Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №466/887/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/887/25 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.

Провадження № 33/811/470/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі:судді – Маліновської-Микич О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за апеляційною скаргою представника – адвоката Хрущ Т.І. на постанову судді Шевченківського районного суду Львівської області від 01 грудня 2025 року,

в с т а н о в и в :

постановою судді Шевченківського районного суду Львівської області від 01 грудня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Суддя першої інстанції у своїй постанові зазначив, що згідно з протоколом з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №226449 від 21.01.2025 року, встановлено, що 21.12.2024 року о 19 год. 15 хв., у м. Львові на вул. Липинського - вул. Замарстинівська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi E-Tron», номерний знак НОМЕР_1 , перед зміною напрямку не переконалась, що це буде безпечним та не створить перешкоду чи небезпеку іншим учасникам руху, здійснюючи поворот ліворуч на регульованому перехресті, не дала дорогу автомобілю марки «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимогу п. 10.1.; п. 16.6. ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

На постанову судді представник ДПП – Хрущ Т.І. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді та прийняти нову.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_3 зазначає що суд першої інстанції не виконав вимог ст. 280 КУпАП, оскільки закрив провадження у справі, не встановивши наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення.

На думку апелянта, посилання суду на ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в цьому випадку є помилковим, оскільки зазначена норма не містить будь-яких заборон або застережень, на які послався суд в оскаржуваній постанові.

Окрім цього вважає, що, не визначивши наявність вини в діях ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, суд позбавив апелянта, як потерпілу сторону та власника автомобіля TOYOTA COROLLA можливості вимагати відшкодування майнової шкоди з винної особи.

У судове засідання апеляційного суду призначене на 03 червня 2026 року, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не прибув про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, потерпілий та його представник не заперечували проти розгляду справи у його відсутності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки потерпілої та її представника, які не заперечували проти розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що така апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 124 КУпАП України, передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18.

Отже, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.

При цьому апеляційний суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, вказаних у п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ, який, здійснюючи тлумачення положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказує, що встановлення вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є правильним навіть при закритті провадження у справі за строками давності і не порушує презумпції невинуватості особи (рішення ЄСПЛ від 25 серпня 1987 року «Лутц проти Німеччини»).

З урахуванням наведеного, встановлення вини особи є обов`язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.

Отже, закриттю провадження у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, обов`язково передує встановлення наявності або відсутності вини особи, оскільки лише на етапі вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, тобто після встановлення вини особи, суд перевіряє строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи та постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2025 року під час розгляду даної справи суддя місцевого суду не дотримався зазначених вимог закону в достатній мірі, оскільки місцевим судом не досліджено належним чином матеріали справ, не надано їм належної оцінки, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, не встановлено фактичних обставин справи.

Постанова суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283-284 КУпАП.

Зокрема, постанова місцевого суду повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи. Окрім цього, у постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення доказів, на які посилається сторони справи.

Відтак, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, судом першої інстанції не дотримано вищенаведених вимог закону, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Апеляційним судом встановлено, що матеріали судової справи містять протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №226449 від 21.01.2025 року, рапорт, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.12.2024 року,схему місця ДТП, фото таблицю та інші матеріали справи, яким суд першої інстанції не надав оцінки та не врахував під час постановлення рішення.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом не дотримано вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, судом першої інстанції не дотримано вищенаведених вимог закону, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Наведене, на переконання апеляційного суду свідчить про те, що суд першої інстанції, не дотримався принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, тим самим позбавивши апеляційний суд можливості дати оцінку доводам, наведеним у апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення, надати оцінку зазначеним даним та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника потерпілого – Хрущ Тетяни Іванівни задоволити частково.

Постанову судді Шевченківського районного суду Львівської області від 01 грудня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП скасувати, а матеріали провадження повернути на новий судовий розгляд Шевченківським районним судом м. Львова.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ