Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №754/398/26 — Київський апеляційний суд

Єдиний унікальний номер № 754/398/26

Апеляційне провадження № 33/824/1794/2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року, прийняту відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі17000,00 грн. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання, призначене на 07 травня 2026 року з`явилися ОСОБА_1 та його захисник- адвокат Нечваль Я.В., наведені в апеляційній скарзі доводи підтримали, апеляційну скаргу просили задовольнити.

Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Основним доводам апеляційної скарги було те, що працівниками поліції порушено процедуру огляду.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави та процедура проведення огляду на стан сп`яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), якою передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556925, 02.01.2026 о 00 годині 01 хвилин у м. Києві по вул. Закревського, буд. 67, водій ОСОБА_1 керував транспортний засобом Opel д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. засобів,відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції переглянуто наявні у матеріалах справи відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції щодо досліджуваних подій.

Як вбачається з вказаних відеозаписів, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд: Алкотестер «Драгер» згодні пройти або у лікаря-нарколога?, на що водій відповів згодою. В подальшому працівник поліції зазначає, що поїдемо до лікаря, на що ОСОБА_1 наполягає на проведенні огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». Однак працівник поліції повідомляє, що прилад є у лікаря, а у них в на бору прилад «Драгер» відсутній та на прохання водія відмовляється забезпечити доставку приладу іншим екіпажем.

Отже, з відеозапису установлено, що працівником поліції порушено процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а саме не забезпечено проведення огляду водія на місці зупинки. При цьому, незважаючи на прохання водія забезпечити доставку газоаналізатору, працівники поліції відмовилися від виклику екіпажу патрульної поліції, який має відповідний газоаналізатор.

Вказане переконливо свідчить про порушення працівниками поліції положень Порядку та Інструкції, оскільки останні не забезпечили проведення огляду водія на стан сп`яніння на місці. Неможливість провести огляд особи на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у зв`язку з відсутністю спеціального технічного засобу, не можна ставити у провину водієві.

В силу вимог ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини та інше.

Зазначених вимог закону працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримано. Порушення процедури проведення огляду є підставою для поставлення під обґрунтований сумнів достовірності наданих органом (посадовою особою), яким складав протокол про адміністративне правопорушення, доказів.

Апелянт покликається на обставини, які мали місце, та у сукупності із іншими доказами ставлять під сумнів правомірність дій працівників поліції, ці сумніви мають тлумачитись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

При розгляді апеляційної скарги відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права

Так, згідно із ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи допущені працівниками поліції порушення під час проведення процедури огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння, які залишились поза увагою суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку саме через порушення процедури проведення огляду у відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП відповідний огляд необхідно визнати недійсним, у зв`язку із чим в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За установлених обставин апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що працівниками поліції порушено порядок огляду, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 11лютого 2026 року, прийняту відносно ОСОБА_1 ,скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Журба