину необхідно відвезти до неповнолітніх дітей в с.Білашів, а також доставити худобу, яка знаходиться в причепі. ОСОБА_1 просить допомогти в організації цих питань (відеофайл №2026_0405_181926_........_0188).

Поліцейський відмовляє ОСОБА_1 в проханні і повторює вимогу пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння в Ковельському МТМО.

О 18.20 годині ОСОБА_1 запитує поліцейських чи після проходження огляду вони зможуть привести його назад на місце зупинки ТЗ, на що поліцейський відповів відмовою.

На відеофайлі № 2026_0405_182926_....._0189 зафіксована процедура оформлення адміністративних матеріалів, о 18.30 годині ОСОБА_1 оголошений протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 власноручно надав пояснення про те, що поліцейські відмовляються доставити його після лікарні до місця зупинки автомобіля.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки містить фіксацію реальних даних. Цей доказ дозволяє відновити послідовність події і не може бути спростований жодним з учасників, незважаючи на суб`єктивне ставлення до події.

За дослідженими відеозаписами суд встановив, що після зупинки транспортного засобу і до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 погодився на огляд в медичному закладі, при цьому правомірно просив забезпечити допомогти у збереженні майна і створити умови, за яких його дружина мала би можливість своєчасно потрапити додому до неповнолітніх дітей (долучив копії свідоцтв про народження 8 неповнолітніх дітей).

Зі змісту наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що поведінку водія ОСОБА_1 передчасно та безпідставно розцінено працівниками поліції як відмову від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що свідчить про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, встановленого законом.

Такі висновки суду узгоджуються з результатами токсикологічного дослідження №409 та №694, відповідно до яких ОСОБА_1 05.04.2026 о 21.05 в стані наркотичного сп`яніння не перебував.

Таким чином, відсутність належних доказів на підтвердження факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння свідчить про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні діяння, зазначеного в об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Приписи ст. 62 Конституції України передбачають, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Вище наведене у сукупності свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

У зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП закриває провадження у справі.

Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 КУпАП, суд

у х в а л и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяТ. В. Денисюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua