Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №689/470/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/470/26

Провадження № 2/689/449/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Соловйова А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Цмикайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в с-ще Ярмолинці цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Позовна заява мотивована тим, що 04.03.2024 р. сторони досягли домовленості щодо виконання ОСОБА_2 ремонтних робіт у квартирі, що належить позивачу. З цією метою ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 150000 грн. на закупівлю матеріалів. Однак, відповідач матеріали не купив, кошти не повернув не зважаючи на неодноразові вимоги.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідач в судове засідання не з`явився.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з метою набуття прав на квартиру розташовану в АДРЕСА_1 , уклала з обслуговуючим кооперативом «Житловий комплекс «Олімпійський-6»» договір про сплату пайових внесків №К-177/3 від 05.10.2023 р., а 21.11.2024 р. виготовила технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 у цьому будинку.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення ремонту квартири ОСОБА_1 проводила переговори із ОСОБА_2 , за наслідками яких жоден договір у письмовій формі укладений не був. Докази досягнення між сторонами згоди з істотних умов, властивих договору підряду, суду не надані.

Однак, 04.03.2024 р. ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 150000 грн. для закупівлі матеріалів для ремонту квартири (сантехніка, натяжні стелі, підлога, малярка стіни – більш точно перелік матеріалів не конкретизований), що підтверджується розпискою від 04.03.2024 р..

З матеріалів справи вбачається, що матеріали відповідачем придбані не були, кошти не повернуті. З скріншотів переписки сторін за період серпень – вересень 2024 р. вбачається, що відповідач відмовився повертати кошти, посилаючись на проблеми.

Вимога позивача від 02.03.2026 р. про повернення коштів ОСОБА_2 була залишена без реагування.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постанові від 29.03.2022 р. у справі №296/3518/19 Верховний Суд вказував, що за змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов?язання повернути майно потерпілому.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов?язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених ч. 2 ст. 11 ЦК України. Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов?язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов?язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Суть кондиційного зобов?язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов?язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (ст. 1213 ЦК), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна, а набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого. Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК У країни, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Норми ст. 1212ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов?язань. Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановах: від 10.09.2018 р. у справі №638/11807/15-ц, 12.09.2018 р. у справі №154/948/16, 12.12.2018 р. у справі №205/3330/14-ц, 24.03.2021 р. у справі №369/8126/17.

З матеріалів справи вбачається відсутність між сторонами договірних зобов`язань, відповідач отримав у позивача грошові кошти не на свою користь, а на придбання за них для позивача будівельних матеріалів, тобто не мав жодних підстав для їх збереження, однак, збагатився за рахунок цих коштів.

Зважаючи на положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України відповідач за рахунок іншої особи (потерпілого) без відповідної правової підстави набув зазначені грошові кошти, належні позивачу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, що понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 158, 258-259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 1049-1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 ) безпідставно набуті грошові кошти в сумі 150000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 ) – 1500,00 грн. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловйов А.В.