Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №761/2511/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Київ

справа №761/2511/26

провадження № 33/824/2623/2026

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мороченець Ярослав Іванович,на постанову судді Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 06 березня 2026 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з протоколу серії ЕПР 1 № 549637 від 24 грудня 2025 року водій ОСОБА_1 24 грудня 2025 року о 14 год. 30 хв. на вул. Старовокзальна у м. Києві керуючи транспортним засобом «Мерседес», д.н.з НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Шкода», д.н.з НОМЕР_2 .

При дорожньо - транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. на користь держави..

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 через свого захисника - адвоката Мороченця Я. І. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції не досліджував відеозаписи з місця ДТП, долучені до матеріалів справи, якими підтверджується винуватість водія ОСОБА_2 та порушення ним правил ПДР, а саме: п.п. 10.1, 13.1, 13.3.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Клопотання мотивує тим, що в день розгляду справи постанова не вручалась, а лише 03 квітня 2026 року апелянт ознайомився з нею після отримання її в підсистемі «Електронний суд».

У зв?язку із чим просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року.

Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 06 березня 2026 року, а апеляційна скарга на неї подана 11 квітня 2026 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вручена ОСОБА_1 оскаржувана постанова в судовому засіданні не була, а скаржник отримав її тільки 03 квітня 2026 року у совєму електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд».

В судовому засіданні у режимі відео конференц зв`язку захисник ОСОБА_1 - адвокат Мороченець Я.І. підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити, з підстав, викладених у ній.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши адвоката Мороченця Я.І., доповідь головуючої судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд робить висновок про залишення без задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 № 549637 від 24 грудня 2025 року водій ОСОБА_1 24 грудня 2025 року о 14 год. 30 хв. на вул. Старовокзальна у м. Києві керуючи транспортним засобом «Мерседес», д.н.з НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Шкода», д.н.з НОМЕР_2 .

При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 1.1 ПДР України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Отже, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зауважує, що в рамках даного провадження суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.

З пояснень учасників ДТП, які надані одразу після дорожньо-транспортної пригоди, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась на вул. Старовокзальна у м. Києві.

ОСОБА_1 зазначив, що рухаючись автобусом, виконуючи поворот праворуч з другої полоси, як це дозволяють ПДР, рухаючись по своїй смузі. Автомобіль «Шкода», д.н.з НОМЕР_2 рухаючись у першій смузі переїхав з першої в другу смугу через суцільну лінію попавши у сліпу зону для автобуса, внаслідок чого сталась ДТП.

З пояснень другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 вбачається, що останній їхав у правій полосі, яка дозволяє поворот праворуч, почав за світлофором поворот праворуч в ході якого перелаштувався в середню смугу. Вказує, що перед ним рухався автобус «Мерседес», д.н.з НОМЕР_1 . Вважає, що в даній ситуації винним є водій автобуса «Мерседес», д.н.з НОМЕР_1 .

Поліцейськими було складено схему місця ДТП, що складена за місцем пригоди, та містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини, дані щодо напрямку руху транспортних засобів, місце зіткнення, розташування транспортних засобів після зіткнення та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.

Схема ДТП підписана двома учасниками даної ДТП.

Доказів, які б свідчили, що схема ДТП не вірно відобразила механізм ДТП апеляційному суду не надано.

Отже, дана схема дорожньо-транспортної пригоди щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, характер та локалізація пошкоджень, які мали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди та які зазначені в схемі дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності з поясненнями водіїв свідчать про недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до створення аварійної ситуації.

Відтак, відомості, описані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №549637 від 24 грудня 2025 року, співвідносяться з фактичними обставинами, установленими за наслідками дослідження схеми місця ДТП та пояснень учасників дорожнього руху.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №549637 від 24 грудня 2025 року, не надано ні суду першої інстанції, ні в Київський апеляційний суд.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №549637 від 24 грудня 2025 року, схемою місця ДТП, поясненнями учасників ДТП та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, що відповідають фактичним обставинам.

За таких обставин, Київський апеляційний суд вважає вищевказані докази належними та допустимими і відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження.

Оскільки ДТП сталася саме через невиконання ПДР водієм ОСОБА_1 і саме його дії призвели до пошкоджень транспортних засобів, суд не вбачає підстав для закриття провадження, оскільки вважає доведеним склад правопорушення, передбачений статтею 124 КУпАП присутній.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не досліджував відеозаписи з місця ДТП, долучені до матеріалів справи, якими підтверджується винуватість водія ОСОБА_2 та порушення ним правил ПДР, а саме: п.п. 10.1, 13.1, 13.3 апеляційний суд відхиляє, оскільки вони спростовуються належними і допустимими доказами у сукупності, а також , оглянувши відеозапис, суд вважає, що ним не спростовується наявність в діях водія ОСОБА_1 порушення, передбаченого п.13.1 правил.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред`явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, ОСОБА_1 не надав суду об`єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі ДТП.

Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний суд доходить висновку, що наведена вище сукупність доказів, на переконання суду, є достатньою для встановлення дійсних і достовірних обставин події, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню в справі про адміністративне правопорушення, та вирішення її в точній відповідності з законом.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за можливе апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 06 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мороченець Ярослав Іванович - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 06 березня 2026 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Желепа