Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №367/11732/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 367/11732/25 Головуючий у І інстанції Одарюк М.П.

Провадження № 33/824/2077/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 16 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 28.09.2025 року о 15 год.30 хв. у м. Ірпінь Київської області по вул.. Центральній керував автомобілем Черрі НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, та від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився, порушивши вимоги п.2.5 ПДР.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а справу розглянуто без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Вказує на те, що , що суддя не надав оцінки тим обставинам, що відеозапис події з бодікамери поліцейського не містять відображення ні факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні факту зупинки вказаного транспортного засобу.

Крім того зазначає, що з відеозапису події, який міститься в матеріалах справи, зафіксована провокація на вчинення адміністративного правопорушення з боку працівника поліції, оскільки останній у розмові активно схиляв ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не повідомляючи про реальні наслідки такої відмови.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення , направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 28.09.2025 року, акті огляду на стан алкогольного спяніння, копією акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.09.2025 року, відеозапису події з бодікамери поліцейського.

Сукупності доказів суддя надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апеляційної скарги про те, що відеозаписом події не було зафіксовано руху транспортного засобу, моменту його зупинки, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є слушними, однак керування автомобілем Черрі останнім стверджується іншими доказами, зокрема, зафіксованими поясненнями ОСОБА_1 про те, що він приїхав за цигарками, напередодні вживав спиртні напої і не заперечував факту наявності у нього відповідного запаху з порожнини рота, перебуванням останнього поблизу транспортного засобу та намаганням перевірити роботу світлових покажчиків на зауваження поліцейського. Зазначені обставини свідчать про доведеність того факту, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що з боку працівників поліції відбулася провокація адміністративного правопорушення, є безпідставними.

Так, для визначення провокації адміністративного правопорушення встановлено, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення правопорушення, чи було б вчинено правопорушення без втручання правоохоронних органів.

Доказів спонукання працівниками поліції ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинення ними дій, без яких адміністративне правопорушення не було б вчиненим , фактів перешкоджання поліцейськими ОСОБА_1 виконати вимоги п.2.5 ПДР , матеріали справи не містять.

З відеозапису події вбачається , що саме з ініціативи ОСОБА_1 працівник поліції роз`яснював йому різницю у складах адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, наголошуючи на тому , що оглядом може бути встановлений стан алкогольного сп`яніння, а при відмові від проходження огляду у протоколі зазначаються лише ознаки такого стану.

Такі роз`яснення поліцейського не свідчать про те, що адміністративне правопорушення не було б вчинене у разі їх відсутності.

Інших доводів, якими б спростовувалися висновки судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП , у апеляційній скарзі не наведено.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.33 КупАП.

Порушень норм процесуального права, які б могли слугувати безумовними підставами для скасування чи зміни постанови, не встановлено.

За таких обставин судове рішення є законним.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 16 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль