Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №751/1078/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрата транспортних засобів

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №751/1078/26

Суддя: Діденко А. О.

Справа №751/1078/26

Провадження №3/751/548/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

при секретарі Рак Я.М.

з участю представника Чернігівської митниці Стрижака А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за поданням Чернігівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485, ч. 6 ст. 481 МК України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Встановив:

04 лютого 2026 року Чернігівська митниця звернулася до суду з поданням про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина рф ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч. 6 ст. 481 МК України.

Предметом порушення митних правил: є транспортний засіб, легковий автомобіль марки «RENAULT KANGOO» реєстраційний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 загальною вартістю 56 171, 17 грн., в порядку ст.. 511 МК України не вилучався.

11.11.2025 до управління боротьби з контробандою та порушеннями митних правил Чернігівської митниці надійшла доповідна записка звідувача сектору контролю за переміщенням товарів Чернігівської митниці № 17.1/17.1/4127 щодо транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н.з. НОМЕР_1 реєстрація російської федерації),VIN-код НОМЕР_2 , який 03.10.2021 року був ввезений на митну територію України у митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» через пункт пропуску «Нові Яриловичі – Нова Гута» митного поста «Нові Яриловічі» Чернігівської митниці та який на даний час досі перебуває під митним контролем Чернігівської митниці.

Проведеною перевіркою, яка була розпочата управлінням боротьби з контробандою та порушеннями митних правил Чернігівської митниці з 11.11.2025 року встановлено, що згідно наявної інформації в Автоматизованій системі митного оформлення (АСМО) «Інспектор», 03.10.2021 о 18 год. 11 хв. в пункті пропуску «Нові Яриловичі – Нова Гута» митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці громадянин ОСОБА_1 ввіз на митну територію України з метою «особисте керування» в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» а саме у строк до 03.10.2022 року, транспортний засіб «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами – непрацездатними на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до ч. 6 ст. 380 Митного кодексу України: «тимчасово ввезені транспорті засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщенні у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів»

Відповідно до отриманих документів, які надійшли до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чернігівської митниці разом з доповідною запискою від 11.11.2025 року завідувача сектору контролю за переміщенням товарів Чернігівської митниці № 17.1/17.1/4127 слідує, що 10.09.2025, Чернігівською митницею було направлено лист № 7.11.3/17.1/8.10/3468 до управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Згідно отриманої відповіді 17.09.2025 року від управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №0501.5-7079/05.3-25 (вх. № 4829/8.10/15) слідує , що громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наявних облікових даних значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 та крім того , отримав дозвіл на імміграцію в Україну, а так само документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 , виданої 29.11.2012 року термін дії «безстроково».

Відповідно до підпункту «в» пункту 50 частини першої статті 4 Митного кодексу України резиденти – фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) набув статусу резидента України.

Крім того, згідно інформації, яка надійшла на адресу Чернігівської митниці в листі управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №0501.5-7079/05.3-25 слідує, що станом на 17.09.2025 року відомості щодо відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.

З моменту набуття статусу громадянина-резидента України тимчасово ввезений транспортний засіб «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 підлягає поміщенню у один із митних режимів, які викладені у частині6 статті 380 Митного кодексу України: оформлення для вільного обігу на митній території України; відмова на користь держави; знищення або руйнування, або вивезення автомобіля за межі митної території України.

26.09.2025 на адресу громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), було направлено лист № 7.11-3/17.1/103617 де серед іншого, було роз`яснено статтю 380 Митного кодексу України: «Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України» та з проханням повідомити про стан та місцезнаходження транспортного засобу «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , а також повідомити причину не виконання зобов`язання про зворотне вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу.

09.10.2025 року даний лист був отриманий громадянином ОСОБА_3 (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601197456675), однак відповіді Чернігівською митницею отримано не було.

03.12.2025 року Чернігівською митницею було направлено лист ( вих. № 7.11-3/20-01/8.3/4481) до Головного сервісного центу МВС України щодо підтвердження чи спростування реєстрації в Сервісних центрах МВС України та отриманих при цьому державних номерних знаків вищевказаного транспортного засобу. Згідно отриманої відповіді, реєстрація транспортного засобу «RENAULT KANGOO» державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 в сервісних центра МВС станом на 04.12.2025 року не здійснювалась.

Листом Чернігівської митниці від 17.12.2025 № 7.11-3/20-01/10/4657, було повторно запрошено громадянина ОСОБА_1 прибути у термін до 07.01.2026 року до чернігівської митниці або у разі неможливості прибуття надіслати письмове пояснення по даній справі у будь-який зручний спосіб (e-Mail: cr.post@customs.gov.ua або засобами поштового зв`язку ), а так само повідомити , які документи надавалися 03.10.2021 на митному посту «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці під час здійснення митного оформлення вищевказаного транспортного засобу при виїзді на митну територію України.

25.12.20265 року даний лист був особисто отриманий громадянином ОСОБА_3 (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення R 067061723622).

Станом на 27.01.2026 громадянин ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) в приміщення Чернігівської митниці не прибув, про причини неприбуття ніяким чином не повідомив та письмове пояснення по даній справі не надіслав.

Станом на 27.01.2026 року транспортний засіб «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 за межі митної території України не вивезений, у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування, імпорту (випуск для вільного обігу) не поміщений та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку тимчасового ввезення.

Відповідно до наявної інформації в АСМО «Інспектор» в модулі «Заяви підприємств та осіб» встановлено відсутність інформації щодо звернення громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) стосовно продовження строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , ввезеного 03.10.2021 року.

Згідно з інформацією, наявною у модулі «Провадження у справах про ПМП» АСМО «Інспектор», відносно громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) протокол про порушення митних правил за перевищення строку тимчасового ввезення вищевказаного транспортного засобу не складався.

Відповідно ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, - тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі від восьми до дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів».

Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Чернігівської митниці від 20.01.2026 № 15/15-01/251 транспортний засіб «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 є 201 року виписку, має дизельний двигун з робочим об`ємом 1870 куб. см та потужність 40 кВт, вартість подібного транспортного засобу «RENAULT KANGOO» на даний час становить 1100 EUR, що згідно курсу НБУ станом на 27.01.2026 року складає 56171, 17 грн.

Таким чином, громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_4 , перевищив встановлений строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 більше ніж тридцять діб.

Крім того, 05 лютого 2026 року Чернігівська митниця звернулася до суду з поданням про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина рф ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ст. 485 МК України.

11.11.2025 до управління боротьби з контробандою та порушеннями митних правил Чернігівської митниці надійшла доповідна записка завідувача сектору контролю за переміщенням товарів Чернігівської митниці № 17.1/17.1/4127 щодо транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н.з. НОМЕР_1 реєстрація російської федерації),VIN-код НОМЕР_2 , який 03.10.2021 року був ввезений на митну територію України з метою «особисте керування», у митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» через пункт пропуску «Нові Яриловичі – Нова Гута» митного поста «Нові Яриловічі`Чернігівської митниці та який на даний час досі перебуває під митним контролем Чернігівської митниці.

Згідно отриманої відповіді 17.09.2025 року від управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №0501.5-7079/05.3-25 (вх. № 4829/8.10/15) слідує, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наявних облікових даних значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 та крім того , отримав дозвіл на імміграцію в Україну, а так само документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 , виданої 29.11.2012 року термін дії «безстроково».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382- IV (зі змінами) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Згідно статті 1 Закону України «Про правовий статус та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773- IV, іноземці та особи без громадянства , які перебувають на території України на законних підставах, іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або перебувають в Україні; - посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Також, статус резидента в Україні визначається відповідно до положень підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зокрема, вказано, що фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

На підставі вищевикладеного слідує, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є громадянином – резидентом України.

Тобто, відповідно до матеріалів перевірки слідує, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який на момент тимчасового ввезення 03.10.2021 року на митну територію України транспортного засобу «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , мав статус громадянина – резидента України, повинен був сплатити всі необхідні митні платежі відповідно до ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, а саме: «тимчасове ввезення громадянами – резидентами транспортних засобів особистого користування, що кваліфікуються за товарними позиціями 8702, 8703,8704(загальною масою до 3,5 тони), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів».

Статтею 103 Митного кодексу України визначено, що тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використанні.

Відповідно до ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі. Податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

25.12.20265 року даний лист був особисто отриманий громадянином ОСОБА_3 ( відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення R 067061723622).

Відповідно до інформації , яка була занесена 03.10.2021 року посадовою особою митного органу України в пункт пропуску «Нові Яриловичі – Нова Гута» митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці до модуля «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» слідує, що під час здійснення митних формальностей громадянин ОСОБА_4 надав паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_4 та вказав місце проживання: АДРЕСА_1 .

Надані дані були занесені до модуля «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор», напрямок «в`їзд в Україну» а саме в графі «транспортний засіб» серед іншого зазначено: номер - НОМЕР_5 , паспорт – НОМЕР_4 , П.І.Б. – OSADCHII MIKHAIL, адреса – рф, ленінградська область, м. всеволжск, вул. московська 13/19, дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 та в графі «пасажир» серед іншого зазначено: ОСОБА_5 – ОСОБА_6 , паспорт750927245, дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно з інформацією, наявною у модулі «Провадження у справах про ПМП» АСМО «Інспектор» слідує, що 27.01.2026 року Чернігівською митницею у відношенні громадянина ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за перевищення строку тимчасового ввезення вищевказаного транспортного засобу на митну територію України.

Відповідно до наявної інформації в АСМО «Інспектор» в період з 29.11.2012 року по 10.03.2021 року зафіксовано 12 фактів ввезення на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», з метою «особисте користування», без сплати митних платежів, транспортного засобу «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 громадянином ОСОБА_3 , з використанням паспортом громадянина російської федерації НОМЕР_4 , що свідчить про умисний та системний характер дій громадянина ОСОБА_1 .

Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Чернігівської митниці від 20.01.2026 № 15/15-01/251 транспортний засіб «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 є 2001 року виписку, має дизельний двигун з робочим об`ємом 1870 куб. см та потужність 40 кВт, вартість подібного транспортного засобу «RENAULT KANGOO» на даний час становить 1100 EUR, що згідно курсу НБУ станом на 03.10.2021 року складає 33 905, 41 грн.

Загальна сума митних платежів для зазначеного автомобіля, у разі митного оформлення в режимі «імпорт» (випуск для вільного обігу), станом на 03.10.2021 року становить 88 662,65 грн. у тому числі: ввізне мито – 3390,54 грн., акцизний податок – 64844,10 грн., податок на додану вартість – 20428,01 грн.

Таким чином, громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_4 вчинив інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 88662,65 грн, а саме набувши статус резидента України ( посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 , яка була отримана ним 29.11.2012 року), не надав (не повідомив про наявність) митним органам дану посвідку під час здійснення митного оформлення 03.10.2021 року транспортного засобу «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 при в`їзді на миту територію України.

Постановою суду від 03 червня 2026 року адміністративну справу №751/1110/26 (провадження №3/751/549/26) про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та адміністративну справу №751/1078/26 (провадження №3/751/548/26) про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно номер №751/1078/26, номер провадження №3/751/548/26.

У судовому засіданні представник Чернігівської митниці подання підтримав, просив притягнути до відповідальності за ст. 485, ч. 6 ст. 481 МК України ОСОБА_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, письмових пояснень чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вислухавши представника Чернігівської митниці Державної митної служби, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення такої особи від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за ст. 485 МК України настає у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Не повідомлення ОСОБА_1 митному органу при митному оформленні транспортного засобу в спеціальний режим для не резидентів про наявність права постійного проживання в Україні та статусу резидента України є діями, спрямованими на ухилення від сплати митних платежів у розумінні ст. 485 МК України.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2021 року громадянин російської федерації ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Нові Яриловичі –Нова Гута» транспортний засіб марки «RENAULT KANGOO» державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , у митному режимі тимчасового ввезення до одного року без сплати митних платежів, передбачених для імпорту транспортних засобів.

Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що ще 29 листопада 2012 року ОСОБА_1 отримав посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 , яка станом на момент ввезення транспортного засобу була чинною. Згідно з підпунктом «в» пункту 50 частини першої статті 4 Митного кодексу України.

Отже, на момент ввезення автомобіля «RENAULT KANGOO» ОСОБА_1 мав статус резидента України та був зобов`язаний здійснювати митне оформлення транспортного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 380 Митного кодексу України зі сплатою всіх митних платежів , що підлягають сплаті при імпорті такого транспортного засобу.

Як убачається з матеріалів справи, під час проходження митного контролю ОСОБА_1 пред`явив лише паспорт громадянина російської федерації та повідомив про адресу проживання на території російської федерації, при цьому не повідомив про наявність у нього посвідки на постійне проживання в Україні та статусу резидента України. Саме на підставі наданих ним відомостей автомобіль був поміщений у пільговий режим тимчасового ввезення, передбачений для нерезидентів.

Неповідомлення ОСОБА_1 митному органу при митному оформленні транспортного засобу в спеціальний режим для нерезидентів про наявність права постійного проживання в Україні та статусу резидента України є діями, спрямованими на ухилення від сплати митних платежів у розумінні ст. 485 МК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності, а саме: доповідною запискою головного державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, доповідною запискою завідувача сектору контролю за переміщенням товарів, службовою запискою, даними Диспетчера ЗМК витягом с АСМО «Інспектор», листами Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області.

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зокрема суд бере до уваги незначну ринкову вартість транспортного засобу, відсутність даних про доходи ОСОБА_1 , його вік, оголошення в Україні воєнного стану, негативний вплив чого на майновий стан всіх жителів України презюмується за відсутності доказів зворотного, та вважає за можливе застосувати стягнення у виді штрафу в межах мінімальної межі, встановленою санкцією статті 485 МК України.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

Згідно з інформацією Управління контролю та адміністрування митних платежів Чернігівської митниці, загальна сума митних платежів станом на 03.10.2021, яка підлягала сплаті при ввезенні транспортного засобу«RENAULT KANGOO» державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , становить 88 662,65 грн.

Ураховуючи вказані обставини, а також те, що санкція ст. 485 МК України є альтернативною, тому з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, до ОСОБА_1 буде достатнім застосування такого адміністративного стягнення, як накладення штрафу в розмірі від 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 44 331,33 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Водночас адміністративна відповідальність за ч. 6 ст. 481 МК України настає у разі перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Протокол про порушення митних правил за ст. 485 МК України складений стосовно ОСОБА_1 як резидента України, тоді як за ч. 6 ст. 481 МК України – як нерезидента, за однією і тією ж самою подією, а саме: ввезення на митну територію України.

У межах розгляду даної справи перед судом постало питання, чи можуть окремо кваліфіковані як порушення діяння ОСОБА_1 , що в протоколі кваліфіковані як окремий склад правопорушення, передбачений частиною 6 статті 481 МК України, і чи не відбудеться у такому випадку порушення правового принципу «Non bis in idem», тобто “не двічі за одне й те ж” – принципу юридичної відповідальності, який полягає в тому, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.

Вирішуючи дане питання, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналогічні положення закріплені в статті 4 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

При цьому, як слідує з висновків Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» та «Надточій проти України», визначені Конвенцією гарантії поширюється на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення – це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно шкідливе діяння як конкретне правопорушення, передбачене законом. Об`єктивна сторона правопорушення включає в себе, зокрема діяння (дія або бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки (певна шкода об`єкту охорони), причинний зв`язок, спосіб, час, обстановка, предмет вчинення правопорушення.

Аналізуючи фактичні обставини, які митним органом було покладено в основу обох протоколів у справах про адміністративні правопорушення, суд відзначає, що такі обставини визначають один і той самий предмет правопорушень (транспортний засіб), об`єкт правової охорони – правовідносини, пов`язані зі сплатою податків та митних платежів, а також один і той суспільно-шкідливий наслідок, а саме - несплата обов`язкових митних платежів та податків, які згідно закону підлягають сплаті при ввезенні на територію України даного транспортного засобу та його митному оформленні для вільного обігу.

Суд акцентує увагу, що саме несплата податків і митних платежів при імпорті транспортного засобу утворює негативні наслідки даних порушень, однак не ввезення транспортного засобу як таке, оскільки саме по собі ввезення транспортного засобу як законного об`єкта цивільного обороту жодних негативних наслідків не утворює.

Щодо правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та в аспекті обставин даної справи, такий шкідливий наслідок (несплата податків та платежів) настає безпосередньо в момент ввезення транспортного засобу на митну територію України із порушенням вимог закону щодо митного оформлення, а у випадку частини 6 статті 481 Митного кодексу України – після закінчення пільгового режиму ввезення транспортного засобу України та невиконання обов`язку із вивезення транспортного засобу, або із поміщення його в митний режим імпорту зі сплатою відповідних податкових і митних платежів.

Однак, наведений аналіз дає підстави для висновку про те, в обох випадках особі інкримінується юридична відповідальність за спричинення одного й того ж суспільно шкідливого наслідку – несплати податків та митних платежів, що підлягали сплаті за один і той самий об`єкт (транспортний засіб).

При цьому, безпосередній причинний зв`язок шкідливого наслідку (несплати податків та митних платежів) в даному випадку існує саме з фактом неправомірного поміщення транспортного засобу в пільговий режим для нерезидентів, а не з фактом подальшого нездійснення митного оформлення до вільного обігу після закінчення визначених ст. 380 МК України строків.

При цьому суд бере до уваги загальновизнаний правовий принцип щодо заборони подвійного оподаткування — оподаткування одного об`єкта податку окремого платника податків одним і тим же (аналогічним) податком за один і той же проміжок часу, який знайшов своє відображення зокрема в статті 13 Податкового кодексу України.

Також суд в межах вирішення цієї справи суд звертає увагу на принцип міжнародного оподаткування та міжнародних стандартів фінансової звітності й бухгалтерського обліку – «превалювання суті над формою», який полягає в тому, що операції враховуються не лише виходячи з юридичної форми, а й відповідно до їх економічної сутності (ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно зі ст. 103 МК України тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Частиною 1 статті 380 МК України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно із частиною 6 статті 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Економічна сутність діянь ОСОБА_1 полягає саме у несплаті податків та митних платежів у момент ввезення транспортного засобу на територію України, а подальша (після закінчення строку дії спеціального режиму) несплата аналогічних податків та платежів з цього самого об`єкта оподаткування (транспортного засобу) самостійного негативного економічного ефекту не зумовлює.

Суд зауважує, що формально різна юридична кваліфікація діянь ОСОБА_1 за статтями 485 та 481 МК України в даному випадку не є визначальною. На підтвердження цього суд звертається до практики ЄСПЛ, який у рішенні по справі «Gradinger v. Austria» сформулював певні критерії оцінки двох правопорушень як тотожних - тотожність стосується не лише назви правопорушень за законом, але, що головніше, змісту та мети правопорушень.

Оскільки негативний наслідок є обов`язковим елементом складу правопорушень, передбачених ст. 485 та 481 МК України, то один і той самий негативний наслідок у виді несплати податкових та митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні для обігу на митну територію України одного й того ж транспортного засобу, не може бути покладений в основу висновку про наявність закінченого складу двох різних правопорушень. Протилежне становило би собою порушення принципу неправомірності притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення.

Додатково до викладеного суд зауважує, що ч. 6 ст. 481 МК України є бланкетною нормою права, яка встановлює юридичну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України. Однак конкретні правила ввезення транспортних засобів особистого користування передбачено статтею 380 МК України, яка поширює передбачені нею права та обов`язки лише на двох суб`єктів – громадян – нерезидентів України та громадян України, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном. Оскільки, як було встановлено в ході розгляду, справи ОСОБА_1 до даних категорій не належить, він не може бути визнаний суб`єктом прав та юридичних обов`язків передбачених статтею 380 МК України, та як наслідок – не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 діяння, а саме триваючий характер неправомірного поміщення транспортного засобу в спеціальний пільговий режим для нерезидентів, суть та мету діяння, тотожність предмета, об`єкта правової охорони та негативного наслідку обох інкримінованих ОСОБА_1 порушень митного законодавства, а також з огляду на наявність прямого причинного зв`язку між негативним наслідком та порушенням, передбаченим ст. 485 МК України, а також на неприналежність ОСОБА_1 до суб`єктів регулювання ст. 380 МК України, на думку суду в аспекті обставин даної справи неправомірні дії ОСОБА_1 повністю охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Невжиття передбачених частиною 6 статті 380 МК України дій після закінчення строку дій спеціального режиму, який був первинно застосований в порушення митного законодавства та з метою ухилення від сплати митних платежів, самостійного значення для цілей притягнення до адміністративної відповідальності в даній справі не має.

Суд також звертає увагу й на питання пропорційності адміністративного стягнення.

Накладення майнового стягнення на особу згідно Митного кодексу України безумовно становить собою втручання в право особи мирно володіти своїм майном, а отже повинно відповідати таким напрацьованим ЄСПЛ критеріям правомірності втручання, як законність втручання, наявність легітимної мети втручання та пропорційне співвідношення між легітимною метою та характером втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України», «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Кривенький проти України» та інші).

Санкції статті 485 та 481 МК України передбачають суворі майнові стягнення, у той час як положення Митного кодексу України не регулюють питання складання або поглинання стягнень у разі накладення на особу кількох стягнень за інкриміновані їй порушення.

За статтею 485 МК України у межах даної справи на ОСОБА_1 судом було накладено штраф у межах санкції відповідної статті, який перевищує визначену митним органом ринкову вартість транспортного засобу. На думку суду, додаткове покладення будь-якого із передбачених ч. 6 ст. 481 МК України стягнень означатиме таку форму втручання в майнові права особи, яка не відповідає критерію пропорційності між обсягом стягнення та його метою.

При цьому суд зауважує, що згідно зі статтею 23 КУпАП метою стягнення у справі про адміністративне правопорушення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. Однак накладення очевидно непропорційної санкції не призводить до досягнення визначеної законом мети, а зумовлює настання зворотного ефекту через формування недовіри та остраху приватної особи перед правовою системою держави через ризик бути несправедливо покараною.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність в діях громадянина рф ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за ч. 6 ст. 481 МК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 247, 265, 283-285, 287, 289, 290 КУпАП, ст.ст. 103, 380, 481, 485, 491, 511, 527-529 МК України, Законом України «Про судовий збір», суд -

постановив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 44 331 (сорок чотири тисячі триста тридцять одну) грн 33 коп (отримувач: ГУК у м.Черніг.обл/тг м. Чернігів /21081100, код ЄДРПОУ 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA818999980313050106005025739, призначення платежу: «штраф у справі про ПМП від ___р. №___, ПІБ порушника»).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, або митним органом до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови суду складено 09.06.2026.

Суддя: А.О. Діденко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua