Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №686/26174/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/26174/25

Провадження № 22-ц/820/770/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Костенка А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 грудня 2025 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі – ТОВ «Бізнес Позика», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ «Бізнес Позика» зазначило, що 26 квітня 2021 року сторони уклали в електронній формі договір №092160-КС-001 про надання кредиту (далі – кредитний договір) , за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 24 000 грн строком на 16 тижнів за фіксованою процентною ставкою – 0,77500669% за кожний день користування кредитом, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти. Згідно з додатковою угодою №1 від 30 червня 2021 року товариство надало відповідачу додатково кредит у розмірі 12 000 грн на тих же умовах. Також за додатковою угодою №2 від 15 вересня 2021 року позивач надав ОСОБА_1 додатково кредит у розмірі 14 000 грн на тих же умовах. Відповідач виконав зобов`язання за кредитним договором лише частково, внаслідок чого станом на 8 серпня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 33 472 грн 72 коп., яка складається з 21 700 грн 12 коп. прострочених платежів за кредитом і 11 772 грн 60 коп. прострочених платежів по процентам.

За таких обставин ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 33 472 грн 72 коп. заборгованості за кредитним договором і 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 25 972 грн 72 коп. заборгованості за кредитним договором і 1 879 грн 63 коп. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Суд керувався тим, що сторони уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 кредит, а той, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти. ОСОБА_1 не виконавзобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, внаслідок чого з нього на користь товариства слід стягнути 14 200 грн 12 коп. заборгованості за кредитом і 11 772 грн 60 коп. заборгованості за процентами. Умови кредитного договору щодо встановлення та стягнення комісії за надання кредиту є нікчемними, а тому сплачені ОСОБА_1 7 500 грн цієї комісії підлягають зарахуванню на погашення заборгованості за кредитом. Понесені ТОВ «Бізнес Позика» витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором і витрат зі сплати судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові. При цьому ОСОБА_1 послався на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Бізнес Позика» не довело належними та допустимими доказами факт укладення сторонами кредитного договору та одержання відповідачем кредитних коштів. Також у справі відсутні докази виникнення заборгованості за кредитним договором і набуття товариством права вимоги за цимдоговором, у зв`язку з чим право позивача не порушено. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Крім того, ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, а суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес Позика» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

26 квітня 2021 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 24 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а тойзобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів.

При цьому сторони погодили такі умови кредитування: строк кредиту – 16 тижнів; процентна ставка в день – 0,77500669, фіксована; термін дії договору – до 16 серпня 2021 року (пункт 1).

Кредитний договір укладений сторонами дистанційно шляхом пропозиції товариства укласти договір (оферти) і прийняття такої пропозиції ОСОБА_1 (акцепту) та підписаний відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором G-5411).

Того ж дня, тобто 26 квітня 2021 року, ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало кредитні кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ).

30 червня 2021 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №1, згідно з якою розмір кредиту збільшився на 12 000 грн, тобто до 28 433 грн 52 коп. (пункти 2.1, 2.2). Строк кредиту продовжено на 65 днів (пункт 3).

Додаткова угода №1 укладена сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписана ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором G-3782).

Того ж дня, тобто 30 червня 2021 року, ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало додаткові кредитні кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ).

15 вересня 2021 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №2, згідно з якою розмір кредиту збільшився на 14 000 грн, тобто до 28 247 грн 62 коп. (пункти 2.1, 2.2). Строк кредиту продовжено на 77 днів (пункт 3).

Додаткова угода №2 укладена сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписана ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором G-7748).

Того ж дня, тобто 15 вересня 2021 року, ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало додаткові кредитні кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ).

ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, внаслідок чого станом на 5 січня 2022 року (день закінчення строку кредитування) виникла заборгованість у розмірі 25 972 грн 72 коп., із яких 14 200 грн 12 коп. – неповернутий кредит і 11 772 грн 60 коп. – нараховані проценти.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо вирішення спору по суті

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором, направленим ТОВ «Бізнес Позика» на його телефонний номер.

Отже ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , про що свідчать інформаційні довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізпозика» (т. 1 а.с. 77-79) і виписка по рахунку в Акціонерному товаристві комерційному банку «Перший Український Міжнародний банк» (т. 1 а.с. 106).

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 25 972 грн 72 коп.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконавзобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід стягнути вказану заборгованість.

Суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості за кредитним договором. Цей розмір відповідачем не спростований.

Посилання ОСОБА_1 на недоведеність укладення сторонами кредитного договору та одержання ним кредитних коштів, а також набуття позивачем права вимоги за цим договором, у зв`язку з чим право позивача не порушено, не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

При цьому висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним відповідачем в апеляційній скарзі правовим висновкам касаційного суду щодо порядку укладення, форми та виконання кредитного договору.

б) щодо відмови у зупиненні провадження у справі

Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

До основних засад цивільного судочинства, зокрема, віднесено принцип верховенства права (пункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першою статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Як передбачено пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 12 частини першої статті 253 ЦПК України).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що реалізація принципу верховенства права здійснюється через застосування судами при розгляді справ Конвенції та протоколів до неї, а також практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним із елементів права на справедливий суд згідно статті 6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про те, що обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахуванням наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (справа «Компанія Комінгерсоль проти Португалії» (Comingersoll S.A. v. Portugal), заява №35382/97, рішення від 6 квітня 2000 року, §19; справа «Фрайдлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява №48479/13, рішення від 26 липня 2018 року, §43; справа «Сюрмелі проти Німеччини» (Surmeli v. Germany), заява № 75529/01, рішення від 8 червня 2006 року, §128).

Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України є з`ясування обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, у зв`язку з перебуванням сторони або третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Об`єктивна неможливість розгляду справи у такому випадку полягає в тому, що відсутність сторони або третьої особи, позбавляє можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства, а саме з`ясувати всі обставини, що мають значення для справи, зібрати та дослідити докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Якщо такі перешкоди відсутні, то суд зобов`язаний розглянути справу у визначені процесуальним законом порядку та строки.

Предметом спору у справі, яка переглядається апеляційним судом, є стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про розгляд справи в суді, висловив свою позицію щодо пред`явленого позову та приймав участь у судовому процесі через свого представника, адвоката Савченка Я.В.

Водночас зібрані докази у справі дозволяли суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити законне рішення по суті заявлених вимог.

Оскільки об`єктивна неможливість розгляду справи за позовом ТОВ «Бізнес Позика» не була встановлена, то суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та вирішив спір по суті заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги про незаконність відмови суду у зупиненні провадження у справі є безпідставними.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

А.М. Костенко

Головуючий у першій інстанції – Заворотна О.Л.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 27