Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №515/1437/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2085/26

Справа № 515/1437/24

Головуючий у першій інстанції Рязанова К. Ю.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши справу №515/1437/24 за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського міського суду Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року у складі судді Рязанової К.Ю., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 13 вересня 2024 року до суду з вищеназваним позовом до відповідача Татарбунарської міської ради, вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є рідним братом. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4,58 га цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», розташовану на території Нерушайської сільської ради (на теперішній час увійшла до Татарбунарської громади), що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серія І-ОД №047150 від 27 листопада 2001 року.

Позивач після смерті брата ОСОБА_3 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався, так як у померлого був син ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги спадкоємців за законом.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя залишив заповіт на користь ОСОБА_5 , з якою проживав.

ОСОБА_5 при зверненні до нотаріуса у 2024 році для оформлення спадщини ОСОБА_4 за заповітом стало відомо, що за життя ОСОБА_4 не звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 не відкривалась.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_5 передала йому Державний акт на право власності на землю серія І-ОД №047150 від 27 листопада 2001 року, так як не бажала займатися оформленням спадщини, вибула у серпні 2024 року за межі України.

Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2-6).

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі (а.с.41).

Відповідачем Татарбунарською міською радою відзив на позов не поданий, надано до суду заяву про відсутність заперечень та розгляд справи за відсутності представника (а.с.55).

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 11 грудня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (а.с.59).

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.77-79).

Висновок суду мотивовано тим, що позивач не довів, що протягом строку для прийняття спадщини і надалі протягом усього періоду до звернення з заявою до нотаріуса безперервно існували обставини, які об`єктивно створювали істотні труднощі для прийняття спадщини. Доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини не гуртуються на доказах, з яких можливо було б зробити висновок про наявність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Невизначеність між спадкоємцями щодо того, хто прийматиме спадщину, не вважається поважною причиною пропуску строку. Позивачем не надано доказів про стан свого здоров`я або про інші перешкоди, які не дозволили йому у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вчинити дії щодо прийняття спадщини. Позивач для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини звернувся через 15 років з моменту смерті спадкодавця, що є досить тривалим проміжком часу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.82-87).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці; підтримано обґрунтування позиції, що викладена в суді першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 53 років; місце смерті: село Нерушай Татарбунарського району Одеської області.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є братом ОСОБА_3 ; проживає: село Нерушай Білгород-Дністровського району (до зміни Татарбунарський район) Одеської області.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 37 року; місце смерті: місто Білгород-Дністровський Одеської області.

Спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась.

ОСОБА_3 на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ; за вказаною адресою був зареєстрований один.

ОСОБА_1 має реєстрацію з 10 червня 1980 року та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця; якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст.1221 ЦК України).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 27 листопада 2001 року, ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,58 га «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», розташована на території Нерушайської сільської ради.

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. від 08 липня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 ; рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду з метою захисту своїх прав шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини або встановлення факту сумісного проживання зі спадкодавцем на день відкриття спадщини.

ОСОБА_1 , звернувшись 13 вересня 2024 року до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вказав, що спадковим майном є земельна ділянка, в якості відповідача зазначив орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Строки для прийняття спадщини визначено статтею 1270 ЦК України; частиною 1 даної статті передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначено статтею 1272 ЦК України; частиною 3 даної статті передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини підлягає оцінці у певному конкретно визначеному проміжку часу, як то з часу відкриття спадщини, яким є день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу законодавчо визначеного для подання заяви про прийняття спадщини строку у шість місяців, як то до 05 липня 2009 року.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин, що надані на підтвердження обставин пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин докази не мають наслідком висновок про існування об`єктивних та істотних перешкод для прийняття спадщини.

Невизначеність між спадкоємцями щодо прийняття спадщини; смерть спадкоємця першої черги ОСОБА_4 через більш як шість років після смерті спадкодавця ОСОБА_3 та не вчинення ним за життя дій щодо відкриття спадкової справи; не бажання спадкоємців померлого ОСОБА_4 займатися оформленням спадщини після його смерті тощо не підтверджують поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у проміжок часу з 05 січня 2009 року до 05 липня 2009 року.

ОСОБА_1 проживає в с. Нерушай, у якому проживав і померлий брат ОСОБА_3 . Позивач достовірно знав про смерть брата і не мав жодних перешкод для звернення до нотаріуса за роз`ясненням питань щодо спадкування після смерті ОСОБА_3 . Об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для звернення ОСОБА_1 до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини у встановлені законом строки не встановлено.

Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Справа призначена ухвалою суду від 04 вересня 2025 року до розгляду на 07 травня 2026 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; позивач ОСОБА_1 повідомлений судовою повісткою, його представник ОСОБА_2 та відповідач Татарбунарська міська рада повідомлені в електронному кабінеті; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 07 травня 2026 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського міського суду Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 09 червня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді С.О.Погорєлова

Є.С.Сєвєрова