Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №607/9415/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 Справа №607/9415/26 Провадження №2-а/607/302/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

за участю:

представника позивача – адвоката Сабатюк Н.П.,

встановив:

28.04.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Н.П., звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову №R500920 від 24.04.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн на ОСОБА_1 ; закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача – ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн, з яких 532,48 грн за звернення із позовною заявою, 798,72 грн за звернення із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом із даних «Резерв+». Із вказаного витягу вбачається, що позивач вчасно уточнив свої дані, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, РНОКПП, категорію обліку, адресу проживання, номер телефону, номер в системі «Оберіг» тощо. Представник позивача звертає увагу на відсутність протоколу про адміністративне правопорушення та будь-яких доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема повістки, доказів її направлення чи вручення, поштових повідомлень та інших документів, які б підтверджували факт належного повідомлення позивача про необхідність явки до ТЦК та СП. Зазначає, що позивач не отримував жодних повісток, розпоряджень чи інших повідомлень про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також не отримував повідомлень від працівників Укрпошти про надходження рекомендованих відправлень на його ім`я. У зв`язку з цим позивач заперечує наявність у його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення та вказує на відсутність умислу щодо невиконання вимог будь-яких документів. Крім того, представник позивача зазначає, що позивачу не було вручено другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення, його не ознайомлювали з матеріалами, які стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, а також не надали копій документів, що підтверджували б факт неприбуття за викликом. Водночас, відповідно до відомостей із «Резерв+», позивач уточнив свої дані та пройшов ВЛК у 2025 році, у зв`язку з чим, на думку представника, незрозумілою є мета направлення йому повістки. Також вказує на недоліки оскаржуваної постанови, а саме: у вступній частині зазначено, що постанову винесено ТВО начальника, тоді як у графі для підпису зазначена посада начальника; зі змісту постанови неможливо встановити дату та час, на які позивач викликався повісткою, а також конкретний ТЦК та СП, до якого він мав прибути; постанова № R500920 від 24.04.2026 не містить підпису керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідній графі.

Одночасно з пред`явленням позову представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 звертати до примусового виконання до органів Державної виконавчої служби постанову №R500920 від 24.04.2026 відносно ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження даної постанови.

29.04.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Цього ж дня ухвалою суду заборонено ІНФОРМАЦІЯ_1 звертати до примусового виконання до органів Державної виконавчої служби постанову №R500920 від 24.04.2026 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 607/9415/26.

11.05.2026 розгляд справи відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 205 КАС України було відкладено на 01.06.2026 о 14:00, у зв`язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи та відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

29.05.2026 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі та зазначив таке. Згідно з матеріалами адміністративної справи, на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивача було надіслано повістку №6770078 щодо його прибуття 13.03.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних. 13.03.2026 позивач у визначений у повістці термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, про причини неявки не повідомив та підтверджуючих документів щодо наявності поважних причин неприбуття у встановлений строк не надав. У зв`язку з цим до відповідного відділення Тернопільського РУ ГУНП було надіслано подання щодо його розшуку. Також представник відповідача зазначає, що 23.04.2026 позивач через застосунок «Резерв+» сформував заяву про визнання факту порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у якій підтвердив, що не оспорюватиме допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. На підставі поданої позивачем заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 24.04.2026 винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №R500920, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі 17 000 грн. Вказану постанову позивач отримав через електронний кабінет військовозобов`язаного, призовника та резервіста в застосунку «Резерв+». За таких обставин представник відповідача вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 24.04.2026 № R500920 є правомірною та прийнятою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, представник відповідача зазначив, що ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2026 про відкриття провадження у справі №607/9415/26 отримано 14.05.2026, а тому процесуальний строк для подання відзиву слід обчислювати з 15.05.2026. У зв`язку з цим вважає, що відзив подано у межах встановленого процесуального строку.

На підставі наведеного представник відповідача просить поновити процесуальні строки на подання відзиву на позовну заяву, у задоволенні позовної заяви відмовити та проводити судовий розгляд без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слід зазначити, що статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Цією статтею передбачено скорочені строки вирішення вищевказаної категорії справи (протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі).

Відтак ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про відкриття провадження в адміністративній справі від 29.04.2026 постановлено, що відповідач вправі подати відзив на позов у строк до судового засідання (тобто до 11.05.2026).

Водночас відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом установлено, що відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 отримано вищевказану ухвалу судді 14.05.2026, що підтверджується трекінгом відправлення АТ «Укрпошта», а також цю дату отримання ухвали судді від 29.04.2026 зазначає у відзиві сам відповідач.

Як вбачається з відомостей підсистеми «Електронний суд», відображених на відзиві на позовну заяву, такий документ сформовано 29.05.2026. Відповідно до вхідного штемпеля суду відзив надійшов до суду та був зареєстрований канцелярією також 29.05.2026.

Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України відзив на позовну заяву подано до суду в межах строку, протягом якого може бути поданий відзив, а відтак процесуальні строки на подання відзиву підлягають поновленню.

У судовому засіданні 01.06.2026 представник позивача Сабатюк Н.П. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснила, що позивач сформував через застосунок «Резерв+» заяву з метою зняття статусу розшуку та уникнення можливого доставлення до ТЦК та СП, оскільки застосунок відображався червоним.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 01.06.2026 не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просив судовий розгляд проводити без його участі.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов такого висновку:

порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Диспозиція зазначеної статті має бланкетний характер, оскільки не встановлює безпосередньо охоронюваних законом правил поведінки, а відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають відповідні вимоги, порушення яких утворює склад правопорушення. Відтак у кожному конкретному випадку підлягає встановленню, яке саме законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.

Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якою військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок).

Згідно з п. 21 Порядку, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 23 Порядку визначено чіткий перелік поважності причин неприбуття громадянина у строк, визначений в повістці.

Відповідно до п. 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 (далі – Інструкція).

Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки не складає протокол щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а саме:

- у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику;

- у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

Відповідно до ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Згідно з ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Відповідно до постанови №R500920 від 24.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 встановлено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

На підставі зазначеного позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

З цієї постанови також вбачається, що постанову винесено за результатами розгляду заяви особи про визнання факту правопорушення та згоду на притягнення до відповідальності за її відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з копії військово-облікового документа «Резерв+», сформованого станом на 26.01.2026 та дійсного до 01.05.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний. Позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 01.05.2026 на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також у документі містяться відомості про проходження ВЛК 09.06.2025, за результатами якої позивача визнано придатним до військової служби. Відмітка: дані уточнено вчасно.

Згідно з копією повістки №6770078, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 належало з`явитися 13.03.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних.

Відповідно до картки адміністративної справи, сформованої ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративне провадження за частиною третьою статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 було розпочато 23.03.2026. Надалі, 23.04.2026 позивачем подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У картці зазначено, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності визначено його неприбуття за викликом до ТЦК та СП, а також відображено відомості про винесення постанови №R500920, яку 24.04.2026 підписано ОСОБА_2 , із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн та зазначенням строку його добровільної сплати.

Оцінюючи доводи сторін та досліджені у справі докази в їх сукупності, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Насамперед суд відхиляє доводи представника позивача про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, 23.04.2026 ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, у якій прямо зазначив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Відповідальність за такі дії передбачена статтею 210-1 КУпАП. У зазначеній заяві позивач визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення за статтею 65 Конституції України та попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України.

Суд звертає увагу, що зазначена заява була подана через електронний кабінет у застосунку «Резерв+» та підписана кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» електронний кабінет – це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Таким чином, скористатися електронним кабінетом у застосунку «Резерв+» та подати через нього відповідну заяву може виключно особа, яка пройшла процедуру електронної ідентифікації. Подання такої заяви іншою особою або примушування особи до її подання через електронний кабінет суперечило б самій суті персоніфікованого доступу до зазначеного сервісу. Крім того, положеннями статті 279-9 КУпАП передбачено, що подання заяви є підтвердженням того, що особа не оспорює допущене порушення та погоджується на розгляд справи і притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. З огляду на це, подання такої заяви передбачає усвідомлення особою змісту інкримінованого правопорушення, відсутність заперечень щодо факту його вчинення та розуміння правових наслідків такого волевиявлення, зокрема можливості розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови за результатами її розгляду.

Суд враховує, що жодних доказів того, що заява від 23.04.2026 була подана під впливом помилки, примусу, обману чи всупереч волі позивача, матеріали справи не містять. Навпаки, заява сформована через персональний електронний кабінет, містить усі необхідні відомості, передбачені статтею 279-9 КУпАП, та підписана кваліфікованим електронним підписом позивача.

Крім того, подання такої заяви свідчить не лише про визнання факту правопорушення, а й про обізнаність особи щодо конкретних обставин його вчинення. Визнаючи факт неприбуття за повісткою, позивач фактично підтвердив, що йому було відомо про виклик до ТЦК та СП та про повістку, за якою він не прибув у визначені дату, час і місце. За таких обставин доводи позовної заяви про те, що позивач не отримував жодних повісток та не був обізнаний про необхідність прибуття до ТЦК та СП, суперечать його власному волевиявленню, викладеному у заяві про визнання правопорушення, поданій у порядку статті 279-9 КУпАП.

На переконання суду, у разі незгоди із відображеним у застосунку «Резерв+» статусом розшуку та заперечення факту отримання повістки чи обізнаності про обов`язок з`явитися до ТЦК та СП, позивач не був позбавлений можливості реалізувати право на судовий захист шляхом оскарження відповідних дій або рішень до подання заяви про визнання допущеного порушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також суд відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності протоколу про адміністративне правопорушення та невручення його другого примірника. Як установлено судом, постанова у справі була винесена за результатами подання позивачем заяви про визнання правопорушення в порядку статті 279-9 КУпАП. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, у випадку подання особою заяви про визнання правопорушення протокол про адміністративне правопорушення не складається. Таким чином, відсутність протоколу в даному випадку не свідчить про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, а навпаки відповідає вимогам чинного законодавства.

Не заслуговують на увагу й доводи представника позивача щодо окремих недоліків оформлення постанови. Судом установлено, що оскаржувана постанова містить відомості про особу правопорушника, правову кваліфікацію його дій, обставини вчинення правопорушення, посилання на заяву про визнання правопорушення, вид адміністративного стягнення, його розмір та порядок виконання постанови.

Підсумовуючи викладене, суд, надавши правову оцінку доводам сторін та дослідженим у справі доказам, доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення №R500920 від 24.04.2026. Оскаржувана постанова прийнята уповноваженою посадовою особою в межах наданих законом повноважень, у спосіб та на підставі, визначених Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини. Підстав для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд не встановив, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак понесені судові витрати позивачем на оплату судового збору відшкодуванню не підлягають.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Відтак, враховуючи результати розгляду справи, суд доходить висновку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 29.04.2026.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 157, 242, 244-246, 257, 268, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, – відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2026, після набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель