Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №156/261/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/261/26

Провадження № 2/156/296/26

Рядок статзвіту № 60

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у сел. Іваничі цивільну справу № 156/261/26

за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Білецька Інна Миколаївна

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,

учасники справи - не з`явилися,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Білецьку І. М. звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка за життя залишила заповіт та свою частину житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 і земельну частку пай заповіла своїй дочці - ОСОБА_1 .

Позивач заявляє, що пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки про існування заповіту їй раніше відомо не було. Про наявність даного заповіту її не повідомили, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

У зв`язку з такими обставинами, змушена звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

ІІ. Позиція учасників справи

У судове засідання належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У матеріалах справи міститься заява представника позивачки адвоката Білецької І. М. від 21.04.2026 року про здійснення розгляду справи без її участі та участі позивачки, підтримання позовних вимог у повному обсязі та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. У матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи без її участі, визнання позовних вимог у повному обсязі та відсутність заперечень щодо їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. 09.06.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі, визнання позовних вимог у повному обсязі та відсутність заперечень щодо їх задоволення.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася. У матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи без її участі, визнання позовних вимог у повному обсязі та відсутність заперечень щодо їх задоволення.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 26.03.2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Витребувано з Іваничівської державної нотаріальної контори інформаційну довідку зі Спадкового реєстру, витяги зі Спадкового реєстру про наявність спадкової справи до майна спадкодавця, а також заповітів/спадкових договорів, посвідчених від імені ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання - АДРЕСА_2 , у разі наявності спадкової (-их) справи (справ), - її (їх) копію.

29.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторони подали заяви про розгляд спарви без їхньої участі, а тому підстав для відкладення розгляду справи немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.7).

З витягу з погосподарської книги № 1 за 2022 рік Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 06.05.2026 № 841/02.1-05/26 та облікової картки об`єкта погосподарського обліку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 слідує, що за ОСОБА_5 значиться житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.73-74).

Також на праві приватної власності ОСОБА_5 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,32 га, яка прозташована на території Милятинської сільської ради (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

18.12.2013 року ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Милятинської сільської ради Вакулою Л.П. та зареєстрований в реєстрі за № 33. ОСОБА_5 свою частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну частку пай, яка належить їй на підставі державного акту ІІ-ВЛ № 029688 заповіла своїй дочці ОСОБА_1 .

Із спадкової справи № 298/2023, заведеної Іваничівською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_1 не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 .

Відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру № 84688837 від 28.03.2026 заповіт від імені ОСОБА_5 , посвідчений 18.12.2013 секретарем виконкому Милятинської сільської ради Вакулою Л.П. та зареєстрований в реєстрі за № 33 є чинним (а.с.41).

10.03.2026 року Іваничівською державною нотаріальною конторою відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 та запропоновано звернутися до суду для встановлення додаткового строку на прийняття спадщини (а.с.19).

У свою чергу позивач ОСОБА_1 бажає прийняти спадщину та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, однак після смерті матері у шестимісячний строк не звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини через необізнаність про існування заповіту на її ім`я.

У зв`язку з такими обставинами, позивач змушений звернутися до суду з цією позовною заявою.

V. Застосоване судом законодавство

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81 ЦПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 77 ЦПК).

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18 (провадження № 61-14962св19).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

VI. Висновки суду

Беручи до уваги викладені у позовні заяві обставини щодо пропуску позивачкою ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини (необізнаність щодо порядку і строків для подання заяви про прийняття спадщини), які підтверджуються матеріалами справи, враховуючи те, що позивачка є спадкоємцем майна за заповітом після смерті матері ОСОБА_1 і про наявність на їм`я заповіту не знала, суд вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, адже пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини. Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд виснував, що є всі підстави для задоволення позовних вимог і визначення позивачу додаткового строку терміном два місяці, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76- 81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Представник позивачки: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ,

Відповідач 3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

Суддя І. Є. Малюшевська